27 червня 2017 року м. Київ К/800/47514/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шведа Е.Ю.,
суддів: Гончар Л.Я..,
Донця О.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за
касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроветсервіс»
на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року
у справі № 815/4328/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроветсервіс»
до Південно-Українського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроветсервіс» (далі - ТОВ «Агроветсервіс») звернулось до суду з позовом до Південно-Українського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Нацкомісія), у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 12 березня 2015 року № 154-ПУ-1-Е про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року, адміністративний позов залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ «Агроветсервіс» звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій зазначає про порушення судами норм матеріального та процесуального права і просить рішення судів скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована тим, що про оспорювану у справі постанову позивачу стало відомо лише 06 липня 2015 року у зв'язку з отриманням копії позову прокурора про стягнення 17000,00 грн. Водночас, на думку касатора, наявні у справі докази, не можуть свідчити про отримання ТОВ «Агроветсервіс» оспорюваної постанови 24 березня 2015 року, оскільки такі є неналежними та не свідчать про надсилання Нацкомісією саме позивачу і саме оспорюваного рішення.
У своїх запереченнях на касаційну скаргу Нацкомісія просила залишити таку без задоволення, а рішення судів - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступних висновків.
Судами встановлено, що Нацкомісія 19 березня 2015 року надіслала на адресу ТОВ «Агроветсервіс» постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 12 березня 2015 року № 154-ПУ-1-Е, про що свідчить копія реєстру рекомендованих листів від 19 березня 2015 року № 2 та копія фіскального чеку ОД УДППЗ Укрпошта від 19 березня 2015 року.
Згідно з штрихкодовим ідентифікатором № 6507804590020, який відбито на зазначеному фіскальному чеку ОД УДППЗ Укрпошта від 19 березня 2015 року, оскаржувана постанова отримано представником ТОВ «Агроветсервіс» 24 березня 2015 року, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту УДППЗ Укрпошта.
Позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання протиправною та скасування зазначеної постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 12 березня 2015 року № 154-ПУ-1-Е лише 28 липня 2015 року.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач пропустив установлений ст. 99 КАС України місячний строк звернення до суду без поважних причин.
Суд касаційної інстанції вважає такий висновок судів правильним з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення штрафу може бути оскаржено в суді. У разі несплати штрафу протягом 15 днів примусове стягнення штрафів здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Отже, на підставі оспорюваної постанови може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.
Ч.ч. 1 і 2 ст. 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами ч. 5 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.
Беручи до уваги викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що, звертаючись з цим позовом до суду 28 липня 2015 року, позивач пропустив встановлений місячний строк звернення до адміністративного суду, оскільки відповідне рішення отримав 24 березня 2017 року.
Відповідно до п. 14 Розділу І Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 16 жовтня 2012 року № 1470 (далі - Правила), доказом надіслання вищезазначених документів є реєстр (список) поштових відправлень рекомендованих листів, на якому працівником об'єкта поштового зв'язку проставлено відбиток календарного штемпеля, та касовий чек.
Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про те, що надані відповідачем копії документів поштового відправлення (реєстру рекомендованих листів від 19 березня 2015 року № 2, фіскального чеку), а також офіційна інформація сайту УДППЗ Укрпошта підтверджують отримання ТОВ «Агроветсервіс» оспорюваної постанови.
Водночас, суд не бере до уваги посилання касатора на наявність окремих граматичних помилок у вказаних поштових документах.
Крім того, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до п.п. 1, 2 Розділу ІV Правил уповноважена особа при виявленні правопорушення виносить постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів. Уповноваженою особою про вчинення правопорушення складається акт про правопорушення на ринку цінних паперів. Про дату, час та місце складання акта про правопорушення на ринку цінних паперів особа, щодо якої порушено справу про правопорушення, повідомляється не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати складання акта.
Згідно з п. 4 Розділу V Правил уповноважена особа вирішує питання, передбачені у пункті 1 цього розділу, визначає дату розгляду справи про правопорушення та виносить постанову про це, яку надсилає юридичній особі, щодо якої порушено справу, не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.
Розглянувши справу про правопорушення, уповноважена особа приймає рішення у справі. Рішення уповноваженої особи у справі оформлюється у вигляді постанови (п. 1 Розділу VІІ Правил).
Таким чином, суд зазначає, що з урахуванням порушення та розгляду щодо ТОВ «Агроветсервіс» справи про правопорушення на ринку цінних паперів, позивач об'єктивно мав можливість дізнатися про результати такого розгляду, тобто про оспорювану постанову задовго до липня 2015 року.
З урахуванням викладеного, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 99, 100, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроветсервіс» залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: