05 липня 2017 року м. Київ справа № 800/266/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Члена Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_2, Вищої ради правосуддя про визнання ухвали протиправною,
03.07.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна заява від 29.06.2017 ОСОБА_1 на ухвалу від 20.04.2017 (10.04.2017) Вищої ради правосуддя про визнання ухвали протиправною.
Перевіривши матеріали заяви на предмет її відповідності вимогам статей 105, 106, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вказану позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, оскільки вона не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини четвертої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів визначені у статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини п'ятої якої Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може: 1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів незаконним повністю або в окремій його частині; 2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів протиправними, зобов'язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів вчинити певні дії; 3) застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 162 цього Кодексу.
Визначений перелік повноважень Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції є вичерпним.
Вимоги до позовної заяви встановлені статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої у позовній заяві, зокрема, зазначаються:
зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів;
до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, а також документ про сплату судового збору.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з частиною четвертою статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.
Подана заява вищезазначеним вимогам не відповідає, позивачем не зазначено в чому саме полягає порушення її прав у зв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення, не конкретизовано позовні вимоги до кожного з відповідачів, не наведено відповідного правового обґрунтування позовних вимог.
Також позивачем не додано до матеріалів заяви оскаржуваного рішення, а також доказів на підтвердження порушення прав позивача з боку відповідачів при здійсненні ними владних управлінських функцій внаслідок прийняття такого рішення.
Крім того, ОСОБА_1 до заяви не додано документу про сплату судового збору.
Частиною 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2017 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1600,00грн згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік».
Таким чином, судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру становить 640,00грн (1600,00 грн. х 0,4 = 640,00грн).
Подання позовної заяви без додержання вимог, встановлених ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 105, 106, 108, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України,-
1. Заяву ОСОБА_1 до Члена Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_2, Вищої ради правосуддя про визнання ухвали протиправною - залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків до 28.08.2017.
3. Направити позивачу копію ухвали для виконання.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М.Шипуліна