29 червня 2017 року м. Київ К/800/21840/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 03 квітня 2017 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року
у справі № 316/1880/16-а(2-а/316/136/16)
за позовом ОСОБА_1
до Управління пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області, в якому просив визнати неправомірні дії відповідача та зобов'язати його вчинити певні дії.
Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 03 квітня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправні дії відповідача щодо відмови в перерахуванні позивачу пенсії за віком у відповідності до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано відповідача перерахувати позивачу пенсію за віком відповідно до ст. ст. 27, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 08 травня 2016 року відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог за період з 08 травня 2016 року по 04 червня 2016 року включно та в цій частині позов залишено без розгляду. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга відповідача, в якій він, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити
Доводи касаційної скарги мотивовані відсутністю законних підстав для проведення перерахунку позивачу відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Як вбачається з доданих до касаційної скарги судових рішень, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії та перебуває на обліку у відповідача з 23 серпня 2007 року, пенсія йому призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням умов ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зменшенням пенсійного віку на 10 років.
08 листопада 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату щомісячної доплати до його пенсії за кожний повний рік стажу роботи понад 20 років шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище за 75 % заробітку, відповідно до вимог п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
28 листопада 2016 року Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області відмовило у задоволенні заяви з посиланням на те, що передбачені ст. 56 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пільги щодо обчислення стажу роботи реалізовуються особою лише для призначення пенсії і не застосовуються для подальшого її перерахунку у зв'язку із зміною цього стажу. Також, відповідачем зазначено, що норми ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» суперечать нормам ч. 2 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Оскільки зміни до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» були внесені пізніше, то в даному випадку застосовуються норми саме цієї статті.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, з рішенням якого частково погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачу призначено пенсію за віком відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в ч. 2 ст. 56 Закону №796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 7 липня 2015 року (справа № 21-727а15) та від 20 вересня 2016 року (справа № 21-1255а16).
За таких обставин, суд першої інстанції, з яким частково погодився суд апеляційної інстанції дійшов правильного та обгрунтованого висновку про те, що позивач має право на збільшення пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж.
Доводи касаційної скарги вказаних висновків судів не спростовують.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя - доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення щодо того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку з ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 03 квітня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року у справі № 316/1880/16-а(2-а/316/136/16) .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Е.Ю. Швед