ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.06.2017Справа №910/6959/17
За позовом: комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва"
до: публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО"
про: визнання неправомірним та скасування рішення
Суддя: Шкурдова Л.М.
Представники:
від позивача: Грач І.П. - представник за довіреністю
від відповідача: Кудаліна І.М. - представник за довіреністю
Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва" до публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" про визнання неправомірним та скасування рішення комісії з розгляду акту про порушення правил користування електроенергією, оформлене протоколом №644 від 18.04.2017 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2017 року порушено провадження у справі №910/6959/17.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем 01.02.2016 року було укладено договір про постачання електричної енергії №20120 від 01.02.2016 року. 20.02.2017 року представниками відповідача при здійсненні перевірки за адресою: м.Київ, вул.Порика Василя, 16 було встановлено порушення правил користування електричною енергією, а саме виявлене самовільне підключення електропроводки кафе до електричної мережі поза розрахунковими засобами, про що складено Акт про порушення №37473, на підставі якого комісією було прийнято рішення про нарахування позивачу вартості недорахованої електроенергії на суму 348 616,74 грн, оформлене протоколом №644 від 18.04.2017 року. Позивач просить суд визнати неправомірним рішення комісії про нарахування позивачу вартості недорахованої електроенергії на суму 348 616,74 грн., в зв'язку з тим, що Акт про порушення №37473 був складений без участі споживача (позивача), що є порушенням вимог Закону України «Про електроенергетику»; позивача було позбавлено права внести зауваження та заперечення до вказаного акта; комісією під час нарахування вартості недорахованої електроенергії застосовано більший період ніж шість місяців, що передували дню виявлення порушення. Позивач також зазначає, що ним не допущено протиправну поведінку, оскільки відповідачем не доведено, що позивач самостійно здійснив та приховав самовільне підключення кафе, власником якого позивач не є. Позивач вказує, що листом №31-11/13-766 від 23.05.2017 року Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у м.Києві надано пояснення у відповідь на запит позивача, що Акт про порушення має бути складений на споживача, який підключений прихованою проводкою, в якого наявний договір про постачання електричної енергії.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, вказуючи, що представник позивача відмовився від підписання Акту про порушення №37473, про що міститься відповідна відмітка, відповідачем позивачу було направлено Акт про порушення №37473 з повідомленням про дату, час і місце засідання комісії з розгляду акту про порушення поштою; відповідач посилається на те, що розрахунок проведено з дати укладення договору по дату складання акту про порушення, оскільки порушення є прихованим та розрахунок не міг бути проведений не більше ніж за 6 місяців; електрообладнання, від якого виконано самовільне підключення знаходиться на балансі позивача, а у відповідності до п.10.2.27 ПКЕЕ у разі підключення безооблікових електроустановок від технологічних мереж споживача відповідальність за завдані збитки постачальнику електричної енергії, внаслідок такого підключення, покладається саме на власника технологічних мереж, оскільки позивач є балансоутримувачем, то він повинен забезпечувати уникнення без облікового споживання електроенергії зі сторони інших осіб.
В судовому засіданні 13.06.2017 року оголошувалася перерва.
В судовому засіданні 27.06.17р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -
01.02.2016 року між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №20120 від 01.02.2016 (далі - Договір).
Відповідно до п.1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами цього Договору та Додатків до Договору, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та Додатків до Договору, що є його невід'ємною частиною.
Згідно Додатку №4 до Договору електропостачання здійснюється до житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. В.Порика, 16.
Договір про постачання електроенергії згідно з п.5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28 (далі - ПКЕЕ) є основним документом, який регулює відносини між постачальником і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Відповідно до п.4.2.3. Договору споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (далі - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача (позивача):
самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;
пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;
споживання електроенергії поза засобами обліку;
інших умов, визначених методикою.
У відповідності до п.2.3.11 Договору споживач зобов'язується оперативно повідомляти відповідача про порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, несправності в роботі локального устаткування збору і обробки даних або автоматизованих систем обліку електричної енергії, що належить позивачу за ознакою права власності, користування, повного господарського відання або встановлені на території позивача та виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача (позивача).
Відповідно до п.2.1. Договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та ПКЕЕ.
Пунктом 3.1.4. Договору визначено, що постачальник електричної енергії має право вимагати відшкодування збитків, завданих постачальнику електричної енергії внаслідок порушення споживачем умов цього договору.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2017 фахівцями ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» проведено обстеження за адресою: м. Київ, вул. В. Порика, 16, за результатом якого складено Акт про порушення №37473 від 20.02.2017 року та комісією ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» ухвалено рішення про проведення нарахування за актом про порушення від 20.02.2017 №37473 згідно з п.2.9 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562.
Звертаючись з позовом до суду позивач просить суд визнати неправомірним рішення комісії про нарахування позивачу вартості недорахованої електроенергії на суму 348 616,74 грн., в зв'язку з тим, що Акт про порушення №37473 був складений з порушенням вимог Закону України «Про електроенергетику» без участі споживача.
Відповідно до ст.26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Згідно ст.27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушенням в електроенергетиці, зокрема, є самовільне підключення до об'єктів електроенергетики.
Відповідно до п.п.4 п.8.1. ПКЕЕ постачальник електричної енергії має право на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку.
Згідно з п.п.5 п.8.1. ПКЕЕ постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку та технічної перевірки засобів обліку споживача відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.
Згідно п.10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів) та не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Згідно з п.6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.
Згідно з п.6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
Як встановлено судом 20.02.2017 фахівцями ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» проведено обстеження за адресою: м.Київ, вул.В.Порика, 16, за результатом якого складено Акт про порушення №37473 від 20.02.2017 року.
Підставою для перевірки, як слідує з Додатку до акта про порушення №37473 від 20.02.2017 року, стало те, що 15.02.2017 року представниками ПАТ «Київенерго» під час виконання контрольного огляду засобів обліку було виконано виміри навантаження на живлячих лініях 1 та 2 до стояків під'їздів побутових споживачів в будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. В.Порика, 16, в зв'язку з наявністю слідів підгоряння кінців кабелю, за результатом чого встановлено, що навантаження в першому під'їзді становило 10 кВт, в другому під'їзді - 50кВт. В зв'язку зі значними розбіжностями в навантаженні живлячих лініях 1 та 2 під'їзду представниками ПАТ «Київенерго» організоване сумісне обстеження з представниками позивача ліній другого під'їзду вказаного будинку з використанням сигналізатора прихованої проводки, викруток та ліхтарів.
В Акті про порушення №37473 від 20.02.2017 року представниками ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» зафіксоване порушення ПКЕЕ, а саме самовільне підключення електропроводки кафе до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконано дротом АПВ1 (4x10) від дроту, живлячого поверхові розподільні щити другого під'їзду в підвалі будинку. Самовільне підключення виконано приховано. Виявити порушення при контрольному огляді можливості не було. Порушення виявлено з допомогою сигналізатора прихованої проводки. Споживачу продемонстровано порушення».
У ході перевірки було проведено фотофіксацію порушення.
Згідно пояснень відповідача в якості представника позивача під час обстеження був ОСОБА_4, який допустив представників ПАТ «Київенерго» до перевірки, ним проводилися заходи щодо відключення безоблікового споживання на місці виявлення порушення та складання акту про порушення, ОСОБА_4 вказав свою посаду як електромонтер.
Пунктом 6.41. ПКЕЕ передбачено, що акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачу. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акту, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. У разі відмови споживача підписати акт, примірник такого акту направляється споживачу поштою.
Судом встановлено, що акт про порушення №37473 від 20.02.2017 року підписано представниками ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, в графі підпису споживача міститься відмітка про відмову від підписання акту. В акті зазначено, що він складений за участі ОСОБА_4 та на об'єкті, який перебуває в управлінні позивача, що засвідчено підписами представників відповідача, які брали участь в його складанні.
