06 липня 2017 рокусправа № 311/754/17 провадження №2-а/321/8/2017
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Василівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на постанову Михайлівського районного суду Запорізької області від 24 травня 2017 року у справі №311/754/17 (провадження №2-а/321/8/2017) за позовом ОСОБА_1 до Василівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
17.03.2017р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
визнати протиправними дії Василівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо припинення виплати їй як інваліду 2 групи з 19 вересня 2016 року пенсії по інвалідності;
зобов'язати відповідача поновити з 19 вересня 2016 року нарахування та виплату їй пенсії по інвалідності як інваліду II групи.
В обґрунтування своїх вимог посилалася на протиправність дій відповідача щодо припинення виплати пенсії по інвалідності при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки, як зазначає позивач, поняття «пенсія» та «щомісячне довічне грошове утримання судді» не є тотожними поняттями, врегульовані різними законами, а тому не можуть бути предметом вибору один між одним.
Постановою Михайлівського районного суду Запорізької області від 24 травня 2017 року позов задоволено. Постанова суду мотивована тим, що Законом України «про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначені виключні підстави для припинення виплати раніше призначеної пенсії, і такої підстави як призначення щомісячного довічного утримання в переліку не міститься.
Не погодившись з постановою суду, Василівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову в позові. Вважає, що суд не врахував п.13 Розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за яким у разі якщо особа має право на отримання пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, призначається одна пенсія, щомісячне довічне грошове утримання за її вибором. Оскільки позивач подала заяву про призначення щомісячного довічного грошового утримання, виплату пенсії по інвалідності було правомірно припинено.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність
застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 29.11.2011р. ОСОБА_1 було призначено пенсію по інвалідності від загального захворювання ІІІ групи, а з 2014 року - ІІ групи, відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На підставі Постанови Верховної Ради України № 15-15-VIII від 08.09.2016 року, позивача звільнено з посади судді Василівського районного суду Запорізької області, у зв'язку із виходом у відставку.
З 19.09.2016 року виплату пенсії по інвалідності відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було припинено, у зв'язку з призначенням позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Не погодившись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначені виключні підстави для припинення виплати раніше призначеної пенсії, і такої підстави як призначення щомісячного довічного утримання в переліку не міститься.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам.
Згідно ч.3 ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються види пенсійних виплат, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Статтею 9 визначено види пенсійних виплат, які призначаються відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно ч.1 ст.10 вказаного Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Відповідно до частини другої, особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Натомість, відповідно до п.2 ст.8 вказаного Закону Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають особи, за умовами, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.
Пунктом 13 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону визначено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії, щомісячного довічного грошового утримання відповідно до законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України та цього Закону, призначається одна пенсія, щомісячне довічне грошове утримання за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Крім того, ч.1 ст.141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 2010р., в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. Частиною другою передбачено, що суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .
Аналіз норм Законів України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» свідчить про те, що вказаними нормами права встановлено можливість вибору суддею, який пішов у відставку, одного з двох варіантів соціального забезпечення за настання зазначеного юридичного факту (оформлення виходу у відставку) - отримання пенсії (в тому числі й по інвалідності) або щомісячного довічного грошового утримання.
Положення пункту 13 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» неконституційними в установленому законом порядку не визнавалися, а тому у відповідача відсутні підстави їх не застосовувати. Відсутні такі і підстави і у суду.
Таким чином, аналізуючи встановлені обставини, приймаючи до уваги приведені вище норми закону, які регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем правомірно припинено виплату пенсії по інвалідності з 19.09.2016 року (дата призначення щомісячного довічного грошового утримання).
Отже, висновок суду першої інстанції є помилковим, оскільки відповідно до вищевказаних норм, у судді, яки вийшов у відставку, виникає право вибору на отримання пенсії чи щомісячного довічного грошового утримання, тобто не передбачено можливість одночасного отримання і пенсії, в тому числі по інвалідності, і щомісячного довічного грошового утримання, а дії відповідача з припинення виплати позивачу пенсії за віком з часу призначення довічного грошового утримання судді у відставці є правомірними.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з винесенням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Василівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задовольнити.
Постанову Михайлівського районного суду Запорізької області від 24 травня 2017 року у справі №311/754/17 (провадження №2-а/321/8/2017) скасувати та прийняти нову.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, визначеному ст.212 КАС України.
(Постанову у повному обсязі складено 07.07.2017р.)
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк