10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Денисюк І.І.
Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.
іменем України
"06" липня 2017 р. Справа № 281/87/17
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Кузьменко Л.В.
суддів: Іваненко Т.В.
Франовської К.С.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м.Житомира на постанову Лугинського районного суду Житомирської області від "27" квітня 2017 р. у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м.Житомира до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та визнання дій державного виконавця незаконними ,
15.02.2017 до суду надійшов адміністративний позов УПСЗН Богунської районної ради м. Житомира до УДВС ГТУЮ у Житомирській області про визнання незаконним рішення державного виконавця. Позивач просив зупинити примусове виконання постанови Лугинського районного суду Житомирської області від 21.07.2014, що здійснюється на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 53276108 від 25.01.2017 та визнати дії державного виконавця незаконними, скасувати вказану постанову. Мотивуючи тим, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 25.01.2017 яка винесена на підставі виконавчого листа у справі № 281/1329/14-а, виданого 11.11.2014 Лугинським районним судом Житомирської області, прийнято рішення про стягнення з управління на користь держави виконавчий збір у розмірі 12800,00 грн. Вважає, що вказана постанова в частині стягнення з управління виконавчого збору винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права.
Постановою Лугинського районного суду Житомирської області від 27 квітня 2017 року в задоволенні адміністративного позову Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про скасування постанови № 53276108 про відкриття виконавчого провадження від 25 січня 2017 року та визнання дій державного виконавця Корнєєва М.М. незаконними - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 25.01.2017 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Корнєєвим М.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, відповідно до виконавчого листа № 281/1329/14-а виданого 11.11.2014 Лугинським районним судом Житомирської області, щодо зобов'язання позивача виплатити доплату до заробітної плати, передбачену ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали Чорнобильської катастрофи» в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно, із застосуванням відповідної мінімальної заробітної плати згідно ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" за період з 01.01.2014 по 31.05.2014 з урахуванням фактично виплачених коштів. Частиною 3 вказаної постанови стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 12800,00 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зазначає наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України від 02.06.2016 № 1404-19 «Про виконавче провадження» (далі - Закон).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 цього Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 18 цього Закону виконавець, ефективно, своєчасно і в повному обсязі повинен вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частинами 5 та 6 ст. 26 цього Закону визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст. 27 Закону.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Так, відповідно до ст. 27 вказаного Закону, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Відповідно до п. 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерством юстиції України від 02.04.2012 №512/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2832/5, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному ст. 27 вказаного Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, колегія суддів зазначає, що, незважаючи на те, що боржником є УПСЗН Богунської райради м. Житомира, тобто державний орган, вказаний виконавчий лист містить вимогу щодо зобов'язання вчинити певні дії, а не стягнення. Тому виконання вказаного виконавчого листа здійснюється у відповідності до норм Закону України «Про виконавче провадження», а не Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
З наведених вище вимог Закону України «Про виконавче провадження» слідує, що при відкритті виконавчого провадження стягнення виконавчого збору є обов'язковим.
Так, ч. 5 ст. 27 Закону №1404-19 встановлено, що виконавчий збір не стягується:
1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;
2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;
5) у разі виконання рішення приватним виконавцем.
6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
Проте, як вище встановлено, виконання за виконавчим листом не відбувається у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а тому п. 3 ч. 5 ст. 27 Закону № 1404-19 не може бути застосований.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою КМУ від 03.09.2014 №440 виконанню підлягають рішення - виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені ч. 1 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» суб'єкти, які видані або ухвалені до 01.01.2013.
Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.01.2017, постанова Лугинського районного суду Житомирської області від 21.07.2014 набрала законної сили 13.10.2014. Тому в даному випадку положення вище вказаного Закону до спірних правовідносин не застосовується.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області діяло на підставі та в межах своїх повноважень, тому вимога позивача про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору є безпідставною.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а тому підстави, визначені ст.202 КАС України, для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м.Житомира залишити без задоволення, постанову Лугинського районного суду Житомирської області від "27" квітня 2017 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.В. Кузьменко
судді: Т.В. Іваненко
К.С. Франовська
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу: Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м.Житомира вул.Перемоги, 55,м.Житомир,10003
3- відповідачу: Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області майдан Соборний,1,м.Житомир,10014
- ,