06 липня 2017 року Справа № 916/2528/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -Білошкап О.В.,
суддів -Погребняка В.Ю.,
Полякова Б.М.,
розглянувши касаційну скаргу арбітражного керуючого Татаринової Ю.В. на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 17.03.2017 у справі №916/2528/16 Господарського суду Одеської області за заявою Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Порто-Франко" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грані" про визнання банкрутом, -
Подана касаційна скарга арбітражного керуючого Татаринової Ю.В. не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII, що набрав чинності 01.09.2015, далі - Закон).
Частиною 1 статті 4 Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.
Відповідно до п. п. 7 п. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду, на момент звернення з касаційною скаргою, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що касаційну скаргу подано 05.04.2017 (про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті, у якому скарга направлена до Одеського апеляційного господарського суду), розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 1 600, 00 грн.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не надано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Разом з касаційною скаргою скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на скрутне фінансове становище.
Відповідно до ст. 8 Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Отже, за приписами зазначеної норми, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Отже, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати є правом, а не обов'язком суду. Такий висновок випливає безпосередньо із змісту наведеної норми, яка, крім того, не містить чіткого переліку обставин майнового стану, який тягне за собою в якості наслідків відстрочення або розстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору. Тому, оцінка майнового стану сторони здійснюється судом на підставі оцінки доказів. Обґрунтування обставин майнового стану сторони, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону. А відтак, сторона повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
У той же час заявник у порушення вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не надав жодних доказів, які б давали підстави стверджувати про його скрутний матеріальний стан.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи даний принцип, а також положення ст. 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення клопотання заявника касаційної скарги про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1,2,3,4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4, ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Відмовити арбітражному керуючому Татариновій Ю.В. в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Касаційну скаргу арбітражного керуючого Татаринової Ю.В. на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 17.03.2017 у справі №916/2528/16 повернути без розгляду.
Головуючий: Білошкап О.В.
Судді:Погребняк В.Я.
Поляков Б.М.