ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
04 липня 2017 р. Справа № 909/378/17
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г.З. , секретаря судового засідання Ломей Л.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія", вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ПЕРІ", вул. Січових Стрільців, буд.12, м. Івано-Франківськ, 76018
про стягнення заборгованості в сумі 17233,24 грн.
за участю:
Від позивача: ОСОБА_1-представник, (довіреність № 11 від 03.05.17р.)
Від відповідача: ОСОБА_2-представник, (довіреність № 1 від 26.05.17р.)
Від відповідача: ОСОБА_3-представник, (довіреність № 2 від 26.05.17р.)
Від відповідача: ОСОБА_4-представник, (довіреність № 3 від 26.05.17р.)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ПЕРІ" про стягнення заборгованості в сумі 17233,24 грн., що становлять вартість абонплати за період з вересня 2016 року по січень 2017 року в сумі 16738, 94 грн., 298,18 грн. пені, 164,18 грн. інфляційних збитків та 31,94 грн. - 3 % річних.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 19.04.17р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 11.05.17р.
Ухвалою суду від 11.05.17р. відкладено розгляд справи на 29.05.17р. , ухвалою суду від 29.05. 17р. відкладено розгляд справи на 20.06.17р.
Ухвалою суду від 20.06.17р. було продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 04.07.17р.
04.07.17р.Представник позивача в судове засідання з"явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та просив суд позов задоволити.
Представник відповідача в судове засідання з"явився, проти позову заперечував, посилаючись на необгрунтованість вимог позивача, вказував на те, що не являється власником приміщення по вул. Січових Стрільців, 12, а тільки був орендарем 6,7 м.кв. площі по вищевказаній адресі, а договір з позивачем укладений на теплопостачання всього будинку.
Використовуючи своє право на відмову від послуг теплопостачання відповідно до п. 3.1.1. договору, відповідач за відсутності заборгованості за надане тепло перед позивачем відмовився від послуг теплопостачальної організації з вересня 2016р. В матеріалах справи відповідачем додано переписку з позивачем стосовно дострокового розірвання договору і односторонньої відмови від договору, що не заперечується позивачем.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін та присутніх в засіданні працівників відповідача, вивчивши додатково подані документи та законодавчі акти, суд встановив наступне.
Між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії № 65 від 11.10.12р., відповідно до якого позивач поставляв відповідачу теплову енергію для централізованого опалення приміщення готелю, що розташований за адресою: вул. Січових Стрільців, 12 в м.Івано-Франківську загальною площею 2402,4 кв. м.
Згідно з твердженням відповідача ОСОБА_5 "Фірма "ПЕРІ" орендує у власника кімнату площею 6,7 кв.м., а власником нежитлових приміщень по вул. Січових Стрільців, 12 в м.Івано-Франківську загальною площею 2402,4 кв. м. є фізична особа гр. ОСОБА_6. Договір оренди приміщення площею 6,7 кв.м. від 01.01.12р. укладений між власником та відповідачем по справі, подавався позивачу відповідачу при укладенні договору купівлі-продажу теплової енергії № 65 від 11.10.12р.
В серпні 2016р. власник приміщення прийняв рішення про проведення робіт по капітальній реставрації приміщення готелю площею 2402,4 кв. м. по вул. Січових Стрільців, 12 в м.Івано-Франківську. В зв"язку з реставрацією відповідачем було розірвано договір оренди нерухомого майна з власником. Цей договір від 01.09.16р. та акт приймання-передачі майна від відповідача до власника був наданий позивачу, що ним не заперечується. Фактично на день розгляду справи в суді відповідач не є орендарем будь-якої площі по вул. Січових Стрільців, 12 в м.Івано-Франківську.
Як вбачається з договору № 65 від 11.10.12р. та з додаткової угоди від 22.07.14р. до нього - оплата за спожиту теплову енергію (п. 2 додаткової угоди) здійснюється на підставі приладів обліку згідно з діючими тарифами (цінами), встановленими у порядку, визначеному законодавством. На момент укладення договору НКРЕ встановлено двоставкові тарифи:
- умовно-змінна частина;
- умовно-постійна частина тарифу на теплову енергію (місячна плата за одиницю приєднання теплового навантаження).
