05 липня 2017 року м. Київ К/800/22217/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Обухівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, що діє у власних інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування довідок,
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з вказаним адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати довідки виконавчого комітету Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, видані 10 травня 2016 року за №1192 та 06 травня 2016 року за №1176; також просила поновити строк звернення до суду. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що зміст оспорюваних довідок не відповідає дійсності, зазначені довідки видані без належних правових підстав, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2017 року поновлено строк звернення до суду; визнано протиправною та скасовано довідку виконавчого комітету Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, видану 10 травня 2016 року №1192; визнано протиправною та скасовано довідку виконавчого комітету Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, видану 06 травня 2016 року №1176.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та закрито провадження у справі.
Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просила його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Разом з тим, дослідивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, у відкритті провадження за касаційною скаргою необхідно відмовити з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, заслухавши пояснення свідків та дослідивши докази по справі, зазначав, що ОСОБА_4 з 2005 року з ОСОБА_6 постійно не проживала та не могла протягом цього часу вести з ним спільне господарство, а тому, оскільки відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано жодного доказу існування обставин, які б спростовували доводи позивача, видані виконавчим комітетом Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області 06 травня 2016 року за №1176 та 10 травня 2016 року за №1192 довідки є протиправними та підлягають скасуванню.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив з такого.
За змістом ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, виходячи з наведених законодавчих приписів, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Так, відповідно до довідки виконавчого комітету Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 06.05.2016 року №1176 року, ОСОБА_4 не зареєстрована, фактично мешкає за адресою АДРЕСА_1 разом зі своїм сином ОСОБА_5
Згідно ж із довідкою від 10.05.2016 року №1192, ОСОБА_4 дійсно проживає в АДРЕСА_1 з 2005 року. На день смерті 18.12.2015 року з померлим ОСОБА_6 проживали разом та вели спільне господарство.
Проаналізувавши зміст позовної заяви, суд апеляційної інстанції встановив, що позовні вимоги позивача обґрунтовані незгодою останньої із вказаною у довідках інформацією (відомостями), оскільки ОСОБА_4 ніколи не проживала з ОСОБА_6 однією сім'єю та не вела спільне господарство, тобто в даному випадку позовна заява фактично ґрунтується на оспорюванні зазначеної в довідках інформації, необхідної для підтвердження факту, що має юридичне значення.
Так, відповідно до ст.235 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно із ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Зважаючи на те, що в даному випадку спірні правовідносини мають приватно-правовий характер та не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, апеляційний суд дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (а у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів в підтвердження незаконності прийнятих судами попередніх інстанцій рішень, а тому, з врахуванням наведених приписів пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи, що в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Обухівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, що діє у власних інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування довідок.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник