04 липня 2017 рокусправа № 808/3408/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.
суддів: Чумака С. Ю. Юрко І.В.
розглянув у порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі машинобудівні технології» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року по справі № 808/3408/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі машинобудівні технології» до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
У листопаді 2016 року ТОВ «Запорізькі машинобудівні технології» звернулось до суду з адміністративним позовом до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 21.06.2016 року.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Вважаючи вказане рішення суду незаконним та необґрунтованим, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати і постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги її заявник посилається на те, що складання та надіслання податкового повідомлення-рішення лише за штрафними санкціями з податку на додану вартість (без визначення основного платежу з цього податку), законодавством не передбачено. Також зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не містить розрахунку штрафних санкцій, що свідчить про його незаконність.
Сторони у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.
Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, дійшла висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24 травня 2016 року головним державним ревізором-інспектором Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку ТОВ «Запорізькі машинобудівні технології» з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
За результатами перевірки складено акт №87/12-01/31230458 від 24.05.2016 року (а.с. 65). Перевіркою встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: встановлено, що ТОВ «Запорізькі машинобудівні технології» протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.06.2016 року №0007271201, яким ТОВ «Запорізькі машинобудівні технології» зобов'язано сплатити штраф в розмірі 24646,17 грн. (а.с. 6).
Не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду, правомірність винесення якого і є предметом розгляду у даній справі.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було сплачено грошове зобов'язання з податку на додану вартість із затримкою, а тому відповідачем правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій.
Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції про відмову в позові обґрунтованим та з цього приводу зазначає наступне.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Як встановлено з розрахунку штрафних санкцій (а.с. 69), позивачем несвоєчасно сплачено грошові зобов'язання за уточнюючим розрахунком №9190705454 від 15.09.2015р. - кількість днів затримки 191, сума штрафу (20 %) - 625,77 грн.; за декларацією №9193609712 від 18.09.2015р. - кількість днів затримки 209, сума штрафу (20 %) - 5308,77 грн.; за декларацією №9193609712 від 18.09.2015р. - кількість днів затримки 176, сума штрафу (20 %) - 98,23 грн.; за декларацією №9213924884 від 19.10.2015р. - кількість днів затримки 179, сума штрафу (20 %) - 18613,40 грн.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 Податкового кодексу України).
Згідно вимог статті 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
У випадку застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків відповідно статті 116 Податкового кодексу України надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення. За одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.
Оскільки, ні в ході розгляду справи, ні в апеляційній скарзі позивач не заперечував та не спростував факту несвоєчасної сплати податку на додану вартість, колегія суддів вважає правомірним рішення податкового органу про застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасні сплату податку на додану вартість.
Посилання апелянта на ту обставину, що законодавством не передбачено складання та надсилання податкового повідомлення-рішення лише за штрафними санкціями з податку на додану вартість (без визначення основного платежу з цього податку) є безпідставним та не ґрунтується на законі, оскільки основне зобов'язання вже визначено самим позивачем у поданій ним податковій декларації, а п.58.2 ст.58 ПК України, на яку посилається апелянт, визначає порядок надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення платнику.
Визначення штрафу, як окремого грошового зобов'язання, надано в п.14.1.39. ст.14 ПК України, а саме: грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідальність платника, розмір та порядок нарахування штрафу у разі порушення платником податків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, передбачено п.126.1. ст.121 ПК України.
Враховуючи викладене колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та відсутність підстав для його скасування.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі машинобудівні технології» - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року по справі № 808/3408/16 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Головуючий: М.М.Гімон
Суддя: С.Ю. Чумак
Суддя: І.В. Юрко