06 липня 2017 року Справа № 915/584/17
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1 - дов. №2654/02.02.01-22/02.06/14/16 від 07.12.2016
за участю представників відповідача - ОСОБА_2 - дов.№10 від 17.02.2017
ОСОБА_3 - дов.№18 від 27.04.2017
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,
за позовом: Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м.Миколаїв, 54001
до відповідача: Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул. Адміральська, 27/1, м.Миколаїв, 54001
про: визнання протиправним та скасування рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.03.2017 №13-ріш.
встановив:
15.06.2017 Миколаївська міська рада звернулась до Господарського суду Миколаївської області із позовом в якому просить суд:
- відновити строк на оскарження рішення адміністративної колегії
Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.03.2017 №13-ріш у справі №2-26.215/09-2017;
- визнати протиправним та скасувати рішення адміністративної колегії
Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.03.2017 №13-ріш у справі №2-26.215/09-2017.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішення №13-ріш від 29.03.2017 Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України суперечить вимогам чинного законодавства України, а отже є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. В рішенні адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не надано жодних доводів, щодо наявності бездіяльності зі сторони Миколаївської міської ради, що може призвести до спотворення конкуренції. Рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України базується на тому, що при аналізі наданої листом виконкому міської ради від 17.08.2016 №9385/02.02.06-02/14/16 інформації адміністративною колегією не були враховані рішення міської ради від 20.10.2011 №10/15, від 21.08.2012 №19/22, від 11.10.2012 №21/30, від 14.02.2013 №25/29, від 17.10.2012 №3/19, від 17.10.2013 №33/20, від 25.04.2014 №39/33, від 24.07.2014 №42/18, від 12.03.2015 №46/22, від 13.07.2016 №5/23, від 13.07.2016 №5/24, що призвело до негативних висновків адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України стосовно роботи міської ради. Вказує, що відділенням було не в повному обсязі вивчено питання оренди комунального майна, зокрема, щодо застосування орендних ставок, виходячи з цільового призначення майна, що призвело до формування відділенням невірного висновку про факт вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції .
Відповідач у наданому відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки враховуючи ч.1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та позиції викладені у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» позивач пропустив двомісячний строк для оскарження рішення Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.03.2017 №13-ріш, який відповідно до норм чинного законодавства відновленню не підлягає, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою. Вказує, що копію рішення відділенням від 29.03.2017 №13-ріш було надіслано позивачу із супровідним листом від 10.04.2017№2-292/52-530, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення №54001 30258960 та згідно з відміткою вручено уповноваженій особі позивача 11.04.2017. Отже, позивач мав право оскаржити рішення відділення в строк з 12.04.2017 до 12.06.2017. Зазначає, що територіальне відділення розглянуло справу та прийняло рішення на підставі інформації, яка була отримана від виконавчого комітету Миколаївської міської ради; управління охорони здоров'я Миколаївської міської ради; комунального підприємства «Спеціалізоване комунальне підприємство», які є підзвітними та підконтрольними позивачу та є орендодавцями комунального майна територіальної громади м.Миколаєва, якими укладено договори оренди про які йдеться у спірному рішенні. Вказує, що позивач у позовній заяві зазначає інформацію, яка суперечить раніше наданій ним відповіді на вимогу відділення, тобто інформація надана позивачем на вимогу відділення від 26.07.2016 №2-292/52-1034/1, та інформація, що міститься в позовній заяві - відрізняються по суті, хоча і стосуються одних і тих же фактів. Приймаючи оскаржуване рішення, відділення діяло в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений законодавством про захист економічної конкуренції, тому відділення вважає, що визначені статтею 59 Законом України «Про захист економічної конкуренції» правові підстави для визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.03.2017 №13-ріш відсутні.
При прийнятті рішення судом взято одо уваги наступне.
Адміністративна колегія Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за результатами розгляду справи №2-26.215/09-2017 прийняла рішення від 29 березня 2017 року №13-ріш “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції”, згідно з яким вирішено:
1. Визнати бездіяльність Миколаївської міської ради, яка полягає у неналежному виконанні обов'язку щодо контролю за виконанням власного рішення від 20.10.2011 №10/15, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 статті 50, частиною першою статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, а саме: бездіяльність органу місцевого самоврядування, яка може призвести до спотворення конкуренції.
2. Зобов'язати Миколаївську міську раду припинити порушення законодавства
про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, шляхом вжиття заходів, спрямованих на приведення у відповідність до вимог чинного законодавства договорів у сфері надання в оренду майна, що відноситься до комунальної власності територіальної громади міста Миколаїв, в тому числі в частині застосування орендних ставок, протягом 1 місяця з дня отримання даного рішення, про що в п'ятиденний строк повідомити територіальне відділення з наданням підтверджуючих документів.
У відповідності до ст. 24 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством. Особливості порядку надання та оприлюднення рішень, розпоряджень встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції.
Згідно ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення адміністративної колегії
Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.03.2017 №13-ріш у справі №2-26.215/09-2017 було направлено на адресу Миколаївської міської ради супровідним листом №2-292/52-530 від 10.04.2017 (а.с.15) та було отримано позивачем 11.04.2017, про що свідчить підпис уповноваженої особи на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №54001 30258960.
Частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства», у застосуванні припису частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також частини другої статті 47 цього Закону господарським судам слід враховувати таке. За цими приписами передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено. Таким чином, зазначені строки є присічними. Встановлена Цивільним кодексом України позовна давність до відповідних правовідносин не застосовується, так само як і в оскарженні розпоряджень Антимонопольного комітету України та його органів. Аналогічним чином вирішується й питання щодо строків оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, прийнятих у справах про недобросовісну конкуренцію. Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.
Отже, до обчислень початку та кінця строку для оскарження рішень антимонопольного комітету не можуть бути застосовані відповідні положення господарського процесуального кодексу України та цивільного кодексу України, оскільки строк оскарження визначається спеціальною нормою, а саме статтею 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та є присічним.
Так, в постановах Вищого господарського суду України 04 квітня 2017 року у справі №905/2406/16, від 11 квітня 2017 року у справі №927/821/16, від 29 березня 2017 року у справі №910/17723/16 з розгляду аналогічних спорів, суд касаційної інстанції зазначив, що враховуючи, що Товариством пропущено визначений Законом строк на оскарження Рішення АМК у судовому порядку, який є присічним і відновленню не підлягає, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Враховуючи, що Миколаївська міська рада 11 квітня 2017 року отримала рішення від 29.03.2017 №13-ріш, про що свідчить підпис уповноваженої особи на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, то у відповідності до ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» мала право оскаржити рішення Антимонопольного комітету України в строк з 12.04.2017 по 12.06.2017.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява №1217/02.02.01-22/02.06/14/12 від 14.06.2017 Миколаївської міської ради була подана до суду 15 червня 2017 року, про що свідчить вхідний штамп Господарського суду Миколаївської області на позовній заяві (а.с.3), тобто з пропуском двомісячного строку, який визначений ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» для оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України.
За приписами ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», передбачені нею строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання позивача, яке міститься в прохальній частині позовної заяви про відновлення процесуального строку на оскарження рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.03.2017 №13-ріш у справі №2-26.215/09-2017 та позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.03.2017 №13-ріш у справі №2-26.215/09-2017 - задоволенню не підлягають.
Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -
1. У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 07.07.2017
Суддя Н.О.Семенчук