04.07.2017 Справа № 904/11218/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),
судді: Науменко І.М., Кузнецов В.О.
Секретар судового засідання Пінчук Є.С.
за участю сторін:
від ТОВ "Марінтіс ЛТД": Пархоменко Т.В. представник, довіреність №б/н від 12.05.2017 р.;
від ТОВ "Марінтіс ЛТД": Ліфлянчик Л.В. представник, довіреність №б/н від 10.01.2017 р.;
від ТОВ "Хорольський комбінат дитячих продуктів": Лазоренко Т.В. представник, довіреність №б/н від 28.12.2016 р.;
інші учасники провадження не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлені судом належним чином.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОРОЛЬСЬКИЙ МОЛОКОКОНСЕРВНИЙ КОМБІНАТ ДИТЯЧИХ ПРОДУКТІВ" на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2016 року у справі №904/11218/16
за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІНТІС ЛТД", м.Дніпро
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІНТІС ЛТД", м. Дніпро
про визнання банкрутом,-
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2016 р. у даній справі (суддя Владимиренко І.В.) товариство з обмеженою відповідальністю "Марінтіс ЛТД" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців; ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії (арбітражного керуючого) Черненченко Д.А.; кандидатуру арбітражного керуючого Бакуліна І.С. відхилено.
Згадана постанова обґрунтована посиланням на те, що згідно поданих документів господарським судом встановлено, що вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, при цьому до звернення ліквідатора до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, було дотримано вимоги цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.
Арбітражним керуючим Бакуліною І.С., кандидатура якої обрана за допомогою застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України не надано суду договору страхування професійних ризиків арбітражного керуючого та свідоцтво про здійснення діяльності арбітражного керуючого.
Не погодившись з зазначеною постановою, Товариством з обмеженою відповідальністю "ХОРОЛЬСЬКИЙ КОМБІНАТ ДИТЯЧИХ ПРОДУКТІВ" подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову господарського суду скасувати, провадження у справі припинити.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, пояснення учасників судового засідання, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження підлягає припиненню, виходячи з наступного.
Згідно статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
За частиною 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2016 р. порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Марінтіс ЛТД" за процедурою, передбаченою ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2016 товариство з обмеженою відповідальністю "Марінтіс ЛТД" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців; ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії (арбітражного керуючого) Черненченко Д.А.
Звертаючись з апеляційною скаргою на постанову місцевого суду, ТОВ "ХОРОЛЬСЬКИЙ КОМБІНАТ ДИТЯЧИХ ПРОДУКТІВ" посилається на те, що скаржник володіє частиною корпоративних прав щодо Публічного акціонерного товариства "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів". Судом не перевірено чи дійсно боржник не може розрахуватися з кредитором в наслідок незначної вартості своїх активів. Оскільки альтернативні показники вартості нерухомого майна, не включення майнових прав на торгові марки до ліквідаційної маси, наявність справ про визнання правочинів недійсними, присутність рейдерської схеми захоплення майна ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" свідчить про загальну фіктивність процедури банкрутства ТОВ "Марінтіс ЛТД" з метою незаконного захоплення майна ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів"
Зазначені обставини, на думку ТОВ "ХОРОЛЬСЬКИЙ КОМБІНАТ ДИТЯЧИХ ПРОДУКТІВ" надають право на оскарження судового рішення у справі про банкрутство ТОВ "Марінтіс ЛТД".
Однак, колегія суддів не погоджується з таким твердженням скаржника з огляду на таке.
Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, випадки, в яких особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку, мають бути встановлені Господарським процесуальним кодексом України.
Статтею 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Відповідно до ч.6 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Враховуючи те, що у справах про банкрутство виносяться судові рішення у формі ухвал, їх оскарження відбувається з урахуванням особливостей, передбачених Законом про банкрутство.
Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Згідно статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Таким чином, право на оскарження судового рішення у справі про банкрутство надано особам, які мають процесуальний статус учасника провадження у справі про банкрутство.
Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" також визначено, що сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).
Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
Таким чином, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме - кредитора, лише у разі подання у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.
При цьому, вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Отже, виходячи з вимог ст.1 спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особи, які не набули статусу учасника провадження у справі про банкрутство, в даному випадку, статусу - сторони у справі, не мають права на оскарження судових рішень в процедурах банкрутства.
Згідно з ч.1 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до боржника, що ліквідується власником застосовується особливий порядок провадження у справі.
Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визначені положеннями частини 3 статті 95 цього Закону та передбачають, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про порушення справи про банкрутство за особливостями ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Марінтіс ЛТД" послався на те, що ним було отримано заяву ТОВ "Стоктайм" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 32 878 590,26 грн., які ліквідатором були визнані в повному обсязі.
Про наявність у нього заборгованості перед ТОВ "Хорольський комбінат дитячих продуктів" та ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" боржник не заявляв.
У справі про банкрутство з урахуванням особливостей та в порядку, передбаченому ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство, лише після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника. Частиною 3 ст. ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
З наявних матеріалів справи не вбачається, що заявник скарги - ТОВ "Хорольський комбінат дитячих продуктів" є стороною чи учасником провадження у справі про банкрутство ТОВ "Марінтіс ЛТД. В апеляційній скарзі також не вказує на визнання його у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку стороною чи учасником провадження у даній справі та не зазначає про будь-яку заборгованість ТОВ "Марінтіс ЛТД" перед заявником.
Оскільки ТОВ "Хорольський комбінат дитячих продуктів" статусу сторони у справі не набуто і на час звернення з даною апеляційною скаргою не являється учасником провадження у справі про банкрутство ТОВ "Марінтіс ЛТД", товариство не має процесуального права на оскарження постанови господарського суду.
Крім цього, скаржником не доведено того, що постановою суду вирішено питання щодо її прав та обов'язків.
Юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому статтею 80 ГПК на підставі статей 91 та 107 ГПК як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах. В інших випадках такі скарги повертаються без розгляду. Це стосується і скарг зазначених осіб на такі ухвали.
Отже, у зв'язку з викладеним, колегія суддів дійшла висновку, що заявник на момент звернення з апеляційною скаргою не має статусу учасника по справі, відтак, не є стороною у даній справі про банкрутство у розумінні норм ст. 1 Закону про банкрутство, а оскаржувана в апеляційному порядку постанова не стосується його прав та обов'язків, а тому скаржник не мав права апеляційного оскарження прийнятої у справі постанови відповідно до положень ст. 91 ГПК України
Пунктом 52 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" №7 від 17.05.2011 року роз'яснено, що у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження, повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає розгляду в господарському суді в порядку апеляційного провадження.
За таких обставин, апеляційне провадження, порушене за апеляційною скаргою підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, як таке, що помилково порушене.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 80, статтями 86, 91, 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОРОЛЬСЬКИЙ МОЛОКОКОНСЕРВНИЙ КОМБІНАТ ДИТЯЧИХ ПРОДУКТІВ" на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2016 року у справі №904/11218/16.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя В.О. Кузнецов
Суддя І.М. Науменко