Справа: № 825/633/17 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.
Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.
06 липня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Желтобрюх І.Л. та Кузьмишиної О.М.,
за участю секретаря - Казюк Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У квітні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова О.Ю. (далі - Уповноважена особа) щодо не включення ОСОБА_3, до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
- зобов'язати Уповноважену особу надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо виплати ОСОБА_3 відшкодування в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладом, встановленого на дату прийняття такого рішення за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму 66997 грн. 37 коп.
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб внести зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо внесення суми відшкодування в розмірі вкладу ОСОБА_3 у сумі 66997 грн. 37 коп.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року вказаний адміністративний позов був задоволений у повному обсязі.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач - Уповноважена особа подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що операції з перерахування коштів із рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок ОСОБА_3 є нікчемними правочинами. Також апелянт посилається на те, що позивач не є вкладником банку у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Під час судового засідання представник Уповноваженої особи підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених у ній.
Позивач та її представник у судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги та просили суд відмовити у її задоволенні посилаючись на те, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представника зазначеного відповідача у судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Уповноваженої особи, позивача та її представника, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Уповноваженої особи задовольнити частково, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року скасувати в частині та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у цій частині виходячи із наступного.
Згідно з ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що у відповідачів були відсутні підстави для не включення позивача до переліку вкладів, які маю право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Суд встановив, що між ОСОБА_3 та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 26 квітня 2016 року був укладений договір «Суперкапітал» (новий) з виплатою процентів в кінці місяця № 980-054-000228728 (далі - договір № 980-054-000228728 від 26 квітня 2016 року). Згідно умов вказаного договору позивач передає у власність ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» грошові кошти у розмірі 56000 грн. 00 коп. на строк не більше 91 дня зі сплатою процентів.
У подальшому між вказаними сторонами був укладений договір № 1 від 06 травня 2016 року про внесення змін до договору позики, яким передбачено збільшення суми позики до 66000 грн. 00 коп.
Фактична сплата позивачем ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» коштів у вказаному розмірі підтверджується платіжними дорученнями № 6388887 від 26 квітня 2016 року на суму 56000 грн. 00 коп. та № 999629 від 06 травня 2016 року на суму 10000 грн. 00 коп.
Також між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк Михайлівський» був укладений договір банківського рахунка «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» № 980-054-000000078 від 16 березня 2015 року (далі - договір № 980-054-000000078 від 16 березня 2015 року).
ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19 травня 2016 року здійснило переказ коштів у сумі 66000 грн. 00 коп. на рахунок № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-054-000228728 від 26 квітня 2016 року», а також коштів у сумі 997 грн. 37 коп. з призначенням платежу «Оплата процентів за договором № 980-054-000228728 від 26 квітня 2016 року».
Під час апеляційного розгляду справи позивач надала суду копію довідки ПАТ «Банк Михайлівський» від 07 червня 2017 року № ЗГ1 (К)/20122 про стан рахунку № НОМЕР_1, згідно якої залишок коштів на рахунку ОСОБА_3 складає 66997 грн. 37 коп.
Постановою Правління Національного банку України від 23 травня 2016 року № 14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» був віднесений до категорії неплатоспроможних. У зв'язку з цим Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийняте рішення № 812 від 23 травня 2016 року про запровадження з 23 березня 2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський».
У відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут та надалі вказаний Законом зазначається у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Згідно ч. 1 ст. 27 вказаного Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
ОСОБА_3 не була включена до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 66997 грн. 37 коп.
Натомість позивачу листом від 25 січня 2017 року № 3Г/11348 було направлене повідомлення про те, що переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19 травня 2016 року у сумі 66000 грн. 00 коп. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-054-000228728 від 26 квітня 2016 року» та у сумі 997 грн. 37 коп. з призначенням платежу «Оплата процентів за договором № 980-054-000228728 від 26 квітня 2016 року» на рахунок № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, є нікчемним відповідно до п.п. 1, 2, 7, 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно вказаних норм права правочин є нікчемним, якщо:
- банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
- банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
- банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
- здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
У повідомленні від 25 січня 2017 року № 3Г/11348 не зазначені обставини, які стали підставою для висновку про нікчемність правочину з перерахування коштів. Згідно заперечень на адміністративний позов та акту про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критерію нікчемності № 2 від 01 червня 2016 року такими підставами було те, що Уповноважена особа визнала нікчемними договори про відступлення прав вимоги № 1805 від 18 травня 2016 року та № 1 від 19 травня 2016 року. Згідно вказаних договорів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» відступило ПАТ «Банк Михайлівський» свої права вимоги до фізичних осіб. У свою чергу ПАТ «Банк Михайлівський» здійснив переказ ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» коштів у розмірі 870000000 грн. 00 коп. та 561585182 грн. 51 коп. в якості оплати за відступлені права вимоги. На думку Уповноваженої особи кошти у загальному розмірі 66997 грн. 37 коп., які перераховані на рахунок ОСОБА_3, є частиною грошових коштів, які були отримані ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» за нікчемними договорами про відступлення прав вимоги № 1805 від 18 травня 2016 року та № 1 від 19 травня 2016 року.
Також Уповноважена особа вважає, що здійснюючи переказ коштів на рахунок позивача, ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» мало на меті отримання коштів з рахунку у ПАТ «Банк Михайлівський» не за рахунок банку, а від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тобто державних коштів.
Під час розгляду та вирішення даної справи колегія суддів звертає увагу на те, що у повідомленні від 25 січня 2017 року № 3Г/11348 зазначено про визнання нікчемними правочинів щодо перерахування коштів (транзакцій) у розмірі 66997 грн. 37 коп. Натомість, договір банківського рахунка «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» № 980-054-000000078 від 16 березня 2015 року не був віднесений до категорії нікчемних.
