Справа: № 826/20209/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
04 липня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Грибан І.О. Собківа Я.М. Кондратенко Я.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерконструкція ЛТД» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення пені, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімерконструкція ЛТД» звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про відшкодування ТОВ «Полімерконструкція ЛТД» податку на додану вартість в сумі 1 938 751,00 грн.; - зобов'язати відповідача здійснити заходи направлені на відшкодування податку на додану вартість в порядку встановленому законодавством, зокрема шляхом подання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про відшкодування ТОВ «Полімерконструкція ЛТД» податку на додану вартість в сумі 1 938 751,00 грн.; - зобов'язати відповідача надати звіт про виконання судового рішення в порядку виконання рішення суду; - стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Полімерконструкція ЛТД» пеню у розмірі 43 606,01 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо неподання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку про відшкодування ТОВ «Полімерконструкція ЛТД» податку на додану вартість в сумі 1 938 751,00 грн.
Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок про відшкодування ТОВ «Полімерконструкція ЛТД» податку на додану вартість в сумі 1 938 751,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 20.09.2016р. ТОВ «Полімерконструкція ЛТД» було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2016 року (реєстраційний номер 9173713141), в якій заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку 1 938 751,00 грн.
12.12.2016р. ТОВ «Полімерконструкція ЛТД» отримало акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Полімерконструкція ЛТД» за серпень 2016 року № 334/26-55-12-02/25291694 від 19.10.2016р.
За результатами проведеної перевірки встановлено, що при відображенні ТОВ «Полімерконструкція ЛТД» в податковій декларації за серпень 2016 року:
- від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 2534793,00 грн. (рядок 19 декларації) арифметичних та методологічних порушень не встановлено;
- суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 596 042,00 грн. (рядок 21 декларації) встановлено методологічне порушення п. 5 розділу V Порядку № 21, ТОВ «Полімерконструкція ЛТД», а саме: при декларуванні показників додатку 2 до податкової декларації за серпень 2016 року занижено суму від'ємного значення за березень 2016 року на суму 42 828,00 грн., за квітень 2016 року на 346 197,00 грн., за червень 2016 року на 9 421,00 грн. та завищено суму від'ємного значення за липень на суму 398 446,00 грн., чим порушено порядок ведення податкового обліку, що не вплинуло на розрахунки з бюджетом;
- бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у сумі 1 938 751,00 грн. (рядок 20.2.1 декларації) арифметичних та методологічних порушень не встановлено.
Таким чином, за твердженням позивача, відповідно до п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, заявлена ним сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є узгодженою, а відтак контролюючий орган був зобов'язаний в п'ятиденний строк або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
Бездіяльність відповідача щодо невчинення передбачених законодавством дій зумовила звернення позивача до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України регламентований статтею 200 Податкового кодексу України, вимоги якого, платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктами 200.3 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Відповідно до пункту 200.10 та 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
При цьому, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11 статті 200 Податкового кодексу України).
В силу п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки: - або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; - або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.
У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який протягом п'яти робочих днів з дня отримання такої заяви повинен її задовольнити.
В свою чергу, на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (пункт 200.13 статті 200 Податкового кодексу України).
З аналізу викладених положень слідує, що у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 Податкового кодексу України вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Полімерконструкція ЛТД» не формувало від'ємного значення за рахунок операцій за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками та/або з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу, за період до 1 січня 2016 року.
12.12.2016р. ТОВ «Полімерконструкція ЛТД» отримало акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податкові звітності з податку на додану вартість ТОВ «Полімерконструкція ЛТД» за серпень 2016 року № 334/26-55-12-02/25291694 від 19.10.2016р. За результатам проведеної перевірки встановлено, що при відображенні ТОВ «Полімерконструкція ЛТД» в податковій декларації за серпень 2016 року: від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 2 534 793,00 грн. (рядок 19 декларації) арифметичних та методологічних порушень не встановлено; бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у сумі 1 938 751,00 грн. (рядок 20.2.1 декларації) арифметичних та методологічних порушень не встановлено.
Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідно до п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, заявлена ТОВ «Полімерконструкція ЛТД» сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є узгодженою.
Однак, з дня закінчення перевірки пройшло понад п'ять робочих днів. При цьому, контролюючим органом не вчинено законодавчо передбачених дій щодо подання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету або ж зарахування такої суми в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичної чи юридичної особи, тобто відсутність дій, які повинен був вчинити суб'єкт владних повноважень, але не вчинив, що потягло за собою порушення прав чи інтересів фізичної чи юридичної особи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неподання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку про відшкодування ТОВ «Полімерконструкція ЛТД» податку на додану вартість в сумі 1 938 751,00 грн.
Також, судом першої інстанції вірно задоволено і похідну позовну вимогу про зобов'язання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок про відшкодування ТОВ «Полімерконструкція ЛТД» податку на додану вартість в сумі 1 938 751,00 грн.
Обговорюючи питання стосовно стягнення пені та зобов'язання відповідача подати суду звіт про виконання постанови, колегія суддів зважає на наступне.
В силу п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України, на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Згідно п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 03.06.2014 року у справі № 21-131а14.
Водночас, аналіз наведених вище норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що моментом, з якого не відшкодовані платнику суми податку вважаються заборгованістю є сплив п'ятиденного терміну з дня отримання висновку відповідного контролюючого органу органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом якого останній видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.
Оскільки, в даному випадку, відповідача зобов'язано подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок про відшкодування ТОВ «Полімерконструкція ЛТД» податку на додану вартість в сумі 1 938 751,00 грн., колегія суддів погоджується з висновком суду про передчасність вимог позивача щодо стягнення пені.
Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача подати до Окружного адміністративного суду міста Києва звіт про виконання постанови суду по даній справі, колегія суддів звертає увагу на те, що, згідно з ч. 1 ст. 267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В даному випадку, оскільки суд першої інстанції в ході розгляду даної справи дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача здійснити дії щодо подання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок про відшкодування ТОВ «Полімерконструкція ЛТД» податку на додану вартість в сумі 1 938 751,00 грн., при цьому, станом на момент розгляду даної справи відсутні докази невиконання відповідачем в майбутньому даної постанови, колегія суддів вважає вірним висновок суду про відсутність необхідності у зобов'язанні відповідача (суб'єкта владних повноважень) подати звіт про виконання цього судового рішення.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерконструкція ЛТД» та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Судді Вівдиченко Т.Р. Грибан І.О. Собків Я.М.
Повний текст ухвали виготовлено 07.07.2017 року
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Собків Я.М.
Грибан І.О.