10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Шуляк Л.А.
Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.
іменем України
"06" липня 2017 р. Справа № 806/1005/16
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Кузьменко Л.В.
суддів: Іваненко Т.В.
Франовської К.С.,
за участю секретаря судового засідання Лібеги С.О.,
позивача та представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" травня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області третя особа: Публічне акціонерне товариство "Омега Банк" скасування податкового повідомлення-рішення від 17.04.2014 року ,
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.04.2014 №0003201702 Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, правонаступником якої є Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідно до положень ПК України визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі. Відтак, вважає, що відсотки, пеня, штраф за користування кредитом, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням не є таким доходом.
Крім того, звертає увагу, що банком не було повідомлено його належним чином про анулювання боргу та необхідність сплати податку на прибуток як того вимагає п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року позов задоволено.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області №0003201702 від 17.04.2014.
Стягнуто з Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 596 (п'ятсот дев'яносто шість) грн. 08 коп. витрат по сплаті судового збору.
Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету фізичною особою ОСОБА_3 за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, складено акт №142/17-2/НОМЕР_1 від 03.03.2014, в якому зафіксовано порушення: п.49.18.4 ст.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, в результаті неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік; пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п.167.1 ст.167, пп.168.4 ст.168, п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік в сумі 47550,73 грн. (а.с.28-30).
На підставі результатів проведеної перевірки 17.04.2014 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003201702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 59608,43 грн., в т.ч.: 47550,74 грн. основного платежу та 12057,69 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.31).
Як вбачається із акту перевірки, підставою для проведення перевірки стали відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про отримання в 3 кварталі 2012 році ОСОБА_3 доходу від ПАТ "Омега Банк" у вигляді додаткового блага на суму 281006,70грн.
З метою визначення об'єкту оподаткування Житомирською ОДПІ направлено до ПАТ "Омега Банк" запит №9782/10/1703 від 04.09.2013 про надання інформації щодо отримання платником податку ОСОБА_3 доходу у вигляді додаткового блага.
Згідно відповіді ПАТ "Омега Банк" №5783 від 17.09.2013, ПАТ"Сведбанк" (що є правонаступником ВАТ "Сведбанк" та АКБ "ТАС-Комерцбанк") повідомив ОСОБА_3 про анулювання боргу 30.07.2012 за кредитним договором №0501/0508/78-014 від 19.05.2008, укладеним між ОСОБА_3 та ВАТ "Сведбанк". В пункті 2 повідомлення зазначено, що сума анульованого боргу ОСОБА_3 за кредитом становить 281006,70 грн.
Висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблені контролюючим органом на підставі відповіді на запит ПАТ «Омега Банк» від 04.09.2013 року, згідно з якою ПАТ «Омега Банк» повідомило відповідача про отримання ОСОБА_3 доходу у вигляді додаткового блага (анулювання (прощення) боргу) у сумі 281006,70 грн.
Таким чином, податковий орган вважає, що ОСОБА_3, отримавши дохід у вигляді додаткового блага, повинен був задекларувати його в сумі 281006,70 грн. та сплатити з цієї суми податок з доходів фізичних осіб.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пп.14.1.54 Податкового кодексу України доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Згідно з п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Відповідно до п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
За змістом п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп.164.1.2 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України).
Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України.
Відповідно до пп. "д" пп.164.2.17 Податкового кодексу України до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається сума боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощення) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано (прощено), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Отже, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що обов'язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов: а) отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням; б) надіслання платнику податку повідомлення про анулювання боргу; в) включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду; г) відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.
За визначенням пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами цього Кодексу).
Відповідно до п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Таким чином, основною ознакою доходу платника податку є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі, а тому прощена (анульована) сума заборгованості може вважатися доходом боржника лише у випадку фактичного отримання боржником такої суми.
Крім того, частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі статтею 605 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Аналіз наведених норм законів дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як доход у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує доход платника податку. Водночас, в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.
Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує доход платника податку і включається в його оподатковуваний доход. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, та підвищені проценти, нараховані у разі прострочення платежу, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, та підвищених процентів, нарахованих у разі прострочення платежу, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.
Враховуючи наведене, колегія суддів знаходить правильними висновки суду першої інстанції про те, що оподатковуваним доходом позивача є лише основна заборгованість за кредитом, прощена (анульована) банком. Прощені (анульовані) банком за його рішенням проценти за користування кредитом та підвищені проценти, нараховані у разі прострочення платежу, не є доходом платника податків. Тому, база оподаткування повинна бути визначена тільки з суми, прощеної (анульованої банком), яку позивач фактично отримав за банківським кредитом, без врахування процентів.
Як вбачається із листа ПАТ "Омега Банк" №921 від 05.09.2016 загальна сума анульованої (прощеної) заборгованості по кредитному договору №0501/0508/78-104 від 19.05.2008 становила 281006,70 грн. і складалась із суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 235792,14 грн. та процентів в розмірі 45214,56 грн. Додатково позичальникові було списано заборгованість по нарахованій пені в сумі 107722,94 грн. Одночасно в день укладення Договору про розірвання кредитного договору банк повідомив позивача про виникнення в нього обов"язку відносно включення суми анульованого (списаного) боргу в розрахунок річного доходу за 2012 рік та необхідності самостійно сплатити податок з такого доходу, шляхом направлення листа-повідомлення №163 від 30.07.2012 засобами поштового зв'язку та врученням даного листа особисто ОСОБА_4 (а.с.90-91).
Зазначене повідомлення про анулювання боргу було надіслано 31.07.2012 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується матеріалами справи (а.с.161-164), чим спростовуються твердження позивача щодо неналежного повідомлення.
Крім того, на оригіналі зазначеного повідомлення міститься підпис позивача щодо його одержання (а.с.143).
Разом з тим, матеріали справи не мітять доказів щодо включення Банком суми анульованого боргу до податкового розрахунку форми №1ДФ за підсумками ІІІ кварталу 2012 року.
Водночас, податковим органом цю обставину не перевірено і при визначенні об'єкта оподаткування було взято загальну суму анульованого (списаного) боргу - 281006,70 грн. без виключення із її складу процентів в розмірі 45214,56 грн., тоді як сума процентів, нарахована позивачу за користування кредитними коштами та списана (прощена) банком, не є додатковим благом, на вартість якого згідно із нормами ПК збільшується оподатковуваний доход.
Як зазначалось судом, база оподаткування повинна бути визначена тільки з суми, прощеної (анульованої банком), яку позивач фактично отримав за банківським кредитом, без врахування процентів.
В силу приписів ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність їх Конституції та законами України не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Тобто, суд не може собою підміняти податковий орган та самостійно визначати суму грошового зобов'язання, тоді як контролюючий орган не позбавлений можливості винести належне податкове повідомлення-рішення із врахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 17.04.2014 №0003201702 винесено Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області без урахування всіх обставин, необхідних для його прийняття, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" травня 2017 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.В. Кузьменко
судді: Т.В. Іваненко
К.С. Франовська
Повний текст cудового рішення виготовлено "06" липня 2017 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,10014
3- відповідачу: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014
4-третій особі: Публічне акціонерне товариство "Омега Банк" - вул.Новокостянтинівська, 18 літ. " В",м.Київ,04080,