Перевіряючи правомірність дій Уповноваженої особи щодо направлення повідомлення про нікчемність правочину щодо перерахування коштів, колегія суддів дійшла до таких висновків.
У відповідності до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Зазначена норма права визначає коло правочинів, які Уповноважена особа зобов'язана перевірити на предмет наявності ознак нікчемності. Обов'язковою умовою перевірки правочину (договору) на відповідність ознакам, визначеним у ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є їх укладення або вчинення саме банком.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як раніше зазначалося, перерахування коштів у сумі 66997 грн. 37 коп. з рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та рахунок ОСОБА_3 відбулося відповідно до договору «Суперкапітал» (новий) з виплатою процентів в кінці місяця № 980-054-000228728 від 26 квітня 2016 року. ПАТ «Банк Михайлівський» не був стороною вказаного договору.
Укладення зазначеного договору та перерахування коштів у сумі 66997 грн. 37 коп. є правочином, який спрямований на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків саме ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ОСОБА_3 Натомість, ПАТ «Банк Михайлівський» у даних правовідносинах виконував виключно технічну функцію з перерахування коштів, не був учасником правочину та не набував за результатами його вчинення цивільних прав і обов'язків.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що операції з перерахування коштів на рахунок ОСОБА_3 не належать до правочинів, передбачених ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», які можуть бути перевірені Уповноваженою особою на предмет нікчемності.
Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що в Уповноваженої особи були відсутні підстави для перевірки та визнання нікчемним правочину з перерахування коштів у розмірі 66997 грн. 37 коп. на рахунок позивача.
Крім того, визнання нікчемною вказаної транзакції не давало Уповноваженій особі підстав для не включення інформації про ОСОБА_3 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Так, у відповідності до п. 15 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв'язку з їх прирівнянням до вкладників.
Згідно з актом про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критерію нікчемності № 2 від 01 червня 2016 року між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ПАТ «Банк Михайлівський» був укладений договір доручення № 1 від 11 листопада 2014 року, відповідно до якого банк мав укладати договори, що передбачають отримання товариством грошових коштів у позику від фізичних осіб.
Договір «Суперкапітал» (новий) з виплатою процентів в кінці місяця № 980-054-000228728 від 26 квітня 2016 року від імені ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» був укладений провідним фахівцем із залучення клієнтів Павлушко Н.М., яка діяла на підставі довіреності № 7-28/12 від 28 грудня 2015 року.
У матеріалах справи відсутні докази про те, що ОСОБА_3 було проінформовано під розпис про непоширення на такі кошти, передані у позику ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», гарантій, передбачених цим Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
На день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» - 19 листопада 2016 року, ПАТ «Банк Михайлівський» був віднесений до категорії неплатоспроможних постановою Правління Національного банку України від 23 травня 2016 року № 14/БТ.
Таким чином, віднесення операцій з перерахування коштів на рахунок ОСОБА_3 до нікчемних не вплинуло на обов'язок Уповноваженої особи включити позивача до переліку, передбаченого ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», адже у такому разі позивач прирівнюється до вкладника ПАТ «Банк Михайлівський» відповідно до п. 15 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення».
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи щодо не включення інформації про ОСОБА_3 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
В апеляційній скарзі Уповноважена особа посилається на те, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про бездіяльність відповідачів щодо не включення позивача до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки на час виникнення спірних відносин було передбачене складання переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Разом з тим, зазначений висновок Уповноваженої особи не ґрунтується на вимогах закону.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами закріплений у ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
На час прийняття постанови Правління Національного банку України від 23 травня 2016 року № 14/БТ про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних, ч. 2 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» діяла у редакції, яка передбачала, що Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» були внесені зміни до ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», які набули чинності з 01 липня 2016 року.
Із вказаної дати ч. 2 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» діє у редакції, яка передбачає, що Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Таким чином, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 2 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин.
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_3 просила суд зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити її до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування за вкладами ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Разом з тим, колегія суддів вважає такі позовні вимоги ОСОБА_3 передчасними. Так, у відповідності до ч. 5 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Таким чином, обов'язок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення позивача до реєстру вкладників для здійснення виплат виникає виключно у разі наявності відомостей про неї у переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, складеному Уповноваженою особою.
Оскільки відомості про ОСОБА_3 не були включені до вказаного переліку, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не допускав протиправної бездіяльності щодо позивача та не порушував її права у сфері публічно-правових відносин.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що вимога позивача про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб внести зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо внесення суми відшкодування в розмірі вкладу ОСОБА_3 у сумі 66997 грн. 37 коп. - не пов'язана із захистом порушеного права та не підлягає задоволенню.
Інші доводи апеляційної скарги Уповноваженої особи не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 31 травня 2017 року, та не можуть бути підставами для її скасування.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, проте у частині задоволення вимог позивача до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняв рішення з порушенням вимог матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Уповноваженої особи задовольнити частково, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року скасувати в частині та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у цій частині.
Керуючись ст.ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича - задовольнити частково.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб внести зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо внесення суми відшкодування в розмірі вкладу ОСОБА_3 у сумі 66997 (шістдесят шість тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 37 коп. - скасувати та прийняти у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В іншій частині постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді І.Л. Желтобрюх
О.М. Кузьмишина
Постанова складена у повному обсязі 06 липня 2017 року.
Головуючий суддя Горяйнов А.М.
Судді: Кузьмишина О.М.
Желтобрюх І.Л.