29 червня 2017 року м. Київ К/800/6634/17
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Голяшкіна О.В.,
Шведа Е.Ю.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 05.09.2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Глобинського районного суду Полтавської області суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просила:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у видачі спеціального бланку заяви про призначення їй державної пенсії у зв'язку з втратою годувальника, як члену сім'ї військовослужбовця, який згідно статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" має право на пенсію в разі втрати годувальника, з врахуванням статті 37 цього ж закону, тобто виплаті щомісячно основної пенсії в розмірі не нижче двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на час виплати пенсії, з одночасним припиненням виплати щомісячної пенсії у зв'язку з втратою годувальника, яку позивач отримує в Управлінні Пенсійного фонду України в Глобинському районі згідно Закону Української PCP " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", прийняття від неї цієї заповненої заяви та відповідних документів, відповідного до оформлення документів та передачі їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для прийняття відповідного рішення, тобто здійснити дії, які чітко передбачені Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України 14.08.2014 року № 530;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити дії щодо видачі спеціального бланку заяви про призначення їй державної пенсії у зв'язку з втратою годувальника, як члену сім'і військовослужбовця, який згідно статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" має право на пенсію в разі втрати годувальника, з врахуванням статті 37 цього ж закону, тобто виплаті щомісячно основної пенсії в розмірі не нижче двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на час витати пенсії, з одночасним припиненням виплати щомісячної пенсії у зв'язку з втратою годувальника, яку позивач отримує в Управлінні Пенсійного фонду України в Глобинському районі згідно Закону Української PCP "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", прийняття від неї цієї заповненої заяви та відповідних документів, відповідного до оформлення документів та передачі їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для прийняття відповідного рішення, тобто здійснити дії, які чітко передбачені Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України 14.08.2014 року № 530;
Постановою Глобинського районного суду Полтавської області від 05.09.2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 05.09.2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 року та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Полтавським обласним військовим комісаріатом подано заперечення на касаційну скаргу, в яких він просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 , який у 1986 році приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС, мав посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії серії НОМЕР_1 від 26.06.1997 року та був інвалідом IІ групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 30.06.2009 року № 46804, чоловік позивачки в період з 02.08.1986 року по 11.09.1986 року перебував на військових зборах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при ВЧ № НОМЕР_2 .
Згідно із висновком Харківської міжвідомчої Експертної комісії по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 27.03.2003 року № 9324, захворювання ОСОБА_2 , яке привело до смерті, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області. З 18.10.2003 року їй призначена пенсія за віком, а починаючи з 22.06.2015 року призначена пенсія у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
18.06.2015 року представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив видати ОСОБА_1 відповідний спеціальний бланк заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника як члену сім'ї військовослужбовця, посилаючись на те, що позивачка має право на призначення пенсії в разі втрати годувальника згідно статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" , з врахуванням статті 37 цього ж Закону.
Листом від 09.07.2015 року № 10/1702 позивачу відмовлено у задоволенні його заяви від 18.06.2015 року та запропоновано звернутися до управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики та мічмани, військовослужбовці надстрокової або військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом за наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України, мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, що загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Тобто, Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено такі види пенсій: за вислугу років, по інвалідності та в разі втрати годувальника.
Статтею 29 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено підстави та умови призначення пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Право на призначення такої пенсії мають особи, визначені у статті 30 цього Закону, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.
Статтею 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено коло осіб, які мають право на пенсію нарівні з військовослужбовцями строкової служби та членів їх сім'ї, а саме: умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені цим Законом для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей, поширюються також військовозобов'язаних, призваних на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов'язків у період проходження цих зборів, та членів їх сімей.
Верховний Суд України у постанові від 01.03.2016 року у справі № 21-1887а15 вказав про право громадян із числа військовозобов'язаних, які проходять збори (навчальні, перевірочні, спеціальні), у цей період вважатися такими, що проходять військову службу та користуватися гарантіями держави на рівні із іншими військовослужбовцями.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що згідно архівної довідки, виданої Галузевим державним архівом Міністерства оборони України від 30.06.2009 року № 46804, чоловік позивача перебував на військових зборах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 02.08.1986 року по 11.09.1986 року при військовій частині № НОМЕР_2 , у зв'язку з чим отримав інвалідність IІ групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у період проходження цих зборів, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що чоловік позивачки, як військовозобов'язаний, що перебував на військових зборах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відносився до кола осіб, які мають право на пенсію нарівні з військовослужбовцями строкової служби та членів їх сім'ї відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно із частиною 2 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що за життя право на призначення пенсії як особа, яка має право на пенсію нарівні з військовослужбовцями строкової служби та членів їх сім'ї відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" чоловік позивачки не реалізував, отримував пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Позивачка отримувала пенсію за віком, а починаючи з 22.06.2015 року пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Статтею 48 Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому управлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.
Згідно із пунктом 3.1 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та пенсій в разі втрати годувальника членам сімей померлих військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а також визначення розміру грошового забезпечення, що враховується при обчисленні та перерахунках пенсій колишнім військовослужбовцям (крім колишніх військовослужбовців строкової військової служби), здійснюються уповноваженими органами Міністерства оборони України - обласними військовими комісаріатами згідно з постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 “Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб № 3-1 визначено, що цим нормативно-правовим актом врегульовано питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей.
Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, Порядком № 3-1 встановлено механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а саме: такі заяви подаються до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, через уповноважені структурні підрозділи міністерств та інших органів, разом із тим дія вищевказаного Порядку не поширюється на порядок призначення пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей.
Питання подання та оформлення документів для призначення пенсії військовослужбовцям строкової служби та членів їх сімей, особам, які мають право на призначення пенсії нарівні з військовослужбовцями строкової служби та членами їх сімей, врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно із Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", положення якого кореспондуються з приписами постанови правління Пенсійного фонду України "Про затвердження положень про територіальні органи Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов правління Пенсійного фонду України" від 22.12.2014 № 28-2, призначення та виплата пенсій військовослужбовцям строкової служби та членів їх сімей, особам, які мають право на призначення пенсії нарівні з військовослужбовцями строкової служби та членами їх сімей, здійснюється Управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управління, в той час як головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (пп. 5 п. 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Оскільки, чоловік позивачки відносився до кола осіб, які мають право на пенсію нарівні з військовослужбовцями строкової служби та членів їх сім'ї відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" то вирішення питання про наявність підстав для призначення пенсії в разі втрати годувальника згідно статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", так само прийняття та оформлення документів для призначення пенсії зазначеній категорії осіб, призначення та виплата пенсії військовослужбовцям строкової служби та членів їх сім'ї належить до компетенції управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах за місцем фактичного мешкання особи, що звертається за призначенням пенсії.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком судів попередніх інстанцій про те, що відмовляючи у наданні спеціального бланку заяви про призначення позивачці державної пенсії у зв'язку з втратою годувальника, як члену сім'ї військовослужбовця згідно статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з врахуванням статті 37 цього ж закону, відповідач діяв у в межах наданих повноважень, оскільки оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення пенсій військовослужбовцям строкової військової служби (та прирівняних до них осіб) не належить до кола обов'язків Полтавського обласного військового комісаріату.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 05.09.2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: О.Є. Донець
О.В. Голяшкін
Е.Ю. Швед