30 червня 2017 року м. Київ К/800/21907/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2017 року
у справі № 680/199/17
за позовом ОСОБА_1
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України
про скасування постанови,
Позивачка звернулась до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просила скасувати постанову № 53 від 06 березня 2017 року та закрити провадження у справі, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено на неї стягнення у виді штрафу в сумі 6800 гривень.
Постановою Новоушицького районного суду Хмельницької області від 19 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача, в якій вона, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанці не перевірено доводів апеляційної скарги, не надано їм правової оцінки, чим допущено порушення приписів ч. 1 ст. 195 КАС України.
Як видно зі змісту оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, 05 жовтня 2016 року головним інспектором ДАБІ в Хмельницькій області позивачу принесено два приписи, якими вимагалось: припинити виконання будівельних робіт з реконструкції квартири; в термін до 05 січня 2017 року зареєструвати в управлінні декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції зазначеної квартири. За результатами позапланової перевірки встановлено, що позивачка самочинно здійснює реконструкцію квартири без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, а саме без зареєстрованої ДАБІ в Хмельницькій області декларації про початок виконання будівельних робіт з істотним порушенням державних будівельних норм і правил, що є порушенням п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
20 лютого 2017 року головним інспектором складено акт перевірки дотримання вимог законодавства, згідно з яким встановлено, що позивач не виконала вимоги припису від 05 жовтня 2016 року про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Також складено протокол про вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.
06 березня 2017 року головним інспектором винесено постанову № 53 про накладення штрафу на позивача за адміністративне правопорушення, згідно з ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, за невиконання припису від 05 жовтня 2016 року та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 гривень.
Ухвалюючи рішення про залишення рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 188-42 КУпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд апеляційної інстанці дійшов висновку про те, що спірні правовідносини виникли внаслідок невиконання припису від 05 жовтня 2016 року, з якого вбачається вимога відповідача до позивача в термін до 05 січня 2017 року зареєструвати декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції квартири. Від отримання припису та акту перевірки ОСОБА_1 відмовилась, була присутньою під час перевірки.
Під час перевірки головним інспектором встановлено, що вказаний припис позивачем не виконано, оскільки документи дозвільного характеру на виконання будівельних робіт відсутні.
Доводи позивача щодо подвійної відповідальності за вчинення одного й того ж правопорушення не ґрунтуються на вимогах законодавства. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 7 ст. 96 КУпАП передбачено відповідальність за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, вчиненні щодо об'єктів ІІ категорії складності, а згідно з ч. 1 ст. 188-42 КУпАП - за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, тобто є правопорушеннями з різними складами.
Суд апеляційної інстанції, доводи позивача про те, що вона виконувала будівельні роботи з будівництва господарської будівлі, яка мала відігравати роль кладової і не потребує подання декларації, а також що відповідачем безпідставно віднесено об'єкт до об'єктів другої категорії складності, до уваги не взяв. Зазначив, що предметом розгляду цієї справи є правомірність дій відповідача при винесенні постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності за невиконання припису посадової особи органів державного архітектурно-будівельного контролю в частині припинення реконструкції квартири, а не правомірності здійснення позивачем реконструкції квартири без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Згідно з ч.1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 188-42 КУпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.
Отже, позивач може виконувати будівельні роботи, лише після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, чого не зробила. Тому вимоги припису законні, а за його не виконання відповідачем винесено правомірну постанову.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач діяв в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку із чим підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.
Доводи касаційної скарги висновку суду апеляційної інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення щодо того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Оскільки доводи скаржника не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку з ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2017 року у справі № 680/199/17.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Е.Ю. Швед