ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 червня 2017 року м. Київ №826/5133/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів
головуючого судді Костенка Д.А., суддів: Вєкуа Н.Г., Шрамко Ю.Т.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України (далі - НБУ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 в його інтересах звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність НБУ щодо не надання інформації на запит ОСОБА_3 від 07.03.2017;
- зобов'язати НБУ надати інформацію на запит ОСОБА_3 від 07.03.2017.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача стверджує про незаконність відповіді НБУ від 13.03.2017 №40-0005/18643, посилаючись на окремі положення законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про Національний банк України", "Про доступ до публічної інформації", "Про звернення громадян", "Про захист персональних даних", якими передбачено можливість розкриття запитуваної інформації, як банківської таємниці, за рішенням суду або запитом клієнта - власника такої інформації.
Відповідач надав письмові заперечення, в яких просить відмовити в його задоволенні з підстав відповідності відповіді, наданої на запит від 07.03.2017, вимогам ст.ст. 20, 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", з огляду на відсутність у відповідача запитуваної інформації, а наявність лише узагальненої інформації щодо операцій з продажу безготівкового долара США за гривню згідно з Правилами організації статистичної звітності, що подається до НБУ, затверджених постановою Правління НБУ від 19.03.2003 №124.
Третя особа письмового відзиву на позов не надала.
Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов з наведених у ньому підстав. Інші особи, які беруть участь у справі, явку своїх представників не забезпечили, у зв'язку з чим і згідно з ч. 6 ст. 128 КАС суд продовжив розгляд у письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задо-волення адміністративного позову, виходячи з такого.
Судом встановлено і підтверджується наявними у справі копіями запиту на інформа-цію від 07.03.2017, наданих до суду обома сторонами, що представником позивача ОСОБА_2 в інтересах позивача подано до НБУ запит на інформацію, в якому просив повідо-мити чи надходила заявка від 07.06.2007 про продаж на Міжбанківській валютній біржі 50000 доларів США від заявника через АКІБ "УкрСиббанк" і купівлю української гривні.
Судом встановлено і підтверджується наявними у справі копіями листа НБУ від 13.03.2017 №40-0005/18643, наданими до суду обома сторонами, що відповідачем на вищевказаний запит представнику позивача була надана відповідь, в якій зазначено, що за наявною в НБУ інформацією - за даними форми статистичної звітності №520 "Інформація про курс та обсяги операцій з іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України" - АКІБ "УкрСиббанк" за 07.06.2007 було відображено узагальнену інформацію щодо операцій з продажу безготівкового долара США за гривню. Відповідь містить зноску з посиланням на Правила організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління НБУ від 19.03.2003 №124 (у редакції, що діяла у червні 2007р.).
Спірні правовідносини виникли у сфері доступу до публічної інформації та сто-суються правомірності наданої відповідачем відповіді на запит на інформацію.
Як визначено у ч. 1 ст. 1Закону України від 13.01.2011 №2939-VI "Про доступ до пуб-лічної інформації" (далі - Закон №2939) публічна інформація - це відображена та задокумен-тована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або ство-рена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону №2939 розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, серед іншого, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республі-ки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законо-давства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Статтею 19 Закону №2939 визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (ч. 1). Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (ч. 2).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону №2939 розпорядник інформації має право відмо-вити в задоволенні запиту у випадку, якщо розпорядник інформації не володіє і не зобов'я-заний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.
Станом на червень 2007р. перелік, зразки форм статистичної звітності та порядок їх заповнення, періодичність їх складання, терміни та способи подання даних до НБУ визнача-лися Правилами організації статистичної звітності, що подається до НБУ, затвердженими постановою Правління НБУ від 19.03.2003 №124.
Цими Правилами передбачалося подання банками інформації про курс та обсяги опе-рацій з іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України (форма №520). Згідно з поясненнями щодо заповнення форми №520 статистичний звіт складався у цілому по банку - юридичній особі (консолідовано) з урахуванням операцій як власних клієнтів, так і всіх філій. Операції з купівлі-продажу іноземної валюти за гривні, що здійснюються голов-ною установою уповноваженого банку за заявками та дорученнями власних філій та клієнтів філій, відображаються лише у звіті філій відповідно до виконаних заявок клієнтів.
З огляду на те, що операції з купівлі-продажу іноземної валюти за гривні, проведені уповноваженими банками на міжбанківському валютному ринку у звіті відображаються в узагальненому вигляді, суд, погоджуючись із запереченнями відповідача, дійшов висновку, що відповідач не є володільцем і розпорядником запитуваної позивачем інформації, тому відмова у її наданні відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону №2939.
Представником позивача не наведено аргументованих доводів і доказів, які б спросто-вували зазначені у відповіді та у запереченнях відповідача обставини відсутності запитуваної інформації, і доводили наявність у володінні відповідача такої інформації. Доводи представ-ника позивача, наведені ним у позовній заяві, стосуються розкриття банківської таємниці, що, однак, не стосується суті спору, оскільки відповідач у своїй відповіді не зазначав про неможливість надання запитуваної інформації з огляду на банківську таємницю, тому такі доводи не беруться судом до уваги. Також суд не бере до уваги посилання представника позивача на положення Закону України "Про звернення громадян", оскільки спірні правовід-носини виникли у сфері доступу до публічної інформації і не регулюються вказаним пред-ставником позивача законом. Крім цього, зміст позовних вимог стосується запиту ОСОБА_3 від 07.03.2017, що не відповідає фактичним обставинам цієї справи, адже, як було встановлено судом, із запитом від 07.03.2017 в інтересах позивача звернувся ОСОБА_2
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.
Керуючись ст.ст. 69-71, 76, 79, 86, 94, 138, 158-163, 167 КАС, суд
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні адміністративного позову.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова мо-же бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.
Головуючий суддя Д.А. Костенко
Суддя Н.Г. Вєкуа
Суддя Ю.Т. Шрамко