номер провадження справи 27/72/17
05.07.2017 Справа № 908/1051/17
За позовом: Керівника Мелітопольської місцевої прокуратури (72319 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Байбулатова, 22) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Мелітопольської міської ради (72312 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Михайла Грушевського, 5)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс-СВ” (72312 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Профінтерна, 33)
про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку
Суддя Дроздова С.С.
Представники сторін:
Від прокуратури: ОСОБА_1, посвідчення № 035883 від 05.10.2015 р.
від позивача:. ОСОБА_2, дов. б/н від 25.11.2016 р.
від відповідача: не з'явився
Господарським судом Запорізької області розглядається позов керівника Мелітопольської місцевої прокуратури, Запорізька область, м. Мелітополь в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Мелітопольської міської ради, Запорізька область, м. Мелітополь до Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс-СВ”, Запорізька область, м. Мелітополь про розірвання договору оренди земельної ділянки б/н від 23.12.2008 р. з кадастровим номером 2310700000:02:008:0096 площею 2014,9 м2, розтошована по вул. Профінтерна, 33, м. Мелітополь, Запорізька область укладений між Мелітопольською міською радою Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Альянс-СВ”, зареєстрований у ЗРФ ДП “Центр ДЗК” при Держкомземі України, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 27.02.2009 р. за № 0409262000026. та зобов'язання повернути за актом прийому-передачі на користь Мелітопольської міської ради земельну ділянку площею 2014,9 м2, з кадастровим номером 2310700000:02:008:0096, розтошовану в м. Мелітополь, Запорізька область по вул. Профінтерна, 33.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2017 р. справу № 908/1051/17 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 22.05.2017 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1051/17, присвоєно справі номер провадження 27/72/17 та призначено судове засідання на 20.06.2017 р.
Ухвалою суду від 20.06.2017 р. розгляд справи відкладався на 05.07.2017 р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, а також, враховуючи, необхідність витребування додаткових доказів у справі та документів, які необхідні для всебічного, об'єктивного розгляду спору.
05.07.2017р. продовжено судовий розгляд справи № 908/1051/17.
Відповідно до ст. 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.
05.07.2017 р. до початку розгляду справи представники прокуратури та позивача заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.
Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам прокуратури та позивача, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.
Відводів складу суду не заявлено.
У судовому засіданні 05.07.2017 р. прокурор підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві, письмових поясненнях, надісланих на адресу суду 19.06.2017 р. та на підставі ст.ст. 13, 14, 131-1, 140, 142, 143 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 167, 169, 374, 610, 611, 651, 792 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 285, 291 Господарського кодексу України, ст.ст. 14, 16, 265, 287, 288 Податкового кодексу України, ст. 64 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 78, 93, 96, 122, 141, 206 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 29, 49 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 1, 2, 24, 34 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 2, 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Представник позивача в засіданні суду 05.07.2017 р. підтримав позовні вимоги, заявлені керівником Мелітопольської місцевої прокуратури, на підставах викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судові засідання, відкриті 20.06.2017 р. та 05.07.2017 р. не з'явився, вимог суду не виконав, письмового відзиву не надав, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Клопотань про розгляд справи без відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування ГПК України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцем знаходження відповідача у справі є: 72312 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Профінтерна, 33.
Відповідач належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи. Ухвалу суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 20.06.2017 р. та ухвала суду про відкладення розгляду справи на 05.07.2017 р., надіслано на адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс-СВ”: 72312 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Профінтерна, 33, зазначену у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи - подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.
Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс-СВ”, м. Мелітополь, Запорізька область, згідно статті 28 ГПК України.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 05.07.2017р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, заслухавши представників прокуратури та позивача, оцінивши надані докази, суд
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в судових органах.
Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Прокуратура набула права визначати наявність інтересів держави у конкретних спірних правовідносинах, які підлягають захисту та вирішенню у судовому порядку.
Згідно ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. У позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність її захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99, щодо офіційного тлумачення положень вищевказаної статті 2, під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах”, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. У позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність її захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Господарським судом встановлено: 23.12.2008 р. між Мелітопольською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Альянс - СВ» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки.