Листом №030/34-438 від 22.02.2017 року ПАТ «Київенерго» було направлено позивачу акт про порушення №37473 від 20.02.2017 року та Акт про усунення порушення №37473 від 20.02.2017 року та повідомлено про дату, час та місце проведення засідання комісії з розгляду актів порушень.
У відповідь на вказаний лист відповідач листом №10663-1170 від 21.03.2017 року надав заперечення щодо складеного акту про порушення, зазначивши про те, що фактично приміщення кафе, яке підключено до електричної мережі позивача, належить ФОП ОСОБА_3 та спожита електроенергія використовувалася не на потреби позивача.
Позивач посилаючись на лист №31-11/13-766 від 23.05.2017р. Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у м.Києві, зазначає, що Акт про порушення мав бути складений на споживача, який підключений прихованою проводкою, а саме власника кафе, протиправна поведінка з боку позивача відсутня.
Згідно п. 1.2 ПКЕЕ межа балансової належності - точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання; межа експлуатаційної відповідальності - точка розділу електричної мережі за ознакою договірних зобов'язань з експлуатації тих чи інших її ділянок або елементів, встановлюється за згодою сторін. За відсутності такої згоди межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності.
Згідно п.2.1 ПКЕЕ межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і електропередавальною організацією (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін. Межа експлуатаційної відповідальності може не збігатися з межею балансової належності, яка визначається правом власності споживача і електропередавальної організації (основного споживача) на окремі елементи електричної мережі, про що зазначається в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.
Згідно підпункту 25) п.10.2 ПКЕЕ у разі приєднання нових субспоживачів до власних технологічних електричних мереж у межах дозволеної потужності повідомити про це електропередавальну організацію і постачальника електричної енергії та ініціювати коригування дозволеної потужності (зменшення дозволеної потужності на величину приєднаної потужності нових субспоживачів).
Пункт 10.3 ПКЕЕ визначає, що споживач зобов'язаний оперативно повідомляти органи Держенергонагляду, Держнаглядохоронпраці України, постачальника електричної енергії та електропередавальну організацію відповідно до їх повноважень про виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Відповідно до ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Як вбачається з акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін до договору про постачання електричної енергії, мережі, до яких здійснено самовільне підключення знаходяться саме на балансі позивача. Головний розподільний щит (ГРЩ) та підвал житлового будинку, в якому виявлено самовільне підключення, знаходиться під замками КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва». Електрообладнання, від якого виконано самовільне підключення, знаходиться на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва».
Оскільки позивач є балансоутримувачем ГРЩ, то у відповідності до ст. 322 ЦК України на нього поширюється обов'язок утримувати належне майно, а, отже, забезпечувати уникнення безоблікового споживання елктроенергії зі сторони інших осіб та згідно з п.п.27 п.10.2. ПКЕЕ у разі підключення безооблікових електроустановок від технологічних мереж споживача відповідальність за завдані збитки постачальнику електричної енергії, внаслідок такого підключення, покладається саме на споживача, до технологічних мереж якого здійснено самовільне підключення.
Посилання позивача на те, що він не міг знати, що до його мереж самовільно підключено сторонніх осіб не може бути підставою для відмови у позові, оскільки п.10.2. ПКЕЕ встановлено обов'язок позивача не допускати безоблікового користування електричною енергією від своїх технологічних електричних мереж, приєднання до мереж позивача здійснено в зачиненому позивачем підвалі, який знаходиться в обслуговуванні у позивача та доступ до нього забезпечується позивачем. Як слідує із акту про порушення №37473 від 20.02.2017 року при перевірці мереж у першому та другому під'їзді будинку виявилось підгоряння кабелю, що свідчить про перевищення напруги в одному під'їзді, в зв'язку з чим позивач мав би з'ясувати причину такого підгоряння, в тому числі наявність несанкціонованої крадіжки електроенергії з його мереж.
