Справа: № 823/409/17 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
04 липня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Грибан І.О. Собківа Я.М. Кондратенко Я.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити дії, -
Позивач - ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення відповідача викладене в листі від 16.09.2016р. за № 7893/6-16 про відмову позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Великобурімської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області за межами населеного пункту; - зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 02.09.2016р. (вх. № 17019/0/5-16-СГ) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Великобурімської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, кадастровий номер НОМЕР_1.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 травня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, позивач - ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, наказом Головного управління Держземагентства у Черкаській області № 23-2278/14-14-СГ від 24.07.2014р. ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності у власність, розташованої в адмінмежах Великобурімської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області за межами населеного пункту; орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
Приватним підприємством «Землемір» розроблений проект землеустрою щодо відведення позивачу вказаної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, на підставі якого, 22.04.2016р. відділом Держгеокадастру у Чорнобаївському районі Черкаської області внесені відповідні відомості в державний земельний кадастр щодо реєстрації цієї земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера НОМЕР_1.
Вказаний проект землеустрою погоджено відділом Держгеокадастру у Чорнобаївському районі Черкаської області, що підтверджується відповідним висновком від 21.04.2016р. № 584.
09 червня 2016 року в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області затверджений висновок державної експертизи землевпорядної документації, згідно з яким, представлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності у власність площею 2,0000 га гр. ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства, розташованої в адмінмежах Великобурімської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області за межами населеного пункту, відповідає вимогам земельного законодавства та діючих нормативно-методичних документів, встановленим нормам і правилам та оцінюється позитивно; зауваження до землевпорядної документації відсутні.
02 вересня 2016 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Великобурімської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області.
Листом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 16.09.2016р. № 7893/6-16 позивача повідомлено, що проект землеустрою, поданий на затвердження до Головного управління, розроблений всупереч наказу ГУ Держземагентства у Черкаській області від 24.07.2014р. № 23-2278/14-14-СГ про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме: картографічні матеріали з визначеними на них контурами місця розташування земельної ділянки, яку ОСОБА_5 має намір отримати у власність не відповідають графічним матеріалам розташування земельної ділянки, вказаної в наказі про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Тобто, проект розроблений на іншу земельні ділянку, чим ту на яку наданий дозвіл.
Не погоджуючись з прийнятою відмовою відповідача у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру в області затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 03 лютого 2015 року № 14, Головне управління Держгеокадастру в області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та йому підпорядковане.
Голова місцевої державної адміністрації координує діяльність Головного управління і сприяє йому у виконанні покладених на нього завдань.
Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Відповідно до пп. 12 п. 4 Положення Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.
Основним нормативно-правовим актом з регулювання земельних правовідносин є Земельний кодекс України від 25.10.2001р. № 2768-ІІІ. Завданням Кодексу, разом з іншими нормативно-правовими актами, що регулюють земельні відносини, є забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Згідно зі статтею 22 Земельного кодексу України, громадянам, зокрема, для ведення особистого селянського господарства передаються у власність та надаються у користування землі, віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення, якими визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Положеннями п. «б» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів.
Згідно ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Частиною 7 цієї статті визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Згідно ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відповідно до ч. 1 ст. 15-1 Земельного кодексу України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить: внесення у встановленому порядку пропозицій щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим законом, участь у державному регулюванні планування територій.
За змістом частини 4 статті 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, у власність або у користування для всіх потреб.
Отже, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області мало право приймати рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до клопотання від 28.03.2014р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,0000 га додано викопіювання з плану адміністративних меж Великобурімської сільської ради із нанесенням меж земельної ділянки державної власності орієнтовною площею 2,000 га, яка планується для передачі в приватну власність гр. ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства.
Наказом № 23-2278/14-14-СГ позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. В подальшому, позивач надав заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність Головним управлінням до якої додано графічний матеріал бажаного місця розташування земельної ділянки.
На даному графічному матеріалі земельна ділянка має форму квадрату, а на викопіюванні з плану адміністративних меж Великобурімської сільської ради із нанесенням меж земельної ділянки державної власності орієнтовною площею 2,000 га, яка планується для передачі в приватну власність гр. ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства бажана земельна ділянка має форму прямокутника.
Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що картографічні матеріали в проекті землеустрою з визначеними на них контурами місця розташування спірної земельної ділянки, яку позивач має намір отримати у власність, не відповідають графічним матеріалам розташування земельної ділянки, вказаної в наказі про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Колегія суддів звертає увагу на те, що про вказану невідповідність зазначає і сам апелянт в апеляційній скарзі.
Крім того, відповідно до відомостей Публічної кадастрової карти України встановлено, що земельна ділянка знаходиться не в тому місці на яку отримав дозвіл позивач.
Доводи апелянта з приводу того, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги той факт, що в березні 2014 року відповідач втратив документи позивача, з якими він звертався до нього і видав наказ № 23-2278/14-14-СГ з порушенням строків, встановлених ст. 118 Земельного кодексу України, на підставі відновлених копій документів, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки на підтвердження зазначеного апелянтом не надано жодних доказів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Великобурімської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області за межами населеного пункту, яка викладена в листі від 16.09.2016р. за № 7893/6-16, є протиправною, оскільки відповідач, відмовляючи в затвердженні проекту землеустрою, діяв відповідно до вимог чинного законодавства та в межах наданих йому повноважень.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_5 та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 травня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Судді Вівдиченко Т.Р. Грибан І.О. Собків Я.М.
Повний текст ухвали виготовлено 07.07.2017 року
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Грибан І.О.
Собків Я.М.