Справа № 206/3570/17
Провадження № 1-кс/206/331/17
08.07.2017 слідчий суддя Самарського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання cтаршого слідчого Самарського відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУНП України в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 в Дніпропетровській області юристом 1 класу ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, не одруженому, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштованому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України,
за участю:
слідчого ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_7 ,
08.07.2017 cтарший слідчий Самарського відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУНП України в Дніпропетровській області майор поліції ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, погодженим із прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 в Дніпропетровській області юристом 1 класу ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що в провадженні СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження № 12017040700000908 від 07.07.2017, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.07.2017, приблизно о 00 годин 00 хвилин, ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 знаходились в районі гаражів, розташованих поблизу жилого багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , де спільно розпивали спиртні напої. В ході спільного розпиття спиртних напоїв, на ґрунті особистих неприязних стосунків між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 виник конфлікт, у зв'язку з чим у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел, направлений на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме ОСОБА_9 .
Так, 06.07.2017, приблизно о 00.10 годин, ОСОБА_5 , знаходячись у вищевказаній місцевості, реалізуючи свій злочинний умисел, будучи у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи обличчям до потерпілого ОСОБА_9 на відстані витягнутої руки, своєю лівою ногою наніс один удар в область внутрішньої частини стегна, від якого останній впав спиною на землю.
В цей час, коли ОСОБА_9 здійснив спробу підвестися з землі, у ОСОБА_8 , який перебував поряд, виник злочинний умисел, направлений на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме ОСОБА_9 , реалізуючи який, перебуваючи на відстані 1 метру від останнього, не даючи йому змоги підвестись, наніс не менше 4 ударів ногами в область голови потерпілого. Далі, не припиняючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_9 та наніс йому ще один удар п'ятою лівої ноги в область обличчя. Після цього, до ОСОБА_9 знову підійшов ОСОБА_8 , який тримав обома руками фрагмент цегли білого кольору. Не зупиняючись на досягнутому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, перебуваючи у вищевказаному місці, присів навприсідки біля голови потерпілого ОСОБА_9 , та, утримуючи фрагмент цегли обома руками, заніс її над своєю головою та наніс не менше дев'яти ударів нею в область обличчя лежачого спиною на землі потерпілого ОСОБА_9 . Далі, ОСОБА_10 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, узяв з рук ОСОБА_8 фрагмент цегли в свої руки, стоячи над головою потерпілого та утримуючи її обома руками на рівні своїх грудей, кинув її у голову потерпілого ОСОБА_9 .
Після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , переконавшись, що ОСОБА_9 помер, переслідуючи мету укриття вчиненого ними злочину та переховування трупу, перенесли його у покинутий гараж, розташований в безпосередній близькості з місцем вчинення злочину (близько 5 метрів), біля будинку №1-Б, по вулиці Листопадній в місті Дніпро.
Умисні дії ОСОБА_5 кваліфікуються органом досудового слідства як кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.115 КК України - умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Слідчий зазначає, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Клопотання слідчого погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 в Дніпропетровській області, оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України.
Слідчий у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється вчиненні особливо тяжкого злочину, за який відповідно до ч. 1 ст. 115 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, на одязі ОСОБА_5 виявлено сліди, схожі на кров, вину у скоєнні злочину не заперечує. Знаходячись на волі може перешкоджати встановленню істини по справі, знищити докази по справі, незаконно впливати на свідків, а також знаючи про покарання за вчинений ним злочин, може сховатися від органу слідства, прокуратури та суду, перешкоджати виконанню процесуальних рішень.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що не заперечує своєї вини у скоєному злочині та визнає вказані в клопотання обставини, однак, запевнив, що не має намірів переховуватися від слідства чи суду, буде з'являтися на всі виклики. Просив обрати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання і стверджував, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належну поведінку підозрюваного та виконання обов'язків згідно КПК України. Осіб, які виявили бажання поручитися за ОСОБА_5 , не знайшлося. При цьому підтримав клопотання і просив його задовольнити.
Захисник заперечував проти застосування найбільш суворого запобіжного заходу, оскільки підозрюваний раніше не був засуджений, має постійне місце проживання, на утриманні останнього перебуває бабуся 80 років, доказів того, що може уникати слідства чи впливати на учасників кримінального провадження не надано, тому просив у задоволенні клопотання відмовити, обрати запобіжним заходом цілодобовий домашній арешт.
Вислухавши слідчого, доводи та пояснення підозрюваного, доводи прокурора та захисника, дослідивши подані матеріали, вважаю, що необхідно задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 07.07.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості, що 06.07.2017 о 18.11. до чергової частини Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області звернувся ОСОБА_11 , з заявою про тещо, його син ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 05.07.2017 біля 20 години 00 хвилин пішов з дому та до теперішнього часу додому не повернувся, на телефонний зв'язок не виходив. 07.07.2017 до чергової частини Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення зі служби 102, про те, що у гаражі виявлено труп ОСОБА_9 , з наявними ознаками насильницької смерті, який рахувався як зниклий.
08.07.2017 ОСОБА_5 в порядку ст.ст. 276-279 Кримінального процесуального кодексу України було письмово повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Копію клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із доданими матеріалами було вручено ОСОБА_5 08.07.2017 о 12 годині 00 хвилин.
У відповідності до ст. 176 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
За змістом ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст. 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2, ч. 3 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять рок ів.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, тобто:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Врахувавши дійсні обставини справи, схиляюся та приймаю за дійсні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зазначені висновки суду ґрунтуються перед усім на тому, що ОСОБА_12 обґрунтовано підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, а також сама поведінка підозрюваного ОСОБА_12 безпосередньо після вказаних подій, а саме вжиття заходів спрямованих на приховування злочину та знищення слідів скоєного злочину, що не заперечував сам підозрюваний.
Вказані обставини виключають об'єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особисте зобов'язання.
Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 Кримінального процесуального кодексу України і зобов'язалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу - не знайшлося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особиста порука не виявляється можливим.
Передбачений статтею 181 КПК України запобіжний захід домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Беручи до уваги наведені вище обставини та тяжкість злочину, вважаю за неможливе застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. ОСОБА_12 не працює і не зможе у встановлений законом п'ятиденний термін внести необхідну суму застави.
Також, вважаю за необхідне скористатися правом, наданим ч. 4 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, за змістом якої суд вправі не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки злочин, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_12 спричинив загибель людини.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-184, 193-194, 196, 197, 205, 206, 369, 370, 371, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк в 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з моменту взяття під варту, тобто з 08.07.2017 по 05.09.2017 включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області.
Слідчий суддя ОСОБА_1