К/800/22665/17
04 липня 2017 року м. Київ
Суддя Вищого адміністративного суду України Донець О.Є., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Сумськог обласного військового комісаріату, Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання неправомірними дій зобов'язання вчинити певні дії, -
Касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Сумськог обласного військового комісаріату, Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання неправомірними дій зобов'язання вчинити певні дії не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до скарги не додано копію оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції та документ про сплатусудового збору.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, у чинній редакції, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із підпунктом 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду сума судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1600 грн.
Скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається Законом України “Про судовий збір”.
Відповідно до статті 8 вказаного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Отже, підставою для відстрочення сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони. При цьому, відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Вивчивши доводи клопотанян ОСОБА_1 , суд не знаходить підстав для його задоволення, оскільки скаржник ніяким чином не підтверджує та не обґрунтовує можливість сплатити суму судового збору в майбутньому, зокрема, до ухвалення рішення у справі.
Частиною 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Керуючись статтями 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
1.Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору
2.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Сумськог обласного військового комісаріату, Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання неправомірними дій зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків касаційної скарги до 25 липня 2017 року.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі неусунення зазначених недоліків касаційної скарги, відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута скаржнику та вважатиметься неподаною.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.Є. Донець