05 липня 2017 року м. Київ К/800/29313/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Бухтіярової І.О., Приходько І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року
у справі № 804/1973/16
за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз» в особі Павлоградського управління експлуатації газового господарства
до Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області,
Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровськгаз» в особі Павлоградського управління експлуатації газового господарства (далі - Товариство) звернулось в суд з позовом до Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі - УДКС України у Дніпропетровській області), Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - Інспекція), в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Інспекції щодо непідготування висновку про повернення з Державного бюджету України надміру сплачених грошових зобов'язань по сплаті авансових внесків з податку на прибуток підприємств за 2014 рік в сумі 3 166 098, 00 грн. та неподанні його для виконання УДКС України у Дніпропетровській області;
- зобов'язати Інспекцію підготувати висновок про повернення Товариству з Державного бюджету України надміру сплачені грошові зобов'язання по сплаті авансових внесків з податку на прибуток підприємств за 2014 рік в сумі 3 166 098, 00 грн. та подати його для виконання УДКС України у Дніпропетровській області;
- стягнути з Державного бюджету України через УДКС України у Дніпропетровській області на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації Дніпропетровськгаз в особі Павлоградського управління експлуатації газового господарства суму надміру сплачених грошових зобов'язань по сплаті авансових внесків з податку на прибуток підприємств за 2014 рік в розмірі 3 166 098, 00 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року, адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано Інспекцію підготувати висновок про повернення Товариству з Державного бюджету України надміру сплачених грошових зобов'язань по сплаті авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств за 2014 рік в розмірі 3 166 098, 00 грн. та подати його для виконання УДКС України у Дніпропетровській області. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Інспекція подала касаційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції в повному обсязі, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами відповідача не погодився, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.
З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариством за період з січня 2014 року по грудень 2014 року, за місцем свого знаходження сплатило авансові внески з податку на прибуток в сумі 3 198 066, 00 грн., де отримувачем коштів є ГУ ДКС України у Дніпропетровській області.
Підприємство звернулося до Інспекції із заявою про повернення надміру перерахованого авансового внеску з податку на прибуток за 2014 рік на суму 3 166 098, 00 грн.
Листом Інспекція повідомила, що повернення помилково надміру сплачених сум грошових зобов'язань у сумі понад 50 тис. грн. здійснюється з урахуванням вимог наказів Державної фіскальної служби «Про індикативні показники доходів» з попереднім погодженням з Державною фіскальною службою у Дніпропетровській області та Державною фіскальною службою України, проте такого погодження не надало Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.
Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання Інспекції підготувати висновок про повернення Товариству з Державного бюджету України надміру сплачених грошових зобов'язань по сплаті авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств та подати його для виконання УДКС України у Дніпропетровській області суди попередніх інстанцій виходили із того, що Інспекція безпідставно відмовила позивачу у поверненні надміру сплачених коштів.
Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.
Як свідчить зміст касаційної скарги, єдиною підставою оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій є висновки відповідача про те, що суди, приймаючи рішення про зобов'язання Інспекції подати висновок про повернення надміру сплачених коштів для виконання УДКС України у Дніпропетровській області, не звернули уваги на те, що такий висновок слід подавати до Управління Державної казначейської служби України у м. Павлограді Дніпропетровській області.
Відповідно до підпункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Згідно з вимогами пункту 8 «Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України в процесі повернення платником податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України від 31 грудня 2015 року № 1679/28124 «За платежами, належними державному бюджету, орган Державної фіскальної служби у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства».
Відповідно до вимог пункту 5 «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787, (далі - Порядок), зареєстрованому у Міністерстві юстиції України від 25 вересня 2013 року № 1650/24182, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково-зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Згідно з пунктом 10 Порядку заява та подання або ухвала суду подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.
Отже із вищевказаних норм слідує, що заява про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів подається відповідно до органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.
Оскільки, матеріалами справи підтверджується, що авансовий внесок, сплачений позивачем, зарахований на рахунки УДКС України у Дніпропетровській області, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про зобов'язання Інспекції підготувати висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань по сплаті авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств за 2014 рік та подати його для виконання за місцем зарахування платежу до бюджету, а саме до УДКС України у Дніпропетровській області.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин підстави для скасування рішень судів попередніх інстанцій відсутні.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, що передбачені статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді О.А. Веденяпін
І.О. Бухтіярова
І.В. Приходько