Справа: № 826/4553/17 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
06 липня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.
за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,
представника позивача Тарантюк Ю.В.,
представника відповідача Танасійчук Т.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 квітня 2017 року у справі за поданням Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЗ Холдинг" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,
Головне управління ДФС України в місті Києві звернулося до суду із поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 квітня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору, подання залишено без руху з огляду на його невідповідність вимогам статей 106, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) та встановлено строк для усунення недоліків до 04 квітня 2017 року 17 год. 00 хв. шляхом подання до суду доказів сплати судового збору за звернення до суду з поданням у розмірі 1600 грн.. Також попереджено про те, що наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч.3 ст. 108 КАСУ.
Представник заявника 4 квітня 2017 року подав клопотання, у якому просив відстрочити сплату судового збору.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 квітня 2017 року подання повернуто заявникові у зв'язку із невиконанням вимог ухвали від 3 квітня 2017 року. При цьому, суд вказав на необґрунтованість наведених заявником мотивів для відстрочення сплати судового збору, зазначивши, що обмежене фінансування бюджетної установи не є для цього належною підставою.
В апеляційній скарзі контролюючий орган просить зазначене рішення скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування своїх доводів апелянт посилається на порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги позивача.
Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів визначені статтею 183-3 КАС України.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Відповідно до частини 3 статті 183-3 КАС України подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, відносно сторони, до якої застосовуються заходи, передбачені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення з поданням, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.
Положеннями абзаців 1 та 2 частини 4 статті 183-3 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини третьої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.
Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.
Згідно з першим абзацом частини 11 статті 183-3 КАС України на обчислення строків, установлених цією статтею, не поширюються правила статті 103 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає правильним висновок Окружного адміністративного суду міста Києва про те, що подання, з яким наразі звернувся контролюючий орган, є об'єктом справляння судового збору, а тому відсутність оригіналу документа, що підтверджує його сплату, вочевидь, є обставиною, що перешкоджає відкриттю провадження у справі і є підставою для залишення такого подання без руху у зв'язку із невиконанням вимог частини 3 статті 106 КАС України.
На це звертав увагу також і Вищий адміністративний суд України у своєму Аналізі практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».
Також не викликають сумніву і мотиви суду попередньої інстанції, з яких заявникові було відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору у даному випадку.
Так, обґрунтовуючи свої вимоги про відстрочення сплати судового збору, контролюючий орган у своєму поданні послався на труднощі та тривалість процедури в отриманні необхідної суми на сплату судового збору від органів казначейства, а також те, що Головним управлінням ДКС України у м. Києві надіслано вимогу про вжиття заходів по безспірному списанню коштів, що в свою чергу обмежує здійснення будь-яких видаткових операцій за платіжними дорученнями ГУ ДФС у м. Києві.
Проте будь-якого нормативно-правового обґрунтування та доказів на підтвердження цих доводів заявником не наведено та не надано.
У клопотанні про відстрочення сплати судового збору від 04.04.2017 заявник послався на службову записку від 04.04.2017 № 186/26-15-05-03-37, згідно із якою управлінням фінансування повідомлено, що залишок на рахунку КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» становить 74,86 грн. і після надходження асигнувань буде проведено сплату судового збору.
З приводу наведених заявником доводів, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Так, відстрочення сплати судового збору передбачає перенесення строків його сплати на інший час та не звільняє від такого обов'язку в цілому.
За змістом наведеної процесуальної норми права, підставою для відстрочення сплати судового збору можуть бути випадки, за яких особа має змогу оплатити судовий збір, однак, внаслідок певних обставин, не може зробити це одночасно із поданням заяви або скарги до суду.
При цьому, особа, яка звертається до суду з таким клопотанням має враховувати, що обставини, які вона вказує в обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору повинні носити тимчасовий характер, а у клопотанні необхідно зазначити про точний або орієнтовний час, коли такі перешкоди відпадуть з наданням відповідних доказів і вказівкою на термін, у який скаржник зможе здійснити оплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Лише у такому випадку суд матиме змогу надати оцінку зазначеним у клопотанні доводам з урахуванням строку, необхідного скаржникові для оплати судового збору.
Звільненню ж від сплати судового збору підлягають особи, які в силу незалежних від них обставин взагалі позбавлені можливості оплатити такий.
З урахуванням того, що контролюючим органом таких відомостей наведено не було, як і доказів на їх підтвердження, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який відхилив наведені заявником доводи щодо відстрочення йому сплати судового збору, як необґрунтовані.
Поряд із цим, суд першої інстанції врахував правові висновки Пленуму Вищого адміністративного суду України, згідно з якими, обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати (постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2016 року №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору").
Відповідно до ч. 4 ст. 183-3 КАС України невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.
При цьому суд попередньої інстанції акцентував увагу на тому, що повернення подання не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення його недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
За таких обставин та нормативно-правового регулювання колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення подання контролюючого органу.
В апеляційній скарзі позивач так само посилається на свій незадовільний майновий стан у зв'язку з тим, що залишок на рахунку КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» становить 74,86 грн.
Посилання скаржника на незадовільний майновий стан не заслуговують на увагу, оскільки пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким серед іншого скасовано встановлені раніше для податкового органу пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.
Слід звернути увагу, що таку ж позицію підтримує Верховний Суд України у своїх ухвалах від 3, 4 травня 2017 року та від 28 квітня 2017 року у справах 2а-18403/11/2670, 826/9308/16, 826/7524/16 відповідно, та ін.
За вказаних обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення подання заявникові є правильним, а прийняте ним рішення - законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 квітня 2017 року у справі за поданням Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЗ Холдинг" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 квітня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяО.А. Губська
СуддяА.Б. Парінов
СуддяО.О. Беспалов
Повний текст ухвали виготовлено 06.07.2017
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Беспалов О.О.
Парінов А.Б.