03.07.2017 Справа № 907/398/17
Розглянувши матеріали справи
за позовом Невицької сільської ради Ужгородського району, с. Невицьке Ужгородського району
до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства “Закарпаттяобленерго”, с. Оноківці Ужгородського району
про скасування протоколу від 30.08.2016р. №86-08/2016,
Суддя Йосипчук О.С.
За участі представників сторін:
від позивача -ОСОБА_2, договір про надання правової допомоги від 01.06.17;
від відповідача - ОСОБА_3, представник за дов. від 25.05.17 №128;
Суть спору: скасування протоколу ПАТ “Закарпаттяобленерго” від 30.08.2016р. №86-08/2016
Позивач просить задоволити позов та скасувати протокол обласної комісії №86-08/2016 від 30.08.16, мотивуючи його наступним:
- Виявлення та фіксування відповідачем порушення ПКЕЕ проведено без здійснення контрольного огляду чи технічної перевірки;
- Порушення не зафіксовано належним чином і в належній формі, тобто без дотримання вимог чинного законодавства;
- Проведені нарахування вартості недоврахованої електроенергії не відповідають фактичним обставинам справи, відсутні посилання на вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.
В якості заперечення проти позовних вимог позивача відповідачем заявлено клопотання про припинення провадження у справі, яке залишено судом без задоволення, як необгрунтоване та з огляду на правила ст.22 ГПК України. Статтею 22 ГПК України унормовано процесуальні можливості сторони спору у яких відсутнє право ініціювати процес припинення провадження у справі, в той час, як припинення провадження у справі регламентується ст.80 ГПК України, яка не передбачає можливості припинити проваження у справі на вимогу сторони спору. Таким чином, у випадку існування обставин, які можу бути правовою підставою для припинення провадження у справі, сторона спору не заявляє клопотання про застосування ст.80 ШПК України, яке є у компетенції суду, а повідомляє суд про існування відповідних обставин для врахування їх при вирішенні спору по суті.
Зважаючи на таке, та надаючи оцінку обставинам і нормативному обгрунтуванню відповідача в частині правил підвідомчості цього спору, судом визнано неспроможними такого типу заперечення відповідача, з огляду на аналіз практики Вищого господарського суду та роз'яснення, які містяться в Узагальненні судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання, які затверджені постановою пленуму ВГСУ України від 16.12.15р. №3.
В якості заперечення по суті позову Відповідачем також подано суду відзив, яким вимоги позивача вважає необґрунтованими та безпідставними, такими, що не підлягають до задоволення з огляду на те, що як при виявленні порушення, так і при його фіксуванні, уповноважені працівники товариства діяли в межах і у відповідності до вимог чинного законодавства та Правил користування електричною енергією. Тому вимоги позивача є необгрунтованими а обставини позову - недоведеними. Окрім того, відповідач вважає, що позовна вимога не відповідає можливим способам захисту прав, встановленим ст. 16 ЦК України.
У засіданні суду додано відповідачем подано додаткові обгрунтування заперечення та письмові пояснення інженера групи контролю за обліком електричної енергії, в якості доказу викладених при фіксації порушення обставини, зокрема, щодо самого способу вчинення порушення, присутності сільського голови тощо.
Уповноважений представник позивача заявив клопотання про вихід суду за межі позовних вимог у справі шляхом скасування будь-яких прийнятих відповідачем рішень з посиланням на ч. 3 ст. 83 ГПК України, яке прийнято до уваги при вирішенні спору по суті.
У судових засіданнях з 02.06.17р. до 13.06.17р. до 11:00год., до 27.06.17р. до 10:00год. та до 03.07.17 р. до 11:30 год. оголошувались перерви відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Судовим розглядом справи встановлено, що при обстеженні електроустановок освітлення стадіону за адресою: Ужгородський район. с. Невицьке, вул. Центральна, б/н, Невицької сільської ради працівниками ПАТ «Закарпаттяобленерго» виявлено порушення Правил користування електричною енергією, а саме: “самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі енергопостачальника (накид дротів на ПЛ-0,4 кВ) для оживлення фонарів освітлення стадіону”, про що складено Акт про порушення ПКЕЕ №110447 від 15.01.2015 р.
Вказаний акт підписаний трьома представниками енергопостачальника та містить запис, що гр. ОСОБА_4- представник споживача, від підпису відмовився, примірник акту отримав.
Обласною комісією ПАТ “Закарпаттяобленерго” у присутності представника споживача - ОСОБА_5 (спеціаліста Невицької сільської ради, який діяв на підставі доручення від 26.08.2016р. №713/02-08) розглянуто складений 15.01.15р. Акт про порушення.
