29 червня 2017 року м. Київ К/800/21520/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 року
у справі № 127/23681/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці
про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці, в якому просила визнати дії відповідача притиправними та перерахувати їй пенсію за вислугою років, без обмеження її розміру, виходячи з розрахунку 90% середньомісячного заробітку, зазначеного в довідці прокуратури Вінницької області від 11 жовтня 2016 року № 18/265.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 року, постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача, в якій вона, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції скасувати, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що позивачу пенсія призначена та виплачується на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХП в редакції від 25 вересня 2008 року), а не напідставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» в чинній редакції чи будь-якого іншого нормативно-правового акту.
Як видно зі змісту оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Вінниці та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати, розмір якої встановлений постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 червня 2015 року.
21 жовтня 2016 року позивач звернулась до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі довідкою прокуратури Вінницької області № 18/265 від 11 жовтня 2016 року, згідно з якою з 01 грудня 2015 року основний оклад за посадою, яку обіймала позивач, становить 1865 грн., класний чин - 130 грн., вислуга років - 598,50 грн., з урахуванням інших виплат, які передбачені чинним законодавством, що нараховуються та виплачуються відповідно до займаної останнім посади, з 01 грудня 2015 року розмір заробітної плати позивачки складав би 9023 гривень 65 копійок.
Листом від 27 жовтня 2016 року №307/П-1 відповідач відмовив позивача у перерахунку пенсії.
Відмовляючи у задоволені позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 % від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Відповідно до ч. 18 ст. 50-1 вказаного закону, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Проте, 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року, яким, зокрема, врегульовано порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури.
Ч. 20 ст. 86 зазначеного закону встановлено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
За таких обставин, положення ч. 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року щодо перерахунку пенсії втратили чинність.
Крім того, слід зазначити, що станом на день звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України не було визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури. Тобто, на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії була відсутньою сама законодавча основа для здійснення такого перерахунку, як правильно вказано судами.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції, дійшов правильного та обгрунтованого висновку про те, що у відповідача відсутні законні підстави для здійснення позивачу перерахунку пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року, оскільки положення цієї статті втратили чинність, тому відповідачем обгрунтовано прийнято рішення про відмову у здійснені такого перерахунку.
Доводи касаційної скарги висновку суду апеляційної інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення щодо того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Оскільки доводи скаржника не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку з ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 року у справі № 127/23681/16-а.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Е.Ю. Швед