Україна
про залишення апеляційної скарги без руху
07 липня 2017 р. справа № 242/3653/16-а
Суддя Донецького апеляційного адміністративного суду Геращенко І.В., розглянувши апеляційну скаргу Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 30 серпня 2016 року у справі № 242/3653/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про скасування рішення, зобов'язання призначити пенсію,-
До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 242/3653/16-а з апеляційною скаргою Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 30 серпня 2016 року.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до вимог частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
З матеріалів справи встановлено, що апеляційна скарга на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 30 серпня 2016 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції, була подана апелянтом до суду першої інстанції 21 червня 2017 року.
Разом з апеляційною скаргою апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначив, що 08 вересня 2016 року пенсійний орган вже оскаржував в апеляційному порядку постанову Селидівського міського суду Донецької області від 20 липня 2016 року, проте ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року дана апеляційна скарга була повернута управлінню у зв'язку з несплатою судового збору.
28 жовтня 2016 року управлінням було подано касаційну скаргу на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 листопада 2016 року касаційну скаргу було повернуто управлінню у зв'язку з несплатою судового збору.
Крім того, в обґрунтування поважності причин пропуску строку апелянт зазначає, що Кабінетом Міністрів України відповідно до покладених на нього завдань Законом України від 22.05.2015 року № 484-VIII не було забезпечено фінансування витрат на сплату судового збору до бюджету Пенсійного фонду України на 2015 та 2016 роки. На теперішній час органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати судового збору під час розгляду справ у всіх судових інстанціях (п. 18 - п. 20 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» з урахуванням змін від 06 грудня 2016 року № 1774 до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які набули чинності з 01.01.2017 року).
Суд вважає, що заявлене апелянтом клопотання не містить в собі доказів підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року), встановлено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
06 грудня 2016 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» № 1774-VIII, пунктом 35 якого внесено зміни до Закону України «Про судовий збір». Частину 1 статті 5 (пільги щодо сплати судового збору) доповнено, зокрема, п. 18, яким Пенсійний фонд України та його органи звільнено від сплати судового збору.
Відповідно до розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» № 1774-VIII, цей закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що Пенсійний фонд України та його органи звільняються від сплати судового збору з 01 січня 2017 року.
Відтак, суд не приймає посилання апелянта щодо наявності підстав для звільнення Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області від сплати судового збору за подання апеляційної скарги як поважність причин пропуску строку у даній справі, оскільки на момент первинного звернення з апеляційною скаргою відповідач не звільнявся від сплати судового збору.
Крім того, апелянтом не надано жодних доказів здійснення дій щодо забезпечення сплати судового збору під час первинного звернення з апеляційною скаргою, а саме звернення до відповідних органів з запитом щодо фінансування витрат на сплату судового збору, виділення асигнувань для сплати судового збору, доказів відмови в виділенні грошових коштів на відповідні цілі тощо.
З огляду на викладене, підстави, зазначені апелянтом в клопотанні, не можуть вважатися судом належними доказами поважності причин пропуску строку.
Стосовно заявлених апелянтом разом з апеляційною скаргою клопотань про зупинення виконання рішення у справі суд зазначає, що його розгляд можливий лише після вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.
Відповідно до частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до статей 108, 189 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків, шляхом подання доказів підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Керуючись статтями 108, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 30 серпня 2016 року у справі № 242/3653/16-а - залишити без руху.
Встановити апелянту тридцятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення встановлених недоліків апеляційної скарги, шляхом надання доказів підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження (докази здійснення дій щодо забезпечення сплати судового збору під час первинного звернення з апеляційною скаргою: звернення до відповідних органів з запитом щодо фінансування витрат на сплату судового збору, виділення асигнувань для сплати судового збору, доказів відмови в виділенні грошових коштів на відповідні цілі тощо).
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.
Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
ОСОБА_2 Геращенко