Головуючий у 1 інстанції - Голуб Т.І.
Суддя-доповідач - Васильєва І.А.
05 липня 2017 року справа №221/3683/16-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді: Васильєвої І.А., суддів: Василенко Л.А., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 25 серпня 2016 р. у справі № 221/3683/16-а (головуючий І інстанції Голуб Т.І.) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області про визнання протиправними дій, рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернувся до Волноваського районного суду Донецької області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Волноваського районі Донецької області, в якому просив, визнати протиправними дії та рішення відповідача № 1328 від 02.07.2016 року, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.07.2015 року відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-XII (далі - Закон № 1789-XII) у розмірі 90 % від місячного заробітку, вказаного у довідці прокуратури Донецької області № 18-57-296 від 11.03.2016 року без обмеження граничного розміру пенсії та з урахуванням раніше проведених виплат та виплачувати в подальшому (а.с.3-8).
Постановою Волноваського районного суду Донецької області від 25 серпня 2016 року позовні вимоги задоволено. Суд першої інстанції визнав протиправними дії та рішення Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області № 1328 від 02.07.2016 року, зобов'язав Управління пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії з 01.07.2015 року та виплату її відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789-XII у розмірі 90 відсотків від місячного заробітку, вказаного у довідці прокуратури Донецької області № 18-57-296 від 11.03.2016 року без обмеження граничного розміру пенсії з урахуванням раніше наведених виплат та виплачувати в подальшому (а.с.73-75).
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.76-77, 103-104).
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що на момент призначення пенсії позивачеві частина 18 статті 50-1 Закону № 1789-XII не давала можливості здійснити перерахунок призначеної пенсії до того, як набуто право на перерахунок, тобто до підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Відповідно до положення пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015 (далі - Закон № 213-VIII), з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про прокуратуру» не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне.
ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в Волноваському районі Донецької області, з 14.06.2012 року по 02.09.2013 року отримував пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком, як інвалід 3 групи внаслідок трудового каліцтва відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 03.09.2013 року одержує пенсії за вислугою років відповідно до Закону № 1789-XII.
Позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області з заявою від 23.06.2016 року № 1328 про перерахунок пенсії по заробітній платі за вислугу років згідно Закону № 1789-XII. До заяви надав довідку прокуратури Донецької області № 18-57-296 від 11.03.2016 року (а.с.16).
Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області рішенням № 1328 від 02.07.2016 року відмовило в перерахунку пенсії по заробітку, з посиланням на Закон № 213-VIII, зазначивши, що пенсія в порядку та на умовах, визначених відповідно до вищезазначених законів, зокрема, Закону № 1789-XII, не призначається, раніше призначенні пенсії не перераховуються (а.с.18).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, яка діяла на час призначення пенсії, а саме частини 13, 18 статті 50-1 Закону № 1789-XII.
Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції не погоджується, з наступних підстав.
Позивачу було призначено пенсію за вислугою років в розмірі 90 % середньомісячного заробітку на підставі Закону № 1789-XII.
Згідно статті 50-1 Закону № 1789-XII (в редакції, чинній на час призначення пенсії за цим законом) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Положення цієї статті поширюються також на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності цим Законом призначена пенсія за віком, вислугою років або за інвалідністю безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і посад у науково-навчальних закладах, незалежно від часу виходу на пенсію, за умови наявності у них стажу роботи, передбаченого цією статтею.
Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76-VIII внесено зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, зокрема частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
Положенням пункту 5 Розділу III Прикінцевих положень Закону № 213-VIII передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), набрав чинності з 15 липня 2015 року, визнано таким, що втратив чинність Закон № 1789-ХІІ, крім пункту 8 частини 1 статті 15, частини 4 статті 16, абзацу 1 частини 2 статті 46-2, статті 47, частини 1 статті 49, частини п'ятої статті 50, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, частини 3 статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється нам осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 в частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15.12.2015 року.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що положення частини 17 статті 50-1 Закону № 1789-XII, які визначали умови та порядок перерахунку пенсії працівникам прокуратури у зв'язку з підвищенням заробітної плати, втратили чинність з дня набрання чинності Законом № 1697-VII, а саме, з 15 липня 2015 року.
Отже, на час звернення позивача до пенсійного органу за перерахунком пенсії на підставі частини 17 статті 50-1 Закону України № 1789-XII, зазначена норма втратила чинність.
Підстави та порядок перерахунку пенсії працівників прокуратури, передбачені статтею 86 Закону № 1697-VII, відповідно до якої пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Колегія суддів зазначає, що вказані зміни законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ при призначені пенсії, а лише покладають визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет Міністрів України.
На час звернення позивача до відповідача з заявою про перерахунок пенсії та до теперішнього часу Кабінетом Міністрів України не визначений порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
З 15 грудня 2015 року та на час виникнення спірних правовідносин діючим законодавством України не було визначено механізму перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №1789-ХІІ.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність.
Отже, відсутність на час звернення позивача до відповідача затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, не є доказом неправомірності дій відповідача.
Колегія суддів звертає увагу, що за змістом рішення «Великода проти України» від 03.06.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Крім того, право на пенсію позивач реалізував та нарахування його пенсії здійснюється у розмірах, встановлених статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, у редакції чинній на час призначення. Проте, право на перерахунок пенсії може бути реалізовано на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу.
Підсумовуючи викладене, судова колегія зазначає, що на теперішній час питання перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати не врегульовано на законодавчому рівні, а тому відповідач, приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії позивачу, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 25 серпня 2016 р. у справі № 221/3683/16-а задовольнити.
Постанову Волноваського районного суду Донецької області від 25 серпня 2016 р. у справі № 221/3683/16-а скасувати.
Прийняти нову постанову.
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області про визнання протиправними дій, рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Постанова суду апеляційної інстанції в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя: І.А. Васильєва
Судді: Л.А. Василенко
А.В. Гайдар