20 червня 2017 року м.Київ К/800/20200/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Голяшкін О.В., перевіривши касаційну скаргу Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за заявою Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції про виправлення помилки у виконавчому листі, -
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року, яка набрала законної сили 07 жовтня 2016 року, задоволено позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за рішенням від 04 лютого 2016 року №30 у розмірі 5031,71 грн.
28 лютого 2017 року представником позивача отримано виконавчий лист.
09 березня 2017 року Запорізьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції звернулося з заявою про виправлення помилки у виконавчому листі у справі №808/1753/16, допущеної при його оформленні, відповідно до якої та з урахуванням уточненої заяви про виправлення помилки просить зазначити строк пред'явлення виконавчого листа до виконання 3 роки.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, в задоволенні заяви відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, Запорізьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та постановити нову ухвалу, якою заяву задовольнити.
Відповідно до п.5 ч.5 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно положень вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
За правилами до ч.4 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Як встановлено ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до підпунктів 1.1, 1.2 Статуту Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 05 червня 2001 року №9 (у редакції постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 08 жовтня 2013 року №42), Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) створений відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» є правонаступником Фонду соціального страхування України. Фонд є некомерційною самоврядною організацією. Фонд не несе відповідальності за зобов'язання держави. Держава є гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам за цим видом страхування, стабільності діяльності Фонду.
Частиною 1 ст.14 Закону України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління за визначеними законом видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» управління страховими фондами здійснюється на паритетній основі державою та представниками суб'єктів соціального страхування.
Згідно п.1.1 Положення про відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 року № 13, відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Автономній Республіці Крим, областях та містах Києві і Севастополі (далі - відділення Фонду) та його робочі органи створюються відповідно до пункту 5 статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
Відповідно до п.1.3 вказаного Положення відділення Фонду діє як регіональна структура Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності і є юридичною особою, має свій бюджет, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, рахунки в установах банків органах Державної казначейської служби України, використовує символіку Фонду.
Згідно п.2.1 Положення відділення Фонду та його робочі органи здійснюють, зокрема організаційно-управлінські заходи по виконанню завдань, покладених на відділення Фонду та його робочі органи.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань організаційно-правовою формою Запорізького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є державна організація.
Судами обгрунтовано відзначено, що Фонд соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності є некомерційною самоврядною організацією, основним завданням якої є реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у звязку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування, для виконання якого держава наділила його певним обсягом прав та обовязків.
Згідно п.7 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, Фонд соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності здійснює владні управлінські функцій в правовідносинах, що виникають з приводу реалізації державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у звязку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування. Саме на виконання покладених на нього законодавством завдань Фонд звернувся до суду із даним позовом як суб'єкт владних повноважень в розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України.
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що, оскільки держава делегувала Фонду певні владні управлінські функції в вказаних суспільних відносинах, останній, в силу приписів п.7 ч.1 ст.3 КАС України та ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», наділений й відповідними обов'язками, зокрема - пред'являти виконавчі документи до примусового виконання протягом трьох місяців.
З урахуванням вищенаведених обставин підстави для виправлення помилки у виконавчому листі відсутні.
Обставини, зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судами попередніх інстанцій з наданням їм належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.211, 213, п.5 ч.5 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за заявою Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції про виправлення помилки у виконавчому листі.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Голяшкін