За наслідками розгляду вказаного Акту про порушення було кваліфіковано виявлене у споживача порушення як таке, що підлягає під застосування положень підпункту 5 пункту 2.1 ОСОБА_4, а розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії має застосовуватись згідно з вимогами пункту 2.6 ОСОБА_4 з врахуванням періоду нарахування: з 15.01.14р. по 15.01.15р., і складає 26883кВТ/год. на суму 37225,81грн. Рішення комісії про проведення розрахунку по вказаному акту про порушення №110447 від 15.01.2015 р., оформлене протоколом №86-08/2016 від 30.08.16р.
Не погоджуючись з проведеним ПАТ “Закарпаттяобленерго” розрахунком обсягу та вартості необлікованої внаслідок порушення ПКЕЕ по Акту про порушення №110732 від 02.12.14 електричної енергії, споживач звернувся до господарського суду з позовом про скасування протоколу №86-08/2016 від 30.08.16р.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Відносини щодо постачання електричної енергії регулюються Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. №28, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за № 417/1442, Методикою визначення обсягу і вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006р. №562 та іншими актами цивільного законодавства.
Вказаними вище Правилами передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів, забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України, забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів, своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень.
Як встановлено судом та підтверджується сторонами у спорі, між Невицькою сільською радою та ПАТ «Закарпаттяобленерго» (тепер ПрАТ «Закарпаттяобленерго») відсутні договірні правовідносини. Однак, з огляду на узагальнення практики розгляду господарськими судами справ, пов'язаних із застосуванням законодавства, що регулює відносини у сфері електропостачання, термін "споживач електричної енергії" застосовується в дещо ширшому значенні, зокрема, як такий, що поширюється і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання.
Пунктом 6.41 ПКЕЕ встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
Як визначено пунктом 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.
Таким чином, законодавцем визначено, що у судовому порядку може бути оскаржено, (тобто скасовано, визнано недійсним) саме рішення комісії енергопостачальної компанії, який є належним способом захисту порушеного права, що чітко визначено законом (п. 6.42 ПКЕЕ).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст. 16 вказаного Кодексу, ст. 20 ГК України. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
В даному випадку визначений заявником предмет спору та обраний ним спосіб захисту є вимога Невицької сільської ради про скасування протоколу публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" №86-08/2016 від 30.08.16. Обласної комісії по розгляду Актів про порушення ПКЕЕ.
Серед способів захисту, передбачених ст. 16 ЦК України ст. 20 ГК України, не зазначено такого способу захисту, як скасування протоколу.
За змістом ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів, які захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.
Таким чином, виходячи з вищезазначених приписів законодавства в судовому порядку може бути визнано недійсним (скасовано) саме рішення комісії по розгляду Актів про порушення ПКЕЕ, а не протокол, так як такий є документом, який фіксує тільки факт прийняття відповідного рішення комісії, і не є актом за змістом статті 20 ГК України. Тому господарські суди мають відмовляти в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним (скасування) протоколу. Аналогічні правові позиції висловлено Вищим господарським судом України і в судових постановах по справах №43/294-10(08/63-10) від 31.01.11, N 2-27/6102-2009 від 22.07.10, тощо.
За таких обставин, беручи до уваги заявлену позивачем вимогу (предмет спору), суд дійшов висновку, що в задоволенні позову належить відмовити. При цьому, суд бере до уваги, що виходячи з приписів господарського процесуального закону суд не вправі самостійно змінювати предмет спору та виходити за межі позовних вимог.
З огляду на викладене, вимога позивача про скасування протоколу публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" №86-08/2016 від 30.08.16р задоволенню не підлягає.
Звернення позивача з позовом є правом особи, яка вважає свої права порушеними, що має характер диспозитивності. Саме позивач, який ініціюює судових спір і визначає характер порушення, який у свою чергу прямо впливає на спосіб відновлення такого порушеного права, який чітко викладається у прохальній частині позовної заяви і становить предмет позову.
За загальним правилом, позовна заява - це вираз /форма волі особи, яка має намір позиватися (вольова дія суб'єкта права направлена на реалізацію своїх прав). Отже, позивачем визнається заінтересована особа, якою може бути громадянин чи юридична особа, що має юридичний інтерес у справі, прагне захистити своє юридичне становище, або примусити іншу особу виконати певну дію на свою користь чи утриматись від такої у спосіб, який викладається у прохальній частині позовної заяви і становить предмет позову.
У контексті наведеного, вихід за межі позовних вимог за клопотанням позивача має бути скерованим не на зміну предмета позову (що прямо заборонено процесуальним законом на стадії розгляду спору по суті), а на усунення перешкод для досягнення мети та цілі позовних вимог не змінюючи їх суті. Саме у такому сенсі і оцінюється судом клопотання позивача про вихід за межі позовних вимог.
Приймаючи до уваги наведене вище, у позові належить відмовити повністю.
Згідно з ст.49 ГПК України судові витрати у сумі 1600,00 грн. судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 1, 15, 22, 32, 33, 34, 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В позові відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 06.07.17.
Суддя Йосипчук О.С.