Таким чином, враховуючи те, що Акт про порушення №37473 від 20.02.2017 року було правомірно складено на позивача, оскільки саме до мереж позивача було здійснено самовільне підключення і законом та чинними правилами користування електричною енергією саме на позивача покладено обов'язок забезпечувати уникнення безоблікового споживання електроенергії зі сторони інших осіб, Акт про порушення №37473 від 20.02.2017 року було складено та направлено споживачу у відповідності до п.6.41. ПКЕЕ, суд приходить до висновку, що посилання позивача на порушення відповідачем вимог Закону України «Про електроенергетику» та ПКЕЕ під час складання Акту про порушення №37473 від 20.02.2017 року та його складання відносно неналежного споживача необґрунтовані.
18.04.2017 року комісією ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» було ухвалено рішення про нарахування вартості недорахованої електроенергії в розмірі 348 616,74 грн за актом про порушення від 20.02.2017 №37473 згідно з п.2.9 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562.
Листом від 19.04.2017 № 030/34-1075 позивачу направлено копію протоколу засідання комісії від 18.04.2017, розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, в зв'язку з відмовою представника позивача від їх отримання.
Згідно з пп.7 п.2.1. Методики вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.
Відповідно до п.2.9. Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою (2.7) Методики. Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики.
Отже порушення зафіксоване в акті підпадає саме під вказаний пункт, відповідно до якого проводиться розрахунок недоврахованої електроенергії за підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії.
ПАТ «Київенерго» здійснено розрахунок вартості недорахованої електроенергії за формулою визначеною в п.2.6, 2.7. Методики, потужність визначено 35,64 кВт згідно площі перерізу проводу (кабелю), яким виконано самовільне приєднання (АПВ 4x10 мм), тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 12 год., 7 днів на тиждень, коефіцієнт використання обладнання К=1, період нарахування: з 01.02.2016 (з дати укладання договору про постачання електричної енергії) по 20.02.2017 (дату складання акту та дату усунення порушення) з урахуванням тарифів на електричну енергію, які діяли в період за який здійснено нарахування.
Згідно з п. 6.42 ПКЕЕ на підставі акту порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом, який набирає чинності з дня вручення його споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Рішення комісії може бути оскаржено в суді впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу.
Відповідно до п. 1.2 ПКЕЕ недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.
Згідно з п.4 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 122 від 08.02.2006 р., обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акту виявлених порушень, складеного відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої НКРЕ.
За формулою 2.6 Методики визначається кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Д пер-, день), та визначається таким чином:
Д пер = Д пор + Д усун,
Де: Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Д усун - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення.
За формулою, визначеною в п.2.6 Методики, у випадках якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Д пор визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки.
Відповідно до п.1.2. ПКЕЕ прихована електропроводка - це електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку, яку представник постачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів, під час попереднього контрольного огляду засобу обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити. В акті про порушення вказано, які засоби вимірювальної техніки використовувались для виявлення порушення, зокрема, використано спеціальний технічний засіб - «дятел» (сигналізатор прихованої електропроводки).
З огляду на те, що порушення вчинено приховано, період для розрахунку взято з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію, а саме 01.02.2016 року з дати укладення договору про постачання електричною енергії по дату складання акту про порушення.
Таким чином посилання позивача на те, що комісією під час нарахування вартості недорахованої електроенергії невірно здійснено розрахунок, оскільки застосовано більший період ніж шість місяців, що передували дню виявлення порушення, безпідставні.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. А саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи те, що судом встановлено відповідність оскаржуваного правочину умовам Договору та чинному законодавству, внаслідок чого доводи позивача були спростовані, у суду відсутні підстави для визнання оспорюваного правочину недійсними.
Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. В задоволенні позову - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили через 10 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 10-денний строк до Київського апеляційного господарського суду.
Суддя Шкурдова Л.М.
Повний текст рішення складено: 05.07.2017р.