Відповідно до п. 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає відповідно до рішення Мелітопольської міської ради від 26.11.2008 № 1/7 в строкове платне користування земельну ділянку в м. Мелітополь, вул. Профінтерна, 33 для розміщення та експлуатації існуючої АЗС (кадастровий номер земельної ділянки 2310700000:02:008:0096).
Вказаний договір зареєстрований у ЗРФ ДП «Центр ДЗК» при Держкомземі України, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 27.02.2009 р. за № 040926200026.
Згідно п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2014,9 кв.м.
Відповідно до п. 3 договору на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: комплекс, будівель та споруд, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 9223506 від 09.12.2005, об'єкти інфраструктури: дренажна система, охоронні зони: дренажна система.
Пунктом 8 договору оренди, договір укладено на 50 (п'ятдесят) років, починаючи з дати його державної реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк за умови належного виконання обов'язків. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію, одержати висновки Мелітопольського міського управління земельних ресурсів, Управління містобудування та архітектури щодо можливості продовження строку дії договору, привести земельно-кадастрову документацію на земельну ділянку у відповідність до вимог нормативно-правових актів. Згода орендодавця на продовження строку дії договору оренди землі викладається у його рішенні.
Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельній ділянці, яка розташована за адресою: м. Мелітополь, вул. Профінтерна, 33, знаходяться комплекс будівель та споруд (будівля, А-1; навіс, Б-1; навіс, В-1; резервуари, №1-4; паливно - роздавальні колонки, № 5-6; огорожа, 7; замощення двору, І), який належить на праві приватної власності орендарю.
Згідно п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі (національній валюті України - гривнях) у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 28534,52 грн. (двадцять вісім тисяч п'ятсот тридцять чотири гривні 52 копійки) за загальну площу земельної ділянки в рік і вноситься орендарем щомісячно по 1/12 частини від загальної річної орендної плати на рахунок орендодавця: місцевий бюджет м. Мелітополя, розрахунковий рахунок №33210812700013, код ЄДРПОУ 34676932, код платежу 13050200, банк ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015.
Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексації (п. 10 договору). Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Відповідно до п. 11 договору орендна плата вноситься щомісячно до 30 числа місяця наступного за звітним. Орендна плата може бути внесена на майбутній період, але на термін не більше 1-го календарного року. Строки внесення орендної плати не є постійними і можуть змінюватися згідно з Законодавством України .
Мелітопольська міська рада належним чином виконала умови договору та передала відповідачу в оренду земельну ділянку площею 2014,9 м для розміщення та експлуатації існуючої АЗС, яка розташована по вул. Профінтерна, 33, м. Мелітополь, Запорізька область, що підтверджується актом прийому-передачі від 27.02.2009 р.
29.10.2010 р. укладено додаткову угоду до договору, якою приведено орендну плату у відповідність до нормативної грошової оцінки землі. Додаткову угоду зареєстровано у ЗРФ ДП «Центр ДЗК» при Держкомземі України, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 29.10.2010 р. за № 041026200393.
Згідно п. 25 договору орендодавець має право вимагати своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до п. 28 договору покладено обов'язок орендаря щодо своєчасного та у повному обсязі внесення орендної плати.
Пунктом 37 договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та договору.
Відповідно до п. 35 договору, дострокова дія договору припиняється шляхом його
розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом.
Як свідчать матеріали справи та пояснення прокурора та позивача, орендар порушує умови договору оренди щодо своєчасності внесення орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості.
Відповідно до інформації Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС У Запорізькій області станом на 15.03.2017 р. орендар має заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди землі площею 2014,9 м2 у розмірі 153 234 грн. 82 коп., яка почала виникати з 30.06.2014 р.
Відповідно до ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку).
Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК).
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Правовідносини сторін врегульовано договором від 23.12.2008 р., який за своєю правовою природою є договором оренди.
Згідно з ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно з ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
У відповідності до вимог ст. 1 Закону України «Про оренду землі» та ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з ст. 96 ЗК України передбачений обов'язок землекористувача своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до підпункту 14.1.147 та 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Згідно з ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Відповідно до ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Статтями 610, 611, 651 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.
Стаття 31 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 141 ЗК України передбачено, що однією з підстав для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Пунктом 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» роз'яснено, що при розгляді справ зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати потрібно мати на увазі, що згідно зі ст. ст. 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.
Відповідно до інформації Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області станом на 15.03.2017 Орендар має заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди землі у розмірі 153 234 грн. 82 коп.
Несплата орендної плати орендарем за користування земельною ділянкою понад 33 місяці поспіль носить систематичний характер та є підставою для розірвання договору оренди землі.
Крім того, земельна ділянка підлягає поверненню до територіальної громади міста Мелітополя в особі Мелітопольської міської ради.
Вимогами ч. 1 ст. 122 ЗК України передбачено, що міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Згідно зі ст. 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли в наслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розрахувала при укладенні договору.
Відповідно до ч. 3 статті 291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГК України та ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який обумовлено в договорі.
Відповідно до п. 21 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Передача здійснюється за актом приймання-передачі об'єкту оренди.
Згідно п. 22 договору після закінчення дії договору оренди орендар зобов'язаний у 10-денний термін звільнити земельну ділянку та передати її у належному стані до міських земель за актом приймання-передачі.
Відповідно до п. 35 договору дострокова дія договору припиняється шляхом його розірвання за:
- взаємною згодою сторін;
- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до п. 21 договору, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Передача здійснюється за актом приймання - передачі.
Згідно ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
Отже, земельна ділянка площею 2014,9 м2 з кадастровим номером 2310700000:02:008:0096, яка знаходиться за адресою: м. Мелітополь, вул. Профінтерна, 33, підлягає поверненню орендарем на користь власника територіальної громади міста Мелітополя в особі Мелітопольської міської ради.
У той же час, перебування на вказаній земельній ділянці об'єктів нерухомого майна, а саме комплексу будівель та споруд (будівля, А-1; навіс, Б-1; навіс, В-1; резервуари, № 1-4; паливно - роздавальні колонки, №5-6; огорожа, 7; замощення двору, І), що належать Орендарю на праві приватної власності не перешкоджає поверненню земельної ділянки площею 2014,9 м" до територіальної громади м. Мелітополя в особі Мелітопольської міської ради, оскільки Орендар не позбавлений можливості оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою під об'єктами нерухомості у відповідності до вимог ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України.
Відповідно до ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного набуття права власності чи оренди земельної ділянки. Законодавством в такому випадку передбачено лише перехід права власності/користування. Це право необхідно оформити у порядку, який визначений земельним законодавством. Тобто, шляхом оформлення технічної документації та прийняття міською радою рішення стосовно надання земельної ділянки власнику будівлі, споруди у користування (оренду) або у власність, а потім оформити договір оренди земельної ділянки або отримати свідоцтво про право власності.
Аналогічну позицію у подібних правовідносинах висловили Вищий господарський суд України у постанові № 913/136/13-г від 10.10.2013 та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 22.12.2016 у справі №208/8584/15-ц.
Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Запорізькій області вживались заходи, передбачені ст. 95 Податкового кодексу України щодо стягнення податкового боргу з відповідача, що підтверджується інформацією інспекції від 28.04.2017 р. № 3922/17.
Так, податковим керуючим в податкову заставу описано, у тому числі комплекс будівель та споруд за адресою: вул. Профінтерна, 33, м. Мелітополь, Запорізька область, що також підтверджується даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та отримано дозвіл суду на погашення податкового боргу Відповідача за рахунок його майна, яке перебуває у податковій заставі, виставлялись інкасові доручення, які повернуто банком без виконання у зв'язку з тим, що на виконанні знаходиться інший виконавчий документ, для забезпечення виконання якого накладений арешт.
Згідно з вимогами ст. 95 Податкового кодексу України у разі коли не має можливості стягнути борг шляхом стягнення коштів з рахунків боржника контролюючий орган звертається до суду для отримання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу боржника. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Таким чином, відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України дозвіл суду надається на погашення всієї існуючої суми податкового боргу, яка може зростати за різними платежами та періодами.
Начальником Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС в області 09.07.2015 р. прийнято рішення за № 13592/23 про погашення усієї суми податкового боргу ТОВ «Альянс-СВ» шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Вказане рішення на цей час не виконано, оскільки, постановами
державних виконавців від 15.08.2013 р., 03.11.2014 р. та 07.05.2015 р. на майно відповідача за вказаною адресою накладено арешт з забороною його відчуження.
Таким чином, перебування спірної земельної ділянки у користуванні неплатоспроможного орендаря унеможливить передачу її в оренду новому власнику об'єктів нерухомості, які на ній розташовані після їх примусової реалізації.
Порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки щодо несплати протягом тривалого періоду платежів за користування орендованим нерухомим майном, як це передбачено договором, є істотним, оскільки значною мірою позбавляє позивача того, на що вони розраховували при укладенні договору, зокрема надходження відповідних коштів з орендної плати до місцевого бюджету із подальшим їх розподіленням відповідно до законодавства.
Таким чином, систематична несплата орендних платежів, у тому числі до місцевого бюджету, порушує економічні інтереси держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Враховуючи нестачу бюджетних коштів та необхідність наповнення місцевого бюджету, Мелітопольська міська рада повинна використовувати всі наявні матеріальні ресурси.
Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).
Таким чином, несплата Товариством з обмеженою відповідальністю “Альянс-СВ” орендних платежів за користування комунальним майном порушує інтереси держави, які полягають у ненадходженні коштів до бюджету.
Вказані порушення інтересів держави свідчать про наявність “порушень інтересів держави” у розумінні ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” та наявність підстав для представництва.
Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що при укладанні договору оренди сторони домовилися про те, що в усіх питаннях неврегульованих договором сторони будуть керуватися чинним законодавством.
Таким чином, обов'язки встановлені для відповідача згідно з чинним законодавством, що стосуються договору оренди, є частиною договірних зобов'язань відповідача.
В свою чергу, невиконання відповідачем таких зобов'язань призвело до істотного порушення умов договору.
Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
Відповідно до п.п. 1, 2, 3 частини 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до вимог ст.ст. 22, 33 ГПК України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язань. Якщо учасники зобов'язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов'язання, воно вважатиметься припиненим.
Виконання, яке припиняє зобов'язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).
Відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому розгляді спору не скористався, письмового відзиву на позов суду не надав. Укладення договору від 23.12.2008р. відповідач не заперечив, доказів повного виконання зобов'язання за договором суду не надав.
З урахуванням наведеного, беручи до уваги, що відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язань за договором оренди стосовно здійснення повної та своєчасної орендної плати за земельну ділянку, що орендується, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.
Керуючись ст.ст. 22, 29, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
Позовні вимоги керівника Мелітопольської місцевої прокуратури, м. Мелітополь, Запорізька область в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Мелітопольської міської ради м. Мелітополь, Запорізька область до Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс-СВ” м. Мелітополь, Запорізька область задовольнити.
Розірвати договір оренди земельної ділянки б/н від 23.12.2008 р. з кадастровим номером 2310700000:02:008:0096 площею 2014,9 м2, яка розташована по вул. Профінтерна, 33, м. Мелітополь, 3апорізька область, укладений між Мелітопольською міською радою Запорізької області (72312 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Михайла Грушевського, 5, код ЄДРПОУ 25716722) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс-СВ» (72312 Запорізької області, м. Мелітополь, вул. Профінтерна, 33, код ЄДРПОУ 25222003), зареєстрований у ЗРФ ДП «Центр ДЗК» при Держкомземі України, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 27.02.2009 за № 040926200026.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-СВ» (72312 Запорізької області, м. Мелітополь, вул. Профінтерна, 33, код ЄДРПОУ 25222003) повернути за актом прийому - передачі на користь Мелітопольської міської ради (72312 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Михайла Грушевського, 5, код ЄДРПОУ 25716722) земельну ділянку площею 2014,9 м , з кадастровим 2310700000:02:008:0096, розташовану в м. Мелітополь по вул. Профінтерна, 33.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-СВ» (72312 Запорізької області, м. Мелітополь, вул. Профінтерна, 33, код ЄДРПОУ 25222003) на користь Прокуратури Запорізької області в особі Мелітопольської місцевої прокуратури (72312 Запорізької області, м. Мелітополь, вул. Байбулатова, 22, ЄРДПОУ 02909973, розрахунковий рахунок № 35217095000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2017 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 3 200 грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення оформлено та підписано 07.07.2017р.
Суддя С.С. Дроздова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.