Справа: № 703/1261/17 Головуючий у 1-й інстанції: Прилуцький В.О.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
04 липня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Грибан І.О. Собківа Я.М. Кондратенко Я.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, третя особа: Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вельган О.В. про визнання дій протиправними та скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, -
Позивач - Смілянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області звернувся до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, третя особа: Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вельган О.В., в якому просив: - визнати дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вельган О.В. про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення витрат виконавчого провадження в розмірі 103,94 грн. неправомірними; - скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення витрат виконавчого провадження від 02.02.2017р. в розмірі 103,94 грн.
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 травня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Скасовано постанову Головного державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП № 53324963 від 02.02.2017р.
Не погодившись з постановою суду, відповідач - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Смілянським міськрайонним судом Черкаської області був виданий виконавчий лист від 07.10.2016 року про зобов'язання Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області провести перерахунок пенсії призначеної ОСОБА_6, згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 3668-VI від 08.07.2011 р. «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру», на підставі довідки прокуратури Черкаської області № 18/83 вих. 16 від 10.05.2016 року у розмірі 90% від суми заробітку та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати пенсії з 01.05.2016 року.
Управлінням здійснено перерахунок за рішеннями суду, що підтверджується розпорядженням від 12.10.2016р. № 139706. Нараховані до виплати кошти потребують додаткового фінансування, яке не було передбачено на поточний місяць. Тому сума нарахована до виплати була додана до основного розміру пенсії та виплачується у встановлену дату.
25 жовтня 2016 року позивачем повідомлено Відділ примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції про виконання рішення суду в добровільному порядку з наданням підтверджуючого документа.
В подальшому позивачем неодноразово направлялись відповідачу листи з повідомленням про виконання рішення суду.
02.02.2017р. відповідачем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення витрат виконавчого провадження у розмірі 103 грн. 94 коп.
Не погоджуючись з прийнятою відповідачем постановою про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення витрат виконавчого провадження від 02.02.2017р. в розмірі 103,94 грн., позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст. 42 цього Закону, кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Частиною 2 статті 42 вказаного Закону встановлено, що витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 42 цього Закону, витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
Частина 4 статті 42 Закону передбачає, що на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Відповідно до п. 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5), витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
При цьому, постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку виконавче провадження закінчено, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», тобто, у зв'язку з повним фактичним виконанням судового рішення, тому державним виконавцем винесено постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій.
Разом з тим, наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. № 2830/5 (далі - Наказ № 2830/5) затверджено види та розміри витрат виконавчого провадження. Серед видів витрат виконавчого провадження виокремлюють, зокрема: виготовлення документів виконавчого провадження - папір; копіювання, друк документів; канцтовари, пересилання документів виконавчого провадження - конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв'язку, плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» послуги за користування автоматизованою системою виконавчого провадження, ін.
Згідно розділу ІІ Наказу № 2830/5, розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 1, 3, 6, 7, 10 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах. Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 2, 4 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються згідно з тарифами Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта». Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пункті 9 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до встановленого Міністерством юстиції України розміру оплати. Приватний виконавець визначає розмір витрат виконавчого провадження на підставі документів про закупівлю (придбання) відповідних товарів і послуг.
На час прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови діяв наказ Міністерства юстиції України від 29.12.2016р. № 3917/5 «Про встановлення розмірів плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями», відповідно до якого, установлено плату за користування автоматизованою системою виконавчого провадження у розмірі 51,00 грн. за кожне відкрите виконавче провадження.
Разом з тим, 24.02.2016р. начальником Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Кравченко О.В. затверджено розрахунок витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. Обґрунтованість розміру відповідних витрат встановлено саме у даному документі, в якому і містяться відомості про документи щодо закупівлі відповідних товарів та послуг.
Копія такого розрахунку міститься в матеріалах справи.
На підставі розрахунку Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, наказу Міністерства юстиції України від 29.12.2016 р. № 3917/5 «Про встановлення розмірів плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями», наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. № 2830/5, яким затверджено види та розмір витрат виконавчого провадження, 11.01.2017р. начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Гайдар A.B. затверджено розрахунок витрат на проведення виконавчих дій, що використовується у відділі, копія якої також міститься в матеріалах справи.
У відповідності до розрахунку витрат на проведення та організацію виконавчих дій від 24.02.2016р., який складений безпосередньо з даних щодо оплати рахунків про закупівлю відповідних товарів, державним виконавцем здійснено нарахування розміру витрат виконавчого провадження № 53324963, види та суми котрих підтверджені відповідачем, що вбачається з матеріалів виконавчого провадження.
В тому числі, відповідачем надані докази використання паперу на оформлення документів, зумовлених вчиненням виконавчих дій, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження» та супровідних до них витрат, а також поштових витрат.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, розпорядження № 139706 від 12.10.2016р. підтверджує лише проведення перерахунку пенсії, призначеної ОСОБА_6, згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», а здійснення виплати підтверджує список на зарахування сум пенсій, який отримано Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 17.01.2017р. у відповідь на вимогу державного виконавця.
З листа боржника від 13.01.2017р. № 269/11, яким надано список про зарахування пенсій на рахунки за період з 04.11.2016р. по 25.11.2016р. вбачається, що до нього включена і виплата стягувачу ОСОБА_6
Отже, виплату пенсії ОСОБА_6 здійснено вже в листопаді 2016 року, тобто після відкриття виконавчого провадження, а відтак, висновок суду першої інстанції про те, що рішення суду є виконаним до відкриття виконавчого провадження є помилковим.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про скасування постанови Головного державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП № 53324963 від 02.02.2017р.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області, а тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області задовольнити.
Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 травня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення.
У задоволенні адміністративного позову Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Судді Вівдиченко Т.Р. Грибан І.О. Собків Я.М.
Повний текст постанови виготовлено 07.07.2017 року
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Грибан І.О.
Собків Я.М.