ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
06 липня 2017 року м. Київ № 826/7042/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрянської Я.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі
за позовом ОСОБА_1,
до відповідача-1 Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Стрюкової Ірини Олександрівни,
відповідача-2 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
про визнання протиправним дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Стрюкової Ірини Олександрівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним дій, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2016 р. у справі № 826/7042/16 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду від 13.05.2016 р. у справі № 826/7042/16 позивачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2016 р. апеляційну скаргу позивача на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2016 р. задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2016р. скасовано, а справу повернуто для продовження судового розгляду.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.02.2017 р. у справі № 826/7042/16, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2017 р. позов задоволено частково.
Разом з тим, 19.05.2017 р. через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення з тих підстав, що питання про повернення позивачу судового збору в розмірі 1 378 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2016 р., яка була задоволена апеляційним судом, суд першої інстанції при ухваленні постанови від 17.02.2017 р. не вирішив.
В судове засідання представники сторін, не прибули, з огляду на що суд продовжив розгляд заяви у порядку письмового провадження.
При вирішенні заяви по суті, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674).
Відповідно до ст. 1 Закону № 3674 судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 3 Закону № 3674 визначено об'єкти справляння судового збору.
Відповідно до ч.1 статті 3 Закону №3674, судовий збір справляється: зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 3674 сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Положеннями ч. 1 ст. 168 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення (ч. 2).
Суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання (ч. 3).
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу (ч. 4).
Додаткове судове рішення або ухвала суду про відмову в ухваленні додаткового судового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5).
Пунктом 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 р. №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» передбачено, що за правилами статті 168 КАС України суд будь-якої інстанції може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу лише у випадках, передбачених частиною першою статті 168 КАС України.
У пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 р. №7 зазначено, що під судом, який ухвалив судове рішення, необхідно розуміти суддю, який ухвалив таке рішення одноособово, або колегію суддів, якщо судове рішення ухвалювалося таким складом суду.
В той же час, як вбачається з наведених вище обставин, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2016 р. у відкритті провадження в адміністративній справі було відмовлено, яку скасовано Київським апеляційним адміністративним судом та направлено справу для продовження судового розгляду.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.02.2017 р. у справі № 826/7042/16 позов задоволено частково та цією ж постановою вирішено питання про розподіл судових витрат, а саме стягнуто з відповідача судовий збір в розмірі 551,20 грн.
Положеннями ч. 1 ст. 94 КАС України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
А відтак, виходячи із наведеного, присудження судових витрат підлягає здійсненню судом, який ухвалив рішення на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, а в даному випадку - судом апеляційної інстанції, з огляду на що зазначена заява Окружним адміністративним судом м. Києва задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 160, 165, 168 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі.
Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська