ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
05.07.2017Справа № 910/5226/17
За позовом Приватного підприємства "Воронівка Агро"
до Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро- Інтер"
про стягнення 1 273 646, 05 грн.
та
за зустрічним позовом Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю
"Агро-Інтер"
до Приватного підприємства "Воронівка Агро"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом
1. Приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу
Миколаївської області Нехимчук Кирил Борисович
2. Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої
служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській
області
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Суддя Літвінова М.Є.
Представники учасників судового процесу:
від позивача: Кухаренко О.В. за довіреністю від 10.04.2017;
від відповідача: Руденко А.О. за довіреністю від 11.04.2017;
Васюк М.М. за довіреністю від 25.01.2017;
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: не з'явився.
Приватне підприємство "Воронівка Агро" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" про стягнення 1 273 646, 05 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.04.2017 порушено провадження у справі № 910/5226/17, її розгляд призначено на 26.04.2017 року.
25.04.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи та клопотання про стягнення з відповідача судових витрат по сплаті судового збору та по оплаті послуг адвоката у розмірі 5 000, 00 грн.
Представник відповідача в судове засідання 26.04.2017 року не з'явився, проте 25.04.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник позивача в судовому засіданні 26.04.2017 року заперечував проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.04.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 17.05.2017 року.
17.05.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, відзив на позовну заяву, клопотання про витребування додаткових доказів у справі в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України, а також клопотання про здійснення технічної фіксації судового засідання.
Крім того, 17.05.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача в межах означеної справи відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, подано зустрічну позовну заяву до Приватного підприємства "Воронівка Агро" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В судовому засіданні 17.05.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 29.05.2017 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.05.2017 прийнято зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/5226/16, на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом Приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Нехимчука Кирила Борисовича та Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, розгляд зустрічної позовної заяви призначено на 29.05.2017 року.
25.05.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
29.05.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано відзив на зустрічну позовну заяву.
Представник позивача в судовому засіданні 29.05.2017 року первісні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечив.
Представник відповідача в судовому засіданні 29.05.2017 року проти задоволення первісного позову заперечив, зустрічні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представники третіх осіб в судове засідання 29.05.2017 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Представник позивача в судовому засіданні 29.05.2017 року подав клопотання про продовження строку розгляду спору у справі № 910/5226/17 на п'ятнадцять днів.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.05.2017 в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк розгляду спору у справі № 910/5226/17 на п'ятнадцять днів, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 13.06.2017 року.
06.06.2017 року та 09.06.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
12.06.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи-1 надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
12.06.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
Представник позивача в судовому засіданні 13.06.2017 року первісні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні 13.06.2017 року проти задоволення первісного позову заперечив, зустрічні позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Представники третіх осіб в судове засідання 13.06.2017 року не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.06.2017 на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено розгляд справи на 21.06.2017.
Через відділ діловодства суду 21.06.2017 від Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" надійшов відзив на заяву про застосування строку позовної давності, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні заяви про застосування позовної давності щодо вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
У судове засідання 21.06.2017 представники третіх осіб не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.06.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 05.07.2017 року.
23.06.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано заяву про вжиття заходів до забезпечення зустрічного позову.
29.06.2017 року представником відповідача подано уточнену заяву про вжиття заходів до забезпечення зустрічного позову.
В судовому засіданні 05.07.2017 року судом розглянуто подану відповідачем заяву про вжиття заходів до забезпечення зустрічного позову та вирішено відмовити в її задоволенні, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За змістом вказаної статті, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
При цьому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна навести доводи адекватності засобу забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.
Згідно зі ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
Вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду.
Як на тому наголошено в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 14.09.2015 р. у справі № 905/3147/14-908/4637/14.
В даному випадку, відповідач просить суд вжити заходів до забезпечення зустрічного позову шляхом накладення арешту на майно, яке реалізується державним виконавчем під час виконання спірного виконавчого напису, а також шляхом зупинення продажу арештованого майна, що належить на праві власності відповідачу в рамках виконавчого провадження № 42508495.
Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду, адже інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
В господарських судах під час вирішення спору між боржниками і стягувачами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вирішується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства, тобто розглядається справа за наявності між боржниками і стягувачами спору про право.
Незалежно від результатів вирішення господарським судом спору в даній справі видача наказу та примусове виконання рішення за вищезазначеними зустрічними позовними вимогами не провадиться, оскільки право позивача за зустрічним позовом захищається шляхом визнання факту, а не передачі майна чи вчинення певних дій. Отже, очевидним є відсутність обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у цій справі.
Безпідставними є твердження відповідача в частині наявності підстав для вжиття заходів до забезпечення позову з огляду на можливість реалізації нерухомого майна до вирішення справи, оскільки предметом спору за зустрічним позовом є визнання вчиненого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обраний відповідачем спосіб захисту кореспондується з пунктом 5 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", і у разі задоволення зустрічного позову виконавче провадження підлягає закінченню.
Таким чином, вжиття обраних відповідачем заходів до забезпечення зустрічного позову в даному випадку суперечить змісту статті 66 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зупинення продажу арештованого майна, так само як і накладення арешту на нерухоме, майно ніяким чином не може вплинути на виконання рішення у даній справі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правового зв'язку між обраними відповідачем заходами до забезпечення позову і предметом зустрічних позовних вимог, а заявлений відповідачем спосіб забезпечення позову не співвідноситься з предметом заявленого ним зустрічного позову, у зв'язку з чим вжиття заходів до забезпечення позову не забезпечить фактичне виконання судового рішення у разі задоволення зустрічного позову.
Таким чином, судом не встановлено наявності жодних підстав, з якими закон пов'язує застосування заходів до забезпечення позову, а заява відповідача про забезпечення зустрічного позову всупереч положенням статей 33, 66 Господарського процесуального кодексу України необґрунтована та базується лише на власних міркуваннях і припущеннях.
Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам відповідача до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів відповідача без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про вжиття заходів забезпечення зустрічного позову.
Представник позивача в судовому засіданні 05.07.2017 року первісні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечив.
Представник відповідача в судовому засіданні 05.07.2017 року проти задоволення первісних позовних вимог заперечив, зустрічні позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Представники третіх осіб в судове засідання 05.07.2017 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Оцінюючи правову та фактичну складність справи, слід враховувати, зокрема, наявність обставин, що утруднюють розгляд справи; кількість співпозивачів, співвідповідачів та інших учасників процесу; необхідність проведення експертиз та їх складність; участь у справі іноземного елемента та необхідність з'ясування і застосування норм іноземного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Враховуючи вищевикладене, враховуючи неявку представників третіх осіб в судове засідання, з метою створення учасникам судового процесу необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на наведене, керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Заяву Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" про вжиття заходів до забезпечення зустрічного позову залишити без задоволення.
2. Розгляд справи № 910/5226/17 відкласти на 12.07.17 р. 12:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького 44-Б, зал судових засідань № 2.
3. Учасникам судового процесу виконати вимоги попередньої ухвали суду в частині, що ними не виконано.
4. За відсутності витребуваних доказів надати обґрунтовані письмові пояснення з даного приводу.
5. Учасникам судового процесу оформити письмові докази відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.
6. Учасникам судового процесу завчасно подати витребувані судом докази з супровідним листом через відділ діловодства господарського суду міста Києва (п. 2.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
7. Явку повноважних представників учасників судового процесу для дачі пояснень з витребуваними ухвалою суду документами визнати обов'язковою.
8. Попередити учасників судового процесу, що за ухилення від вчинення дій, покладених на них господарським судом, можуть бути застосовані санкції, встановлені приписами п. 5 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України).
9. Попередити позивача за зустрічним позовом про передбачені п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України правові наслідки.
10. Учасникам судового процесу направити в судове засідання своїх повноважних представників, надавши їм відповідні довіреності, які будуть залучені до матеріалів справи.
Суддя М.Є. Літвінова