Справа: № 761/4824/17 Головуючий у 1-й інстанції: Малинников О.Ф. Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
06 липня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.
за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 24 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, у якому просив:
визнати протиправними та незаконними дії Головного управління Національної поліції в Київській області від 28.12.2016 № 29/0-916 щодо не призначення та невиплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - як інваліду II групи;
зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області здійснити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 відповідно в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму (на день виплати), встановленого законом для працездатних осіб, - як інваліду II групи.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 24 лютого 2017 року позовну заяву повернуто позивачеві для подання до належного суду.
Місцевий суд мотивував своє рішення тим, що даний спір предметно підсудний окружному адміністративному суду, оскільки вимоги заявлено до Головного управління Національної поліції в Київській області, а предметом спору є виплата одноразової грошової допомоги відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про міліцію», що не відноситься до предметної підсудності місцевого загального суду як адміністративного відповідно до статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України.
В апеляційній скарзі позивач просить зазначену ухвалу скасувати, та прийняти рішення про розгляд даної справи Шевченківським районним судом міста Києва.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення апеляційної скарги позивача з огляду на наступне.
Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення апеляційної скарги позивача з огляду на наступне.
Предметом спору у даній адміністративній справі є визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Київській області та зобов'язання цього відповідача здійснити виплату позивачеві одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» у зв'язку із встановленням ОСОБА_2 інвалідності ІІ групи.
Так, відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Тобто, одноразова грошова допомога, про зобов'язання виплати якої ставиться питання позивачем у межах даного спору, виплачується у зв'язку із встановленням особі групи інвалідності, у якості соціальної гарантії, відповідно така є соціальною допомогою у розумінні п. 4 ч. 1 статті 18 КАС України
Поряд із цим згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Оскільки дана адміністративна справа стосується спору між фізичною особою та суб'єктом владних повноважень з приводу визнання протиправною його бездіяльності та зобов'язання здійснити виплату соціальної допомоги, при цьому, стосовно конкретної фізичної, то така справа предметно підсудна місцевому загальному суду як адміністративному суду за місцезнаходженням відповідача або місцем проживання (перебування) позивача за вибором останнього.
Враховуючи, що відповідач - Головне управління Національної поліції в Київській області територіально розташований у Шевченківському районі м. Києва (вул. Володимирська, 15), то звертаючись із даним позовом до Шевченківського районного суду міста Києва, позивачем не було порушено правил предметної чи територіальної підсудності.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність передбачених п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України підстав для повернення позовної заяви, а саме, у зв'язку із тим, що дана справа не підсудна цьому суду, є помилковим, а рішення - прийняте судом із порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України За наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, то апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала - скасуванню з направленням справи до цього ж суду для продовження її розгляду.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 24 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 24 лютого 2017 року скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження її розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає (ч. 2 ст. 211 КАС України).
Головуючий суддяО.А. Губська
СуддяА.Б. Парінов
СуддяО.О. Беспалов
Повний текст ухвали виготовлено 06 липня 2017 року
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Беспалов О.О.
Парінов А.Б.