21 червня 2017 року 12:21Справа № 808/1408/17 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Печерикиної А.О. та представників
позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Токмаку
до Головного управління Держпраці у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування припису,
22 травня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Токмаку (далі - позивач) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати припис відповідача від 21.04.2017 №08-11-0021/0450-0261.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за наслідками проведення відповідачем планової перевірки додержання позивачем вимог законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування ним був складений акт від 21.04.2017 №08-11-0021/0450, отриманий позивачем 05.05.2017, та припис від 21.04.2017 №08-11-0021/0450-0261, який отриманий позивачем 11.05.2017.
Відповідно до оскаржуваного припису відповідач зобов'язав позивача усунути порушення вимог ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV та пп.пп. 3.4.1, 3.4.2 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 №24, - вжити заходи щодо оформлення постанов у відповідності до вимог Порядку №24.
В обґрунтування припису зазначено, що всупереч наведеним нормам законодавства позивач не зазначає у постановах про призначення страхових виплат день і дні, відповідно, виплат одноразової та щомісячної страхових виплат.
Позивач вважає оскаржуваний припис безпідставним і необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, через те, що до обов'язків позивача не належить питання встановлення у рішенні про призначення страхової виплати конкретного дня (дати), коли він повинен здійснити таку одноразовучи щомісячну страхові виплати.
Крім того, позивач приймає постанови про призначення страхових виплатшляхом заповнення формуляру, форму якого затверджено наказомВиконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 19.03.2008 №188. Зазначений формуляр не передбачає обов'язку позивача визначати день (дату), коли він повинен здійснити таку одноразову чи щомісячну страхові виплати.
Ухвалою від 25.05.2017 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 13.06.2017.
У судовому засіданні оголошувалась перерва до 21.06.2017.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позові, крім того зазначивши, що затверджена наказом Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 19.03.2008 №188 форма постанови про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати та зміст норм ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV та пп.пп. 3.4.1, 3.4.2 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 №24, передбачає, лише період часу, протягом якого позивач повинен здійснити страхову виплату потерпілому, а не конкретну дату, коли така виплата повинна бути здійснена. Це пов'язано з неможливістю спрогнозувати точну дату надходження на рахунок позивача бюджетного фінансування на ці виплати. У зв'язку із чим представник позивача просив задовольнити позовні вимоги.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях, зокрема зазначивши, що відповідач провів планову перевірку позивача із додержанням вимог винного законодавства. Перевіркою було встановлено, що в особових справах потерпілих на виробництві (членів їх сімей) наявні всі документи, необхідні відповідно до вимог чинного законодавства, права застрахованих осіб на отримання страхових виплат та інших витрат на відшкодування шкоди у разі настання страхового випадку забезпечені, випадків порушення строків виплат не встановлено, але всупереч вимогам ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV та пп.пп. 3.4.1, 3.4.2 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 №24, позивач не зазначає у постановах про призначення страхових виплат день і дні виплат одноразової та щомісячної страхових виплат. У зв'язку із чим представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Спір у даній справі стосується різного тлумачення сторонами норм ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV та пп.пп. 3.4.1, 3.4.2 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 №24.
За приписами ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV:
«1. Страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду:
1) потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання;
2) особам, які мають право на виплати у зв'язку зі смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.
2. Одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, а в разі смерті потерпілого - у місячний строк з дня смерті застрахованого особам, які мають на це право.
3. Якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше по закінченню трьох років з дня втрати потерпілим працездатності внаслідок нещасного випадку або з дня смерті годувальника, страхові виплати провадяться з дня звернення.
4. Виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.
5. Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них.
6. Страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв'язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров'я.
7. Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34Закону України "Про оплату праці".
8. Страхові виплати за поточний місяць провадяться протягом місяця з дня настання страхового випадку. Доставка і переказ сум, що виплачуються потерпілим, провадяться за рахунок Фонду.
За бажанням одержувачів ці суми можуть перераховуватися на їх особові рахунки в банку.
9. Суми, одержані в рахунок страхових виплат потерпілим або особою, яка має право на ці виплати, можуть бути утримані Фондом, якщо рішення про їх виплату прийнято на підставі підроблених документів або подано свідомо неправдиві відомості, а також якщо допущено помилку, яка впливає на суму страхових виплат.
10. Належні суми страхових виплат, що з вини Фонду не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їхніх сімей, а в разі їх відсутності - включаються до складу спадщини».
В підпунктах 3.4.1 та 3.4.2 пункту 3.4 розділу 3 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 №24, зазначено наступне:
«3.4.1. Одноразова допомога виплачується потерпілому вмісячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійноїпрацездатності в день, установлений постановою робочого органувиконавчої дирекції Фонду (у тому числі при призначенніодноразової допомоги за рішенням суду), за наявності усіхнеобхідних документів, передбачених підпунктом 3.1 пункту 3 цьогоПорядку.
3.4.2. Щомісячна страхова виплата виплачується щомісячно знаступного місяця після місяця, у якому вона призначена, у дні,установлені постановами робочих органів виконавчої дирекції Фонду(у тому числі при призначенні щомісячної страхової виплати зарішенням суду), але не пізніше 30 календарних днів з дня прийняттяпостанови робочого органу виконавчої дирекції Фонду пропризначення страхових виплат».
І норма ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV і норми підпунктів 3.4.1 та 3.4.2 пункту 3.4 розділу 3 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 №24, чітко визначають, що в постанові робочого органу виконавчої дирекції Фонду про призначення потерпілому одноразової допомоги чи щомісячної страхової виплати повинен бути установлений день (тобто конкретна дата)коли такому потерпілому буде виплачений такий платіж.
Посилання позивача на те, що в зазначених нормах йдеться про період часу протягом якого буде здійснений такий платіж не відповідає змісту наведених норм. Крім того, пп. 3.4.2Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 №24, містить припис, що визначена постановою робочого органу виконавчої дирекції Фонду дата щомісячних виплат не повинна виходити за межі 30-деного строку з дня прийняття такої постанови.
Суд відхиляє, як необґрунтоване твердження позивача про те, що затверджена наказом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 19.03.2008 №188 форма постанови про призначення потерпілому страхової виплати не передбачає можливості встановлення конкретної дати, коли буде здійснена виплата потерпілому страхового платежу, оскільки суд вважає, що позивач повноважний ініціювати перед виконавчою дирекцією Фонду питання про внесення змін до зазначеної форми щодо включення до неї дати коли робочим органом виконавчої дирекції Фонду буде здійснена страхова виплата на користь потерпілого.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваногоприпису відповідача, а відтак, про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позовуВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Токмаку відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ю.П.Бойченко