Приєднане теплове навантаження становило згідно договору 0,113Гкал/год.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1377 від 30.04.2015р. встановлено умовно-постійну частину двоставкового тарифу (місячна плата за одиницю приєднаного теплового навантаження в розмірі 22208,66 грн. (Гкал/год (без ПДВ).
Починаючи з вересня 2016р. між сторонами велася переписка стосовно розірвання договору купівлі-продажу теплової енергії № 65 від 11.10.12р. та відключення від теплопостачання будівлі за адресою: вул. Січових Стрільців, 12 в м.Івано-Франківську в зв"язку з тим, що споживач (відповідач) розпочавши реконструкцію будівлі фактично не здійснює споживання теплової енергії і в подальшому не має наміру її споживати централізовано, так як має намір встановити в будівлі індивідуальне опалення, що не заборонено діючим законодавством.
Позивач не погоджується з фактом розірвання договору і відмови відповідача від послуг теплопостачання позивача, посилаючись на те, що відповідно до п. 3.1.1. та п. 3.2.2. договору - він може бути розірваний за ініціативою будь-якої з сторін у порядку, визначеним законодавством України та з підстав, викладених у вищевказаних пунктах договору.
Відповідач відмовився від теплопостачання за відсутності у нього заборгованості за спожиту теплову енергію та інших платежів (листи відповідача № 3 від 29.08.16р., № 10 від 07.09.16р., № 11 від 21.09.16р., № 12 від 23.09.16р., № 13 від 30.09.16р., № 16 від 20.10.16р., № 19 від 07.11.16р., № 21 від 16.11.16р., № 23 від 08.12.16р. (копії в матеріалах справи).
В разі зникнення потреби в отриманні послуг або відмови споживача від користування послугами виконавця він має право достроково розірвати договір (ст. 19 Закону України "Про теплопостачання").
Ст. 907 ЦК України встановлено право споживача на односторонню відмову від договору в порядку та на підставах, встановлених Цивільним кодексом, іншими законами та домовленістю сторін.
Аналогічні правила встановлені і в Законі України "Про житлово-комунальні послуги" та в Правилах користування тепловою енергією.
Позивач вважає, що відключення відповідача від мереж централізованого опалення можливе тільки відповідно до технічних умов про відключення будинку № 12 по вул. Січових Стрільців, 12 з проведенням реконструкції існуючого теплового вводу, який знаходиться на балансі відповідача і перенесення теплових мереж з підвального приміщення відповідача за межі будинку. На думку позивача - реконструкція тепломереж повинна проводитись за власні кошти відповідача згідно з розробленою ним технічною документацією. Позивач вважає, що поскільки відповідач не звертався до нього за розробкою технічних умов на відключення будівлі, то договір на теплопостачання № 65 є чинним на день розгляду спору, а тому позивач на законних підставах здійснює відповідачу нарахування за приєднане теплове навантаження (абонплату) і тому основний борг, пеня, річні та інфляційні повинні бути стягнені з відповідача. Однак, пред"явлені відповідачу рахунки не підписані ним і не оплачені, що є неправомірним.
Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов"язковим для виконання сторонами.
В свою чергу, неналежне виконання відповідачем умов договору призвело до утворення заборгованості перед позивачем за період з вересня 2016р. по січень 2017р. у розмірі 16738,94 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).
Пунктом 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Разом з цим, ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання.
В силу ст. 546 ЦК України виконання зобов"язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов"язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.
В свою чергу, п. 7.10. Договору встановлено, що у випадку несплати у терміни, обумовлені цим Договором, сторони керуються договірними зобов"язаннями, вимогами Правил користування в частині припинення постачання теплової енергії, а на суми невиконаного зобов"язання нараховується пеня в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення, починаючи з дня наступного за датою остаточного розрахунку до дня фактичної оплати. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції та 3 % річних за весь час прострочення.
