29 червня 2017 року м. Київ К/800/21494/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області
на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 13 квітня 2017 року
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року
у справі № 415/188/17
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Лисичанську Луганської області, в якому просив визнати бездіяльність відповідача щодо не зарахування йому до пільгового стажу періоду роботи з 23 листопада 2003 року по 04 вересня 2006 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Альянс ЛТД» за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, протиправною з 15 квітня 2016 року та зобов'язати відповідача зарахувати стаж роботи з 23 листопада 2003 року по 04 вересня 2006 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Альянс ЛТД» за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами прані, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, та призначити йому пенсію, згідно зі ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці, з 15 квітня 2016 року, та виплатити недоотримані суми пенсії з 15 квітня 2016 року.
Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 13 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, позов задоволено.
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга відповідача, в якій він, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.
Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що позивачем не надано довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за період роботи на ТОВ "Альянс ЛТД" з 23 листопада 2003 року по 04 вересня 2006 pоку, тому цей період не зарахований до пільгового стажу за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з доданих до касаційної скарги судових рішень, позивач в період 23 листопада 2003 року до 04 вересня 2006 року працював на посадах гірника підземного та гірника очисного забою з повним робочим днем під землею.
На підставі наказу № 22 від 31 березня 2003 року «Про атестацію робочих місць" підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 за професією гірник підземний.
З квітня 2016 року позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію на пільгових умовах за Списком №1. При призначенні пенсії пенсійним органом не зараховано до пільгового стажу період роботи позивача в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Альянс ЛТД" з 23 листопада 2003 року до 04 вересня 2006 року.
В листопаді 2016 року позивач звернувся відповідача з заявою про зарахування до пільгового стажу спірного періоду роботи в Товаристві обмеженою відповідальністю "Альянс ЛТД".
Листом від 11 листопада 2016 року № 180/Б-7 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для зарахування стажу роботи з 23 листопада 2003 року по 04 вересня 2006 року на посадах гірника підземного та гірника очисного забою з повним робочим днем під землею в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Альянс ЛТД" у зв'язку з не підтвердженням наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній та неможливістю проведення зустрічної перевірки зі складанням відповідного акту, оскільки підприємство не знаходиться за юридичною адресою.
За період роботи позивача в ТОВ «Альянс ЛТД» з листопада 2003 по грудень 2015 року з його заробітку утримувалися до пенсійного фонду страхові внески.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що згідно з п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон №1788), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менще 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абз. 1 цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року.
Згідно зі ст. 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у тих випадках, коли і трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5)
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України віл 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за вікої на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Зазначений Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» ст. 13 та ст. 100 Закону № 1788.
Відповідно до пункту 3 Порядку при визначенні права на пенсію за віком на пільгови умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно в дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом № 1788 (ст. ст. 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню неможуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що записи у трудовій книжці позивача містять відомості про його роботу на посадах гірника підземного та гірника очисного забою з повним робочим днем під землею в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Альянс ЛТД», а наказом № 22 від 31 березня 2003 року «Про атестацію робочих місць» підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 за професією гірник підземник.
За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов правильного та обгрунтованого висновку про те, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у зарахуванні стажу його роботи у ТОВ "Альянс ЛТД", оскільки стаж роботи позивача у даному підприємстві підтверджується записом у його трудовій книжці та наказом № 22 від 31 березня 2003 року «Про атестацію робочих місць».
Доводи касаційної скарги вказаних висновків судів не спростовують.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення щодо того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Оскільки доводи скаржника не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку з ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 13 квітня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі № 415/188/17 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Е.Ю. Швед