Справа: № 753/6994/17 Головуючий у 1-й інстанції: Комаревцева Л. В. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.
Іменем України
06 липня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Беспалова О.О., суддів: Губської О. А., Грибан І. О., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Києві апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 26 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобовязання провести перерахунок та виплату пенсії з 14 жовтня 2016 року, -
ОСОБА_2 звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку пенсії згідно заяви від 23.03.2017 року та наданих довідок про складові заробітної плати від 16.07.2013 року; зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії державного службовця на підставі заяви від 23.03.2017 року та наданих довідок про складові заробітної плати за період з 2013 року.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 12 травня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 з 01.01.2013 р. по 13.10.2016 р. залишено без розгляду.
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 26 травня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У відповідності до ст. 197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.
Як було встановлено судом першої інстанції, позивач набула право на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» з 23.07.2013 року.
При призначенні їй пенсії не були враховані матеріальна допомога на оздоровлення та соціально - побутові потреби, винагороди за сумлінну і безперервну працю.
Позивач 23.03.2017 року звернулась до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням всіх складових заробітної плати, інформація про які подавалась при призначенні пенсії.
Листом від 06.04.2017 р. № 956/08 відповідач відмовив у здійсненні перерахунку, посилаючись на те, що заповнення графи «інші виплати» у довідках не означає необхідність у врахуванні її показників для перерахунку пенсії.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ (що був чинним на момент призначення пенсії позивачу, далі - Закон № 3723) було передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Статтею 37-1 вказаного Закону будо передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Частиною 1 статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 вказаного Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною 2 статті 33 Закону № 3723 в редакції, що була чинною на момент призначення позивачу пенсії, передбачалося, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань та винагорода входять до системи оплати праці державного службовця для обрахунку пенсії.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» було врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини 1 статті 66 вказаного Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно встановив наявність у позивача права на включення при перерахунку пенсії всіх складових заробітної плати, зазначених у довідці.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про порушення позивачем строків звернення з адміністративним позовом.
З даного приводу колегія суддів зазначає, що пенсія є періодичним щомісячним платежем і її розмір визначається кожного місяця без врахування всіх складових заробітної плати позивача, а не одноразово, з огляду на що колегія суддів приходить до висновку, що порушення права позивача є триваючим, а тому розгляду підлягають позовні вимоги в межах шестимісячного строку до дати звернення з позовом, який вірно було визначено судом першої інстанції.
За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо наявності у позивача права на перерахунок пенсії.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.
Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 26 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобовязання провести перерахунок та виплату пенсії з 14 жовтня 2016 року залишити без задоволення.
Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 26 травня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з моменту направлення копії рішення сторонам і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Беспалов
Суддя І. О. Грибан
Суддя О. А. Губська
Головуючий суддя Беспалов О.О.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.