Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
Від "03" липня 2017 р. Справа № 906/383/17
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Тимошенка О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції, довіреність від 25.10.16.)
від відповідача: не з'явився
розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство"
про стягнення 5333,88 грн.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 5333,88 грн. нарахованих платежів за час затримки вагонів.
26.05.17. до суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому позов відповідач визнає частково, заперечуючи проти стягнення 1347,10 грн. за виконані залізницею маневрові роботи.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив. Про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином в засіданні суду 29.05.17.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,
08.11.2016 року Державним підприємством "Білокоровицьке лісове господарство" зі станції Білокоровичі Південно-Західної залізниці було відправлено вагони №№65246159, 66550641, 66373770, 65515249 по відправках №№430322, 430330, 430348, 430355 з вантажем "бревна из сосны обыкновенной". Одержувачі: 1.Швишш Кроно Кфт, 4800 - Вашаронамень Ипар ул.1, Венгрия, 2. Венгрия, фірма "Ердерт - Тужер" (а.с.10-13).
14.11.2016 дані вагони затримано на ст.Батьово за вказівкою інспектора митниці, про що складено Акт загальної форми № 11273 від 14.11.16. Згідно заявки Митного посту "Залізничний" від 15.11.2016 № 184/16 вагони були подані для митного огляду (а.с.14,16).
Станцією Батьово надано телеграфне повідомлення №50 від 15.11.16 на станцію відправлення для повідомлення про це вантажовідправника (а.с.17).
Після проведення митного огляду, 16.11.16 вагони було випущено, що зафіксовано в Акті загальної форми №824 від 16.11.16 (а.с.15).
За час затримки вагонів на станції Батьово залізницею проведено нарахування платежів та зборів у відповідності до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах залізниці України та пов'язані з ними послуги, тарифного керівництва №1 із застосуванням коефіцієнта 2,302 (а.с.18).
Загальна сума нарахованих зборів та платежів становить 5333,88 грн., з них:
- плата за користування вагонами - 1309,20 грн.;
- зберігання вантажу у вагонах -1666,60 грн.;
- маневрова робота - 1347,10 грн.;
- повідомлення власника вантажу-122,00 грн.;
- ПДВ-20% - 888,98 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 5333,88 грн. нарахованих платежів за час затримки вищевказаних вагонів.
Позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Правовідносини з перевезення та переміщенням продукції залізницями регламентуються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Митним кодексом України, Статутом залізниць України, Правилами користування вагонам і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. № 113, Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - УМВС), яка є чинною для України відповідно до Закону України "Про правонаступництво в Україні" та Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів.
Відповідно до ст.306 Господарського кодексу України, перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій і громадян, які користуються залізничним транспортом визначаються Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457.
Відповідно до частин 1, 2, 4 ст.129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Згідно ч.1 ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.
Відповідно до ст.119 Статуту залізниць України, п.2, 15 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. №165/3458 (далі - Правила та/або Правила користування вагонами і контейнерами), за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання к вантажовласнику. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.
Згідно п.8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р., збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Відповідно до ст.46 Статуту залізниць України, вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Згідно з положеннями Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.09р. № 317 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.04.09р. № 340/16356, встановлені розміри зборів за зберігання вантажів, тобто збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами.
Пунктами 3, 8 Правил користування вагонам і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. № 113 передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Відповідно до пунктів 10, 12, 13 вказаних Правил, станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником). Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.
Внесення плати за користування вагонами і контейнерами здійснюється в порядку, установленому Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. № 864/5085.
Пункт 16 Правил користування вагонами і контейнерами передбачає випадки, коли вантажовідправник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами. Митні процедури не являються підставою звільнення вантажовідправника від плати за користування вагонами та контейнерами. Митні процедури не входять до цього переліку.
Як встановлено ч.2 ст.17 Статуту залізниць України, умови та порядок організації перевезення в усіх видах сполучення визначаються Правилами.
Згідно п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг. Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).
Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Пунктом 2.10 вказаних Правил передбачено, що усі спірні питання з розрахунків за перевезення вантажів і додаткових послуг платники регулюють безпосередньо з станціями, які нараховували платежі, і розрахунковими підрозділами, що провадили розрахунки. У разі недосягнення домовленості спірні питання вирішуються в претензійно-позовному порядку.
Згідно пп.5.15 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.02р. № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", плата за користування вагонами як належності України, так і належності інших держав не є заходом відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини сторони у зобов'язанні.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Вищого господарського суду України від 11.12.14р. у справі № 908/356/14.
Відповідно до п.24, 29 ч.1 ст.4 Митного кодексу України, митним контролем є сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до ч.2 ст.218 глави 32 "Митні формальності на залізничному транспорті" Митного кодексу України, розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.
Таким чином, дії щодо здійснення митного огляду після митного оформлення, є митними формальностями, а тому на них розповсюджуються положення ст.218 Митного кодексу України.
Крім того, пункт 9 Правил зберігання вантажів встановлює, що за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у т.ч. під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.
Відповідно до ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Згідно ч.2 ст.908 Цивільного кодексу України, загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст.920 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Позивачем, на підставі вищенаведених актів загальної форми, які складено відповідно до приписів чинного законодавства, що регулюють вказані правовідносини, було розраховано плату за користування вагонами, збір за зберігання вантажу, збір за телеграфне повідомлення про затримку, плата за маневрову роботу, які були виконані залізницею через затримку вагонів на загальну суму 5333,88 грн. (а.с.18).
Перевіривши розрахунки позивача, суд встановив, що заявлена до стягнення з відповідача сума 5333,88 грн. розрахована позивачем відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифне керівництво № 1), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 15.04.09р. № 340/16356.
Розрахунки позивача обґрунтовані та відповідають чинному законодавству.
Відповідач зазначив, що позивачем не надано доказів про тривалість і склад виконуваних залізницею маневрових робіт, тому підстав для стягнення 1347,10грн. наразі немає.
Маневрові роботи зафіксовані в Акті загальної форми №824, який згідно ч.1 ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.129 Статуту залізниць України містить інформацію, що є підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі - з відповідача стягується на користь позивача 2112,12 грн. нарахованих платежів за час затримки вагонів.
Сплата судового збору покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство" (11054, смт.Нові Білокоровичі, Олевський район, Житомирська область, вул.Гагаріна, 1, ідентифікаційний код 00991798) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого структурного підрозділу "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Львівська залізниця" (88018, Закарпатська область,м.Ужгород, вул.Ф.Тіхого, 8, ідентифікаційний код 40081195) - 5333,88 грн. платежів за час затримки вагонів та 1600,00 грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 07.07.17
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати:
1- в справу
2 - відповідачу