Справа: № 754/4328/17 Головуючий у 1-й інстанції: Клочко І.В Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
Іменем України
04 липня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 19.05.2017 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві в частині невключення до складу грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, сум грошової допомоги, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії позивача з моменту її призначення (пенсійна справа № 015330/2699), з урахуванням розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати та одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та компенсувати мені у повному обсязі недоплачену грошову суму з урахуванням збільшення розміру пенсії згідно постанови КМ України № 355 від 23.04.2012 «Про збільшення розмірів пенсії, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 19.05.2017 позов задоволено частково: визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_3 у перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 22869069) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1) пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992, з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та одноразової грошової допомоги, зазначених в довідці про доходи № 793 від 19.09.2016, виданої Міністерством внутрішніх справ України, починаючи з 20.10.2016; у решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 перебуває на обліку Головному управлінні Пенсійного фонду України у м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992.
20.10.2016 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві із заявою про здійснення перерахунку пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та одноразової грошової допомоги при звільненні, згідно довідки про доходи № 793 від 19.09.2016 року, виданої Міністерством внутрішніх справ України.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві № 20831/03/Т-2151 від 28.10.2016 позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років та повідомлено останню про те, що підстави для врахування матеріальної допомоги на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та одноразової грошової допомоги при звільненні для розрахунку пенсії відсутні.
Не погоджуючись із таким рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, ОСОБА_3 звернулась до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві безпідставно відмовило позивачу в проведенні перерахунку та виплаті пенсії у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки з матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексацію заробітної плати та одноразової грошової допомоги при звільненні позивачем були сплачені страхові внески, що підтверджується довідкою Міністерства внутрішніх справ України № 793 від 19.09.2016 про доходи (а.с. 9).
Апелянт у своїй апеляційній скарзі зазначає, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати та одноразова грошова допомога при звільненні відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не входить в структуру грошового забезпечення, а тому підстав для врахування їх в заробіток для обчислення пенсії військовослужбовця немає.
Колегія суддів вважає доводи апелянта необгрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з наступними змінами та доповненнями, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Підпунктом 3 пункту 5 вказаної постанови передбачено право керівників державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Відповідно до пп. 2.3.3 п. 2.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім, або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом), є складовою фонду основної заробітної плати, як інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати та одноразова грошова допомога при звільненні входила до системи оплати праці військовослужбовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до ч.1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які, відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та сума виплаченої (нарахованої) щомісячної індексації заробітної плати, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак, які не включалися до складу заробітної плати державного службовця, повинні враховуватися при обчисленні розміру пенсії.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного суду України від 20.02.2012 у справі № 21-430а11, від 14.05.2013 у справі № 21-125а13, від 28.05.2013 у справі № 21-97а13, від 06.11.2013 у справі № 21-350а13.
Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії позивача з урахуванням у складі заробітної плати сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та одноразової грошової допомоги при звільненні на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ України № 793 від 19.09.2016 про доходи, починаючи з 20.10.2016, є протиправною, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Києва від 19.05.2017 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.,
Шурко О.І.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.