"27" червня 2017 р. м. Київ К/800/12064/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шведа Е.Ю.,
суддів: Донця О.Є.,
Мороз Л.Л.,
секретар судового засідання Вишняк О.М.,
за участю: представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за
касаційною скаргою ОСОБА_4
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року
у справі № 810/1816/14
за позовом ОСОБА_4
до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Управління Держземагентства в Обухівському районі Київської області, Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області,
треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Садівницьке товариство «Арсеналець-6»,
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування рішень,
встановив:
ОСОБА_4 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Обухівської районної державної адміністрації Київської області (далі - Обухівська РДА), Управління Держземагенства в Обухівському районі Київської області (далі - Управління Держземагенства), Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області (далі - Реєстраційна служба), терті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Садівницьке товариство «Арсеналець-6», в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Обухівської РДА від 27 листопада 2009 року № 1531 «Про затвердження матеріалів попереднього погодження вибору місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 6-ти громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради»;
- визнати протиправними дії Управління Держземагенства з погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_5 (земельна ділянка площею 0,0192 га, розташована в Обухівському районі Київській області на території Підгірцівської сільської ради, кадастровий номер НОМЕР_1); ОСОБА_6 (земельна ділянка площею 0,1200 га, розташована в Обухівському районі Київської області на території Підгірцівської сільської ради, кадастровий номер НОМЕР_2); ОСОБА_7 (земельна ділянки площею 0,0662 га, розташована в Обухівському районі Київської області на території Підгірцівської сільської ради, кадастровий номер НОМЕР_3); ОСОБА_8 (земельна ділянка площею 0,0456 га, розташована в Обухівському районі Київської області на території Підгірцівської сільської ради, кадастровий номер НОМЕР_4);
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Обухівської РДА від 12 березня 2010 року № 317 в частині затвердження проектів землеустрою та передачі у власність земельних ділянок ОСОБА_5, ОСОБА_6;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Обухівської РДА від 12 березня 2010 року № 316 в частині затвердження проектів землеустрою та передачі у власність земельних ділянок ОСОБА_7, ОСОБА_8;
- визнати протиправними дії Управління Держземагенства щодо державної реєстрації права власності на відповідні земельні ділянки за ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8;
- зобов'язати Реєстраційну службу скасувати державну реєстрацію права власності на земельні ділянки із перерахованими вище кадастровими номерами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8;
- зобов'язати Управління Держземагенства скасувати державну реєстрацію таких земельних ділянок.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_4 звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій зазначає про порушення судами норм матеріального та процесуального права і просить рішення судів скасувати, прийняти нове рішення - про задоволення позову. Касаційна скарга мотивована тим, що Обухівська РДА незаконно та протиправно затвердила проекти землеустрою та передала у власність спірні земельні ділянки третім особам, оскільки земельні ділянки цих осіб накладаються на земельну ділянку позивача. На думку позивача, оспорюваними розпорядженнями порушується її право на користування земельними ділянками. У зв'язку з зазначеним, позивач також вважає, що Управління Держземагентства протиправно погодило проекти землеустрою та здійснило державну реєстрацію земельних ділянок за третіми особами.
У судовому засіданні представники позивача касаційну скаргу підтримали, просили суд задовольнити її з підстав, викладених в ній.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, що з'явились, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступних висновків.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 є власником трьох земельних ділянок у СТ «Арсеналець-6», про що свідчать копії відповідних договорів купівлі-продажу.
У вересні 2009 році треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулись до голови Обухівської РДА із заявами про виділення земельних ділянок у власність для ведення індивідуального садівництва за рахунок земель запасу Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області.
Висновками Управління земельних ресурсів у Обухівському районі від 24 вересня 2009 року № 03-15/3254, Відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Обухівської РДА від 05 жовтня 2009 року № 464, Державного закладу «Київська обласна санітарно-епідеміологічна станція Міністерства охорони здоров'я України» від 17 листопада 2009 року № 03/02-5206, Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації від 08 жовтня 2009 року № 3/10437/02 та Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області від 15 жовтня 2009 року № 06-13/9651 погоджено місце розташування земельних ділянок, намічених до відведення у власність 6-ти громадянам, у тому числі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
За результатами розгляду заяв та вказаних вище висновків Обухівська прийняла розпорядження від 27 листопада 2009 року № 1531 «Про затвердження матеріалів попереднього погодження вибору місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 6-ти громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради», яким затвердила матеріали попереднього погодження вибору місця розташування земельних ділянок, намічених до відведення у власність 6-ти громадянам, у тому числі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, для ведення індивідуального садівництва та надала дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок вказаним громадянам.
На підставі зазначеного розпорядження ТОВ «ІМІР» розроблено третім особам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області.
Вказані проекти погоджені висновками Управління Держкомзему у Обухівському районі Київської області, Відділу містобудування і архітектури Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Державного закладу «Київська обласна санітарно-епідеміологічна станція Міністерства охорони здоров'я України", Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області, Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації.
У лютому 2010 року ТОВ «ІМІР» передало вказані проекти на затвердження голові Обухівської РДА Київської області.
Згідно з розпорядженням голови Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 12 березня 2010 року № 317 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 3-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, зокрема, ОСОБА_5, ОСОБА_6 для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради та передано у власність вказані земельні ділянки ОСОБА_6 площею 0,1200 га та ОСОБА_5 площею 0,0496 га.
Згідно з розпорядженням голови Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 12 березня 2010 року № 316 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 3-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, зокрема, ОСОБА_7, ОСОБА_8 для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради та передано у власність вказані земельні ділянки ОСОБА_8 площею 0,0635 га та ОСОБА_7 площею 0,0662 га.
На підставі оскаржуваних розпоряджень третім особам видані державні акти на право власності: ОСОБА_5 серії НОМЕР_5, ОСОБА_6 серії НОМЕР_6, ОСОБА_7 серії НОМЕР_7, ОСОБА_8 серії НОМЕР_8.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_4 не довела, що спірні земельні ділянки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 розташовані на території Садівницького товариства «Арсеналець-6» та накладаються на земельні ділянки позивача.
Розглядаючи справу, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. На думку суду, такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм права з огляду на нижченаведене.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Конституційний Суд України у п. 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.
Водночас, у справі, що розглядається, спір виник щодо правомірності рішень Обухівської РДА про затвердження матеріалів попереднього погодження вибору місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність третім особам, про затвердження проектів землеустрою та передачі у власність земельних ділянок третім особам, законності дій щодо реєстрації відповідного права власності на спірні земельні ділянки
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки, а також правомірності надання іншій особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.
Така ж правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року № 21-1204а16, яка має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції, відповідно до ст. 2442 КАС України.
Крім того, у постанові від 16 грудня 2016 року № 6-2510ц15 Судові палати у цивільних, адміністративних та господарських справах Верховного Суду України дійшли правового висновку, відповідно до якого рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта, вичерпує свою дію після його реалізації, а вимоги про визнання такого рішення незаконним повинні розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло речове право. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним розглядається як спосіб захисту порушеного цивільного права за п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та повинна пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства.
З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій помилково розглянуто цей спір за правилами адміністративного судочинства, оскільки такий спір, враховуючи суть спірних правовідносин, їх суб'єктний склад, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування рішень судів першої і апеляційної інстанцій та закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 157, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року скасувати.
Провадження у справі № 810/1816/14 за позовом ОСОБА_4 до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Управління Держземагентства в Обухівському районі Київської області, Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Садівницьке товариство «Арсеналець-6», про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування рішень закрити.
Роз'яснити ОСОБА_4, що такі справи підлягають розгляду в суді цивільної юрисдикції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: