06 липня 2017 рокуЛьвів№ 876/10051/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 30 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 17.11.2016 звернувся в суд з адміністративним позовом до Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, в якому просив визнати протиправним рішення Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 10.11.2016 № 9423/02-21-22 про відмову в призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 8 років згідно статей 26, 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 8 років згідно статей 26, 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з дати подачі заяви про призначенням пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 8 років, а саме з 21 жовтня 2016 року.
Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 30 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку на 8 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Ковельське об'єднане управління Пенсійного фонду України призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію із зменшенням пенсійного віку на 8 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 21.10.16. В решті позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Ковельське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що абз. 7 п. п. 5 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, передбачено, що статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС засвідчують наступні документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Оскільки довідка ф. 122, первинні документи, підтверджуючі факт роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження з 15.01.1987 по 15.02.1987, позивачем не надані, підстави для призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 8 років згідно ст. 26, 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв'язку з відсутністю первинних документів, підтверджуючих факт роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження з 15.01.1987 по 15.02.1987 відсутні.
Вказує, що позивачем для призначення пенсії подано до управління копії довідок від 30.03.1993 № 156, та від 07.06.1993 № 364/шк, виданих Брянською спеціальною середньою школою міліції, завірені департаментом соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації. Оригінали документів надіслані Московським університетом МВС Росії ім. В. Я. Кікотя № 43/2- 544 від 04.05.2016 на запит управління, не містять відомостей, що позивач дійсно працював по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 15.01.1987 по 15.02.1987, що й слугувало відмовою у призначенні пенсії.
За таких обставин, апелянт вважає, що оскаржувані дії Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України є законними і такими, що відповідають чинному законодавству України.
Враховуючи те, що постанова суду першої інстанції прийнята в порядку скороченого провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд даної справи судом апеляційної інстанції здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що позивач є 30.09.1964 р. н. та являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (категорія 2).
21.10.16 позивач звернувся із письмовою заявою до відповідача про призначення йому пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 8 років згідно із ст. ст. 26, 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом від 10.11.16 № 9423/022122 відповідач повідомив про відмову у призначенні такої пенсії, зазначивши, що абз. 7 п. п. 5 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок), затвердженого постановою правління ПФ України від 25.11.05 № 221, передбачено, що статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС засвідчують такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Держкому СРСР по праці та соцпитаннях від 09.03.88 N 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що єдиним документом, що підтверджує статус позивача як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом, зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», а тому позов є обґрунтованим.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За змістом положень ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на час звернення позивача за призначенням пенсії) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження.
Згідно ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій (для чоловіків 60 років, жінок - 55 років). Для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів із зменшенням віку на 8 років.
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставами для визначення статусу учасника ліквідації аварії на ЧАЕС є періоди роботи в зоні відчуження, що підтверджується відповідними документами, які видаються підприємствами, установами, організаціями.
Відповідно до п. п. «ґ» п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 для призначення пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до заяви додаються документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 №122, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.
Позивачем для підтвердження його особливого статусу надано належно завірені державною установою копії довідок № 364/шк. від 07.06.93, № 156 від 30.03.93, з яких видно, що він дійсно приймав участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у контурний період часу, у конкретних населених пунктах, віднесених до території радіоактивного забруднення.
Крім того, судом встановлено, що на час прийняття оскаржуваного рішення у розпорядженні відповідача були листи № 619 від 03.02.2016 та № 43/2544 від 04.05.2016, що, у своїй сукупності, підтверджували особливий статус позивача.
Зокрема, як видно з копії довідки № 2400/022122 від 15.03.15, виданої управлінням по роботі з особовим складом федеральної державної казенної освітньої установи вищої освіти «Московський університет МВС Росії ім. В.Я. Кікотя», позивач за наказом Брянської спецшколи міліції МВС СРСР від 07.01.87 № 5 був включений у список курсантського складу 2 курсу створеного загону для несення служби на території Гомельської області на базі 2 курсу, задіяного по охороні громадського порядку у Гомельській області.
Відповідно до копії довідки № 354/шк. від 07.06.93, виданої Брянською спеціальною середньою школою міліції, позивачеві за роботу у населених пунктах Хойникського та Брягинського районів Гомельської області РБ: Ломачі, Острогляди, Кожушки, Ореничі, Дроньки, Яни, Сперіжжя, Петьковщина, Воротець, Соболі, Нудичі, Глуховичі, Іллічі, Бабчі, Брагін, розташовані у 30 ти кілометровій зоні від ЧАЕС (зона відчудження) і Погонне у 10 ти км від ЧАЕС в період з 15 січня по 15 лютого 1987 року за місцем навчання у Брянській спеціальній середній школі міліції МВС РФ за відомостями № 25 від 20.01.1987 і № 48 від 20.02.1987 була виплачена зарплата в сумі 81 крб. 60 коп. з розрахунку коефіцієнта 2 відповідно до постанови РМ СРСР та ВЦРПС від 05.06.1986 № 665195.
Як слідує з копії диплома серії НОМЕР_1 , виданого 29.08.1987 Брянською спеціальною середньою школою міліції, позивач з 1985 по 1987 р. р. навчався у згаданому навчальному закладі і по його закінченню отримав спеціальність.
Колегією суддів при дослідженні вищезазначених довідок не встановлено ознак недостовірності вказаних документів щодо інших встановлених судом обставин справи, а тому їх належить розглядати як належні та допустимі докази у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Як вірно встановлено судом першої інстанції позивачу ОСОБА_1 . Волинською обласною державною адміністрацією видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Зазначена обставина не оспорюється відповідачем та підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (категорія 2) серії НОМЕР_2 , виданого Волинською облдержадміністрацією 12.08.1993 року.
Статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС надає позивачу право користування пільгами встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що єдиним документом, що підтверджує статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо, є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та фактичних обставин справи, колегія суддів вважає безпідставними покликання відповідача на недотримання позивачем вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року №22-1, оскільки основним доказом участі позивача в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є дійсне, ніким не оскаржене та не скасоване посвідчення учасника ліквідації (категорія 2), що видане на ім'я ОСОБА_1 , яке, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастроф», підтверджує статус позивача як громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає позивачеві право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Відтак, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п. 1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області залишити без задоволення, а постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 30 листопада 2016 року у справі №159/4284/16-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Д. М. Старунський
судді В. М. Багрій
А. І. Рибачук