07 липня 2017 рокусправа № 337/1102/17 провадження №2-а/337/103/2017
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 18 квітня 2017 року по справі №337/1102/17(провадження №2-а/337/103/2017) за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком на загальних умовах у відповідності до ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 16 березня 2017 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників зайнятих в галузях економіки України за 3 останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя призначити позивачу пенсію за віком з 16 березня 2017 року відповідно до ч.2 ст.40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників зайнятих в галузях економіки України за 3 останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком (2014,2015,2016рр.), забезпечити її виплату та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 посилався на те, що з 07.12.2002 року він перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах, у відповідності до ст.14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Після призначення пенсії позивач продовжував працювати. З 24.12.2013р. позивач набув право на пенсію за віком на загальних підставах у відповідності до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у зв'язку з чим 16.03.2017 року звернувся до УПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на загальних підставах у відповідності до ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої зарплати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні три роки, що передують року зверненню з заявою про призначення пенсії за віком, однак Листом від 27.03.2017 №75/Б-9 відповідач відмовив у призначенні пенсії. Таку відмову УПФУ позивач вважає протиправною та такою, що порушує гарантовані Конституцією та Законами України права, у зв'язку з чим просить задовольнити позов.
Постановою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 18 квітня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами, які зазначені у позові. Заявник апеляційної скарги наполягає на тому, що пенсія за віком на пільгових умовах, яка призначається на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення” та пенсія за віком, яка призначається на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, є різними видами пенсійного забезпечення та призначаються за вибором особи. Оскільки, позивач набув право на призначення пенсії на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та виявив бажання на її призначення, шляхом подання відповідної заяви до пенсійного органу, то відповідач, фактично посилаючись на те, що позивач отримує пенсію за віком, неправомірно в цьому відмовив.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя.
З 07.12.2002 року позивачу призначено пільгову пенсію за віком у відповідності до ст.14-25 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, що підтверджується протоколом 60664 від 20.01.2003, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.27).
Після призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивач продовжував працювати.
16 березня 2017 року позивач, досягнувши пенсійного віку (23.12.2013р.), звернувся до управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя із заявою про призначення пенсії за віком на загальних підставах у відповідності до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням ч.2 ст.40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком.
Листом №75/Б-9 від 27.03.2017р. управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя відмовило у призначенні пенсії за віком з подальшим перерахунком із застосуванням показника середньої заробітної плати, що передує року звернення згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки позивач вже отримує пенсію за віком згідно ст.14-25 ЗУ “Про пенсійне забезпечення”.
Не погодившись з такими діями управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно відмовлено у призначені пенсії за віком із здійсненням нового нарахування, оскільки пенсія за віком позивачу виплачується з 07.12.2002 року.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.
Станом на час призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах пенсійне забезпечення громадян здійснювалось відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Відповідно до статті 2 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за цим законом призначаються наступні види державних пенсій: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Згідно ч.1 ст.14 розділу II Трудові пенсії (Пенсії за віком) Закону України “Про пенсійне забезпечення” працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
З 01.01.2004р. набрав чинності Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Статтею 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено такі види пенсійних виплат: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Тобто, і Законом України “Про пенсійне забезпечення”, на підставі якого позивачу призначено пенсію, і Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено такий вид пенсійних виплат як пенсія за віком.
Положення ч.2 ст.40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на які посилається позивач, стосуються осіб, які вперше звернулися за призначенням пенсії.
Оскільки, позивачу у 2002 році вже було призначено пенсію за віком (на пільгових умовах), то його повторна заява про призначення цього ж виду пенсії, хоч і на загальних підставах, є необґрунтованою, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку відмовивши в задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 18 квітня 2017 року по справі №337/1102/17(провадження №2-а/337/103/2017) - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк