Справа: № 826/538/17 Головуючий у 1-й інстанції - Кушнова А.О. Суддя - доповідач: Грибан І.О.
06 липня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючий-суддя Грибан І.О.
судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.
за участі :
секретар с/з Кузик М.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся в суд з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва, в якому просив:
- визнати неправомірною бездіяльність Окружного адміністративного суду міста Києва в частині неналежного розгляду звернень ОСОБА_2 від 06.12.2016 та 19.12.2016;
- зобов'язати Окружний адміністративний суд міста Києва належним чином (об'єктивно і всебічно) розглянути звернення ОСОБА_2 від 06.12.2016 та 19.12.2016, надавши повні і обґрунтовані відповіді;
- визнання неправомірною бездіяльності Окружного адміністративного суду міста Києва, що полягає у порушенні встановленого строку направлення особам, які брали участь у справі №826/1154/16, але не були присутніми у судовому засіданні, постанови суду від 15.11.2016.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання неправомірною бездіяльності Окружного адміністративного суду міста Києва, що полягає у порушенні встановленого строку направлення особам, які брали участь у справі №826/1154/16, але не були присутніми у судовому засіданні, постанови суду від 15.11.2016 - закрито, з тих підстав, що спір в цій частині не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року - без змін.
Позивач просить роз'яснити вказане судове рішення апеляційної інстанції, а саме:
- до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи за позовами про визнання неправомірними дій або бездіяльності суду, які полягають у порушенні встановленого строку направлення особам, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні, постанови суду, якою було вирішено по суті спір;
- чому дії або бездіяльність співробітників апарату суду, які полягають у порушенні встановлених Законом строків направлення особам, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні, постанови суду (якою було вирішено по суті спір) пов'язані з оскарженням процесуальних дій суду (судді) та безпосередньо стосується розгляду справи, який на момент вчинення вказаних дій вже було закінчено.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, а також державного виконавця, ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення в судовому засіданні. Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Також, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Відповідно до ухвали від 18.05.2017 постанова суду першої інстанції Київським апеляційним адміністративним судом залишена без змін.
Отже, відповідно до положень ст. 170 КАС України така заява має подаватись до суду, який ухвалив судове рішення.
Крім того, зі змісту заяви про роз'яснення рішення суду апеляційної інстанції вбачається, що підставою для звернення стало незрозумілість позивачем мотивів залишення без змін рішення суду першої інстанції.
Дослідивши текст ухвали суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що рішення суду апеляційної інстанції є зрозумілим, оскільки не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння та виконання. Підстави залишення без змін рішення суду першої інстанції наведені в її мотивувальній частині.
При цьому, виходячи із системного тлумачення положень статті 170 КАС, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити у роз'ясненні зазначеної вище ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 160, 170, 196, 206, 212, 254 КАС України, суд,
Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про роз'яснення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя І.О.Грибан
Суддя О.О.Беспалов
Суддя А.Б.Парінов
Повний текст виготовлено - 06.07.2017.
Головуючий суддя Грибан І.О.
Судді: Парінов А.Б.
Беспалов О.О.