ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у визнанні наказу таким, що не підлягає виконанню
29.06.2017Справа № 910/22719/14
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Дьогтяр О.О., розглянувши матеріали справи
за заявою Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"
про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"
про стягнення 197 738,80 грн.
за участю представників:
від позивача:не з'явився
від відповідача (заявника):Олексюк С.В. - представник за довіреністю №78-Д від 30.12.2016 р.
До господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (далі - КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району") із заявою про визнання судового наказу у даній справі від 05.12.2014 р. таким, що не підлягає виконанню.
Заява обгрунтована тим, що наказ суду необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню, оскільки обов'язок боржника - КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" по сплаті коштів перед стягувачем - Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго") за рішенням господарського суду міста Києва від 19.11.2014 р. припинився на підставі мирової угоди, затвердженої між сторонами ухвалою господарського суду міста Києва від 23.02.2017 р.
У судовому засіданні представник заявника підтримав та обґрунтував заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, просив її задовольнити.
Представник стягувача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, через канцелярію суду подав заперечення проти заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у яких зазначив, що обов'язок боржника зі сплати заборгованості, присудженої до стягнення рішенням господарського суду міста Києва від 19.11.2014 р. у справі № 910/22719/14 не припинився, а ухвалою суду від 23.02.2017 про затвердження мирової угоди, по суті було змінено порядок виконання рішення суду. Крім того зазначив, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у разі затвердження судом мирової угоди, укладеної між сторонами в процесі виконання рішення, виконавче провадження (по наказу) має бути закінчено, що виключає можливість повторного виконання наказу суду від 05.12.2014 р. та не потребує визнання його таким, що не підлягає виконанню. Просив відмовити у задоволенні заяви.
Суд, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши подану заяву, прийшов до висновку, що заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Києва від 19.11.2014 р., яке набрало законної сили, позов ПАТ "Київенерго" про стягнення заборгованості у сумі 197 738,80 грн. задоволено, стягнуто з КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" основний борг в сумі 165 186,73 грн., 3 % річних в розмірі 13 287,99 грн., інфляційні втрати в розмірі 19 264,08 грн., а також судовий збір в сумі 3 954,78 грн.
05.12.2014 р. на виконання зазначеного рішення господарським судом міста Києва був виданий відповідний наказ № 910/22719/14.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.02.2017 р., на стадії виконання судового рішення, між ПАТ "Київенерго" та КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" була затверджена мирова угода на умовах погоджених сторонами.
Згідно з ч. 2 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Відповідно до ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд ухвалою визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково у разі якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Зі змісту зазначеної частини статті 117 ГПК України вбачається, що у ній ідеться, зокрема, про інші причини для припинення обов'язку боржника, а не про причини для визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню. Тому суд відхиляє доводи заявника, що вказаною нормою передбачений інші причини для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
При цьому, перевіряючи наявність підстав для припинення обов'язку боржника, суд встановив, що затвердження мирової угоди, укладеної між сторонами у справі № 910/22719/14, не тягне за собою припинення зобов'язання КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» сплатити кошти у сумі 201 693,58 грн. за наказом господарського суду міста Києва від 05.12.2014 р. Указаною ухвалою суду були затверджені лише умови, за яких буде виконуватись рішення суду від 19.11.2014 р. у справі № 910/22719/14. Отже, наявність ухвали господарського суду міста Києва від 23.02.2017 р. про затвердження мирової угоди у справі № 910/22719/14 не є підставою для визнання наказу господарського суду міста Києва від 05.12.2014 р. таким, що не підлягає виконанню.
Також необхідно зазначити, що пунктом 7.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 року визначено, що ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом згідно з пунктом 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" і як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законодавством (статтею 86 ГПК та статтею 18 названого Закону) ознаки та відомості, зокрема, щодо умов, розміру і строків виконання зобов'язань сторін тощо.
У випадках невиконання зобов'язаною стороною умов мирової угоди, укладеної в процесі виконання судового рішення і затвердженої господарським судом, заінтересована сторона може звернутися до державного виконавця на підставі статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" із заявою про примусове виконання ухвали, якою затверджено цю угоду.
У той же час, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у разі затвердження (визнання) судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення виконавче провадження підлягає закінченню.
Відповідно до частин 2 та 3 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
Таким чином, ухвала суду про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення суду від 23.02.2017 р. є підставою для закінчення виконавчого провадження, відкритого щодо примусового виконання наказу господарського суду від 05.12.2014 р.
Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що законодавством передбачений спеціальний спосіб захисту боржника від подвійного стягнення у випадку наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду та затвердження судом мирової угоди на стадії виконання рішення суду, який полягає у закінченні виконавчого провадження, відкритого щодо виконання наказу суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наведені заявником обставини не є тими підставами, за наявності яких господарське процесуальне законодавство та Закон України «Про виконавче провадження» пов'язує визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з чим заява КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" про визнання наказу від 15.12.2014 р. таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через господарський суд м. Києва протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали.
Суддя Головіна К.І.