Тому, на підставі наведеного вище положення Договору, позивачем здійснені розрахунки за пеню, 3% річних і інфляційні збитки.
Суд не вважає доводи позивача обгрунтованими, а вимоги про сплату боргу, пені, річних та інфляційних такими, що підлягають до задоволення, виходячи з слідуючого:
- відповідач має право відмовитись від послуг, що надаються відповідачем;
- відповідач на день розгляду справи не орендує приміщення у власника, який прийняв рішення про реконструкцію належної йому будівлі, а тому у нього відсутня потреба в будь-якому теплопостачанні;
- позивачем не доказаний той факт, що в разі відключення будівлі готелю по вул. Січових Стрільців, 12 від системи централізованого опалення тепловий ввід, який знаходиться в підвальному приміщенні будівлі і використовується для теплопостачання інших споживачів, залишиться без обслуговування та належної експлуатації.
Вищевказане спростовується тим, що даний тепловий ввід був придбаний за рахунок коштів відповідача, знаходиться на його балансі і ніяким чином не порушує порядку постачання тепла іншим споживачам і в разі опломбування засувки на ввідному трубопроводі мереж теплопостачання будинку № 12 по вул. Січових Стрільців. Актом від 11.10.16р., підписаного представниками відповідача, власника та ЦНД в присутності представника СТЕК, який від підпису відмовився - встановлено, що за результатами пуску теплоносія на ввідній засувці транзитного трубопроводу в нежитловому приміщенні по вул. Січових Стрільців, 12 - засувка на вводі в мережу будівлі готелю перекрита, а тому теплоносій в приміщення готелю не подається. Інші споживачі по транзитному трубопроводу отримують теплову енергію безперешкодно. Технічні параметри мережі після пуску не змінені.
Вищевказане свідчить про безпідставність вимог позивача щодо перенесення теплового вводу і мереж з підвалу відповідача за межі будинку.
Окрім того, відключення нежитлових приміщень готелю від мережі центрального теплопостачання без втрати функціональності чи втрати технічних характеристик даної мережі підтверджується також і інженерним висновком щодо впливу відключення нежитлового будинку по вул. Січових Стрільців, 12 на функціональність теплової мережі і теплового постачання будинків № 1, № 4 по вул. Січових Стрільців в м.Івано-Франківську від 13.03.17р. складеним фахівцями Івано-Франківської філії ДП УДНДІПМ "Діпромісто" (копія в матеріалах справи а/с 75, 76, 78, 79, 80, 81, 82). Разом з тим, позивач безоплатно користувався вищевказаним тепловим вводом, що перебував на балансі відповідача, для надання послуг теплопостачання іншим споживачам, а це свідчить про те, що проведення робіт по перенесенню мереж з підвалу відповідача за межі будинку № 12 повинен проводити позивач за власний рахунок.
В зв"язку з цим відповідачу безпідставно нарахована абонентська плата за одиницю теплового навантаження, що є складовою частиною ціни, яку споживач зобов"язаний сплатити теплопостачальній організації за фактично надані йому послуги теплопостачання. На вересень 2016р. заборгованості за теплоносії у відповідача не було, теплоносії по день розгляду спору ним не отримувались у споживача і в подальшому купуватись не будуть, а тому підстав для стягнення абонплати немає. В зв"язку з фактичним припиненням (відмовою) від подачі тепла відсутні будь-які підстави для стягнення абонплати за ненадані послуги.
Враховуючи вищесказане та в відповідності до ст.ст. 124, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 193, 216, 230, 231, 607, 610, 612, 625, 629 ЦК України, Законом України "Про теплопостачання", Постановою КМ України № 1198 від 03.10.2007р. "Правила користування тепловою енергією", ст. ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ПЕРІ" про стягнення заборгованості в сумі 17233,24 грн. відмовити повністю.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 07.07.17
Суддя Цюх Г.З.