27 червня 2017 року м. Київ К/800/21216/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року
у справі № 713/300/17
за позовом ОСОБА_1
до Управління соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області
про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області, в якому просив визнати протиправну бездіяльність відповідача щодо перерахунку йому щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 рік; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та нарахувати йому щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2016 рік відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на момент проведених виплат, з урахуванням проведених виплат та провести відповідні виплати.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року, постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача, в якій він, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що виплативши у 2016 році позивачу разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 920 грн., тобто в розмірі, що визначений постановою Кабінету Міністрів України, відповідач діяв не у спосіб передбачений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому ввжажає, що він має право на одноразову грошову виплату у розмірі передбаченому законом, а саме у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Як видно з оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії УБД № 087677 та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
07 лютого 2017 року представник позивача звернувся із заявою від імені позивача до начальника Управління соціального захисту Вижницької РДА, просив провести перерахунок та здійснити виплату недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, як учаснику бойових дій за 2016 рік у розмірі, передбаченому ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням раніше виплачених сум.
Листом Управління соціального захисту Вижницької РДА Чернівецької області від 13 лютого 2017 року № 01-17/241 на заяву представника позивача повідомлено, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» у поточному році щорічна разова грошова допомога до 05 травня надавалась у розмірі 920,00 грн. Кошти учасникам бойових дій були виплачені у повному обсязі у відповідності до чинного законодавства.
Відмовляючи в задоволені позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28 грудня 2014 року, який набув чинності 01 січня 2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, із набуттям чинності Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28 грудня 2014 року Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, встановленого ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" від 02 березня 2016 року № 141 - у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), учасникам бойових дій у розмірі 920 грн.
Таким чином, виплачуючи позивачу в 2016 році допомогу до 5 травня в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" від 02 березня 2016 року № 141, відповідач діяв у межах повноважень та у відповідності до законів та Конституції України.
За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов правильного та обгрунтованого висновку про те, що відповідач правомірно здійснив позивачу нарахування та виплату разової грошової допомоги до 5 травня у 2016 році в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141.
Доводи касаційної скарги висновку суду апеляційної інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення щодо того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Оскільки доводи скаржника не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку з ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року у справі № 713/300/17 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Е.Ю. Швед