Копія
Справа № 822/1628/17
04 липня 2017 року 10:45 м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі :головуючого-судді суддівОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
при секретарі за участі:ОСОБА_4 представників позивача та третьої особи
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Міністерства внутрішніх справ України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області про визнання рішення №15/2-1050 від 30 березня 2017 року протиправним та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5М.) звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ (далі - МВС) України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить: визнати рішення МВС України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги позивачу, викладеної у формі листа №15/2-1050 від 30 березня 2017 року протиправним та зобов'язати МВС України повторно розглянути та прийняти рішення відповідно до ст.23 Закону України "Про міліцію", а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 по заяві ОСОБА_5 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13 січня 2014 року Хмельницькою обласною МСЕК йому встановлено ІІІ групу інвалідності, пов'язану з проходженням служби в органах внутрішніх справ. У зв'язку із погіршенням стану здоров'я позивачу 03 січня 2017 року йому встановлено довічно ІІ групу інвалідності, пов'язану з проходженням служби в органах внутрішніх справ та визначено більший відсоток ступеню втрати професійної працездатності. В березні 2017 року ОСОБА_5 звернувся із заявою до ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, однак 07 квітня 2017 року позивач отримав відповідь ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області від 05 квітня 2017 року №343/121/29/03-2017 разом із копією листа МВС України №15/2-1050 від 30 березня 2017 року в якому зазначено, що документи позивача повернуто без розгляду з підстав невідповідності законодавству. Позивач вважає рішення МВС України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити.
Представник МВС України в судове засідання не з'явився, подав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що ОСОБА_5 пройшов первинний огляд у МСЕК в 2013 році, а повторний - у 2017 році, що перевищує установлений пунктом 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року, дворічний строк. Вказав, що Порядок №850 не передбачає проведення виплати одноразової грошової допомоги у випадках, коли після первинного огляду МСЕК пройшло більше двох років. Вважає, що оскаржуване рішення МВС України є правомірним та відповідає вимогам чинного законодавства.
Представник УМВС України в Хмельницькій області в судовому засіданні також заперечив проти позовних вимог ОСОБА_5, та просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову. Детально позиція третьої особи викладена в письмових запереченнях проти позову, копія яких долучена до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення представників позивача третьої особи, дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Суд становив, що 27 січня 2014 року старшого сержанта міліції ОСОБА_5, міліціонера - водія обслуговуючого персоналу і охорони Дунаєвського районного відділу УМВС звільнено з органів внутрішніх справ, на підставі рапорту від 25 грудня 2013 року та свідоцтва про хворобу від 25 грудня 2013 року №349.
Позивач 13 січня 2014 року проходив первинну медико-соціальну експертизу в Хмельницькій обласній МСЕК, за результатами якої йому видана довідка серії АВ №0170920 від 13 січня 2014 року, та встановлена III групу інвалідності, причиною інвалідності є захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ України. Інвалідність встановлено до 01 лютого 2017 року, з датою чергового переогляду на січень 2017 року.
Повторний огляд медико-соціальної експертної комісії позивач пройшов 03 січня 2017 року. Комісією встановлено вищий відсоток втрати працездатності та II групу інвалідності, причина якої пов'язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою МСЕК серії АВ №0862918.
Від МСЕК позивач також отримав довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ №0017856 від 17 січня 2017 року, в якій зазначено, що ступінь втрати професійної працездатності у відсотках становить 60 %, причиною втрати працездатності є захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Після отримання, та на підставі вищевказаних документів, згідно ст.23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850, позивач звернувся з заявою до МВС України у Хмельницькій області, з метою нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням II групи інвалідності. Однак, 07 квітня 2017 року позивач отримав відповідь ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області від 05 квітня 2017 року №343/121/29/03-2017 разом із копією листа МВС України №15/2-1050 від 30 березня 2017 року в якому зазначено, що документи ОСОБА_5 повернуто без розгляду з підстав невідповідності законодавству
Перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ (далі - Закон №565-ХІІ) держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.
Згідно з частиною 6 статті 23 Закону № 565-ХІІ у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ визначає Порядок №850.
Відповідно до пункту 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Пунктом 8 Порядку №850 передбачено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Тобто, обов'язок подання висновку до МВС України щодо виплати грошової допомоги Порядком № 850 покладається саме на керівника органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, в даному випадку - на ліквідаційну комісію УМВС України в Хмельницькій області.
Як зазначалося вище, отримавши відповідну заяву позивача та додані до неї документи, керуючись пунктом 8 Порядку №850, ліквідаційна комісія УМВС України в Хмельницькій області, направила висновок та інші документи, перелік яких визначений Порядком № 850, до МВС України для прийняття рішення.
Відповідно до пункту 9 Порядку №850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Отже, після надходження передбачених Порядком документів МВС України зобов'язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги.
Разом з тим, відповідач не прийнявши за результатом розгляду документів про виплату ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги, жодного з зазначених вище рішень, всупереч пункту 9 Порядку №850, листом від 30 березня 2017 року №15/2-1050 повернув ліквідаційній комісії УМВС України в Хмельницькій області матеріали на призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_5 без розгляду.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спосіб, у який МВС України розглянуло заяву та документи про виплату ОСОБА_6 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, Законом № 565-ХІІ та Порядком № 850 не передбачені.
А тому враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання рішення МВС України щодо відмови ОСОБА_5 в нарахуванні одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України протиправним задоволенню не підлягають, оскільки відповідачем рішення щодо призначення виплати такої одноразової грошової допомоги не приймалося.
Проте, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, при розгляді даної адміністративної справи суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог, шляхом визнання протиправною бездіяльності МВС України щодо не прийняття рішення по заяві ОСОБА_7 щодо нарахування одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України, а також у зв'язку з неприйняттям МВС України рішення передбаченого п.9 Порядку №850 - шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути та прийняти відповідно до чинного законодавства України по заяві ОСОБА_7 рішення щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України.
Відповідно до положень ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, кожному гарантується право на справедливий судовий розгляд. Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах особи.
Як передбачає ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При розгляді справи "Кечко проти України" (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення).
Згідно з ч.1 ст.71, ст.86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Відтак, суд вважає, правомірною вимогу позивача про зобов'язання відповідача повторно розглянути та прийняти рішення відповідно до ст.23 Закону України "Про міліцію", а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 по заяві ОСОБА_5 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України.
Враховуючи вищенаведене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій, суд дійшов висновку про наявність усіх підстав для часткового задоволення адміністративного позову ОСОБА_5 до МВС України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області
На підставі ст.94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись 2, 11, 71, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_5 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність МВС України щодо не прийняття рішення по заяві ОСОБА_5 щодо нарахуванні одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути та прийняти рішення відповідно до ст.23 Закону України "Про міліцію", а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 по заяві ОСОБА_5 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 07 липня 2017 року , 10:15.
Головуючий суддя судді/підпис/ /підпис/ /підпис/ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1