06 липня 2017 рокуЛьвів№ 876/5577/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,
за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій неправомірними,
ОСОБА_1 17.01.2017 звернувся в суд з адміністративним позовом до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, в якому просив визнати дії Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області неправомірними щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії державного службовця згідно ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3 723-XII (в редакції, що діяла на дату призначення пенсії) з врахуванням підвищення з 01.12.2015 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою встановлені нові розміри посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та довідкової інформації, наданої департаментом агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям та зобов'язати відповідача провести з 20.12.2016 перерахунок розміру призначеної позивачу пенсії відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ в редакції, чинній на день призначення пенсії, та постанови КМУ від 31.05.2000 року № 865 (в редакції, чинній на дату призначення пенсії) у зв'язку з підвищенням з 01.12.2015 розміру заробітної плати працюючим державним службовцям згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів» в розмірі 83% від заробітної плати на підставі довідкової інформації, наданої департаментом агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації від 20.12.2016 № 2158/17/2.16 про заробітну плату з переліком її складових, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 березня 2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним рішення Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку із підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів». Зобов'язано Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області перерахувати з 01 січня 2017 року та виплатити ОСОБА_1, пенсію державного службовця у зв'язку із підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» із збереженням проценту нарахування пенсії на момент її початкового призначення у розмірі 83 %.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано того, що Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-УІІІ( далі -Закон №76-УІІІ), який набрав чинності з 01 січня 2015 року, внесено зміни до статті 37-1 Закону №3723-ХІІ і викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України». При цьому, вказує, що Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу», який набрав чинності з 1 травня 2016 року, Закон №3723-ХІІ визнано таким, що втратив чинність, крім окремих положень статті 37, що на цей час застосовується при первинному призначенні пенсії до осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Тобто, статті 37,37-1 Закону України №3723-ХІІ, з 1 травня 2016 року втратили чинність, в тому числі втратили чинність норми якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.
Відтак, апелянт вважає, що підстави для перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням посадових окладів відсутні.
При апеляційному розгляді позивач заперечив вимоги апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. Він також пояснив, що не звертався до суду за перерахунком пенсії, хоча підвищення посадового окладу відбувалися і до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013.
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 з 11.08.2005 перебуває на обліку в Луцькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Волинської області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу». Пенсія позивачу призначена у розмірі 83 % від заробітної плати.
20.12.2016 позивач звернувся до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області із заявою про перерахунок пенсії державного службовця у зв'язку із підвищенням заробітної плати державним службовцям відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» на підставі довідки про складові заробітної плати, видану департаментом агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації від 20.12.2016 року № 2158/17/2.16.
Однак, рішенням від 03.01.2017 № 462/Б-01 Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду йому було відмовлено в проведенні перерахунку (а.с.12).
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно зі ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» підлягає застосуванню норма, що визначає порядок перерахунку пенсії, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому позов є обгрунтованим.
Проте, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з частиною другою статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від суми їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Згідно з частиною четвертою статті 37 Закону № 3723-XII, в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.
Згідно із статтею 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
З метою вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії Кабінет Міністрів України 31 травня 2000 року прийняв постанову № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітної плати для обчислення пенсії», згідно з пунктами 4 та 5 якої, в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», за винятком працюючих, визначається на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок пенсії провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.
В подальшому вказані правові норми зазнали змін як щодо права особи на отримання пенсії, так і щодо її розміру у відсотках до заробітку та порядку її призначення та перерахунку.
З 01 січня 2015 року стаття 37-1 Закону України «Про державну службу» була чинною в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України», згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 змін, що вносились до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка набрала чинності 15 грудня 2015 року, у постанові Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітної плати для обчислення пенсії» пункт 4 виключено, абзац перший пункту 5 викладено в такій редакції: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».
Таким чином, з 01 січня 2015 року в Закону України «Про державну службу», а з 15 грудня 2015 року в постанові Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітної плати для обчислення пенсії» відсутні норми, які б регламентували умови та порядок перерахунку пенсій державним службовцям.
Окрім цього, з 01 травня 2016 року набрав чинності новий Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), яким встановлено інші правила щодо пенсійного забезпечення державних службовців.
Зокрема, згідно із статтею 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який не містить норм щодо перерахунку пенсій, аналогічних тим, що втратили чинність.
Окрім цього, 01 квітня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII (далі - Закон № 213-VIII), пунктом 5 Прикінцевих положень якого передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону № 3723-XII.
Оскільки, Закон № 213-VIII чинний, а до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону № 3723-XII.
Отже, на час підвищення посадових окладів державним службовцям та на час звернення позивача до пенсійного органу за перерахунком пенсії на підставі статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ, зазначена норма втратила чинність.
Разом з тим, позивач не позбавлений права звернення до суду за захистом порушеного права (при не перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням посадових окладів у період дії норм Закону № 3723-XII про такий перерахунок).
Вирішуючи питання застосування вказаних вище норм права у часі, суд зазначає, що правовідносини щодо перерахунку пенсій регулюються нормами права, чинними на момент виникнення права на такий перерахунок.
Діюче законодавство України не містить положень, які б дозволяли застосовувати нормативно-правові акти, які втратили чинність.
В Рішенні Конституційного Суду України №1-рп/99 від 9 лютого 1999 року чітко визначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
При цьому Закони №76-VII, №213-VIIІ та №889-VIІI не визнані неконституційними, тому підлягають застосуванню.
Позивач вважає, що право на перерахунок пенсії виникло в нього у зв'язку із підвищенням заробітної плати згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».
На час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії положення статті 37-1 Закону №3723-ХІІ вже втратили чинність, тому в Управління були відсутні підстави для їх застосування.
Діючий Закон №889-VІІІ взагалі не містить окремого порядку перерахунку пенсій державним службовцям. Стаття 90 цього закону передбачає, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України від 9 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV).
Таким чином, пенсії, призначені згідно із Законом №3723-ХІІ, перераховуються у відповідності до вимог Закону №1058-ІV, тобто, тільки у випадку, якщо складові пенсійної виплати (надбавки, підвищення, доплати тощо) визначаються залежно від розміру прожиткового мінімуму.
Отже, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є помилковим.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог з вищенаведених мотивів.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198 п. 3, 202 п. 4, 205 ч. 2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області задовольнити.
Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 березня 2017 року у справі №161/618/17 скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Д. М. Старунський
судді В. М. Багрій
А. І. Рибачук
Повний текст судового рішення виготовлено 07.07.2017