04 липня 2017 р. Справа №818/699/17
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соп'яненка О.В.,
суддів Гелети С.М., Прилипчука О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,-
Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що на виконанні у відповідача перебував виконавчий лист від 02.10.2013 по справі № 577/4380/13-а про стягнення з Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення на його користь коштів. Вказане судове рішення було виконане лише 30.03.2017. Всупереч вимог закону йому не було виплачено компенсацію за порушення строку виконання судового рішення з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Занадто довгим невиконанням судового рішення йому та членам його сім'ї завдано моральних страждань, які оцінює в 86 040 грн. Просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію за порушення строку виконання судового рішення за весь час прострочення, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми. Стягнути з відповідача 86 040 грн. моральної шкоди.
Відповідач у запереченнях проти позову вказує, що 23.05.2017 прийнято рішення про виплату позивачу компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень. Законодавство не встановлює строків виплати компенсації у зв'язку з порушенням термінів перерахування коштів за рішенням суду, оскільки перерахування здійснюється в порядку черговості надходження документів про стягнення коштів. На виконанні у Казначействі перебувають рішення судів на суму понад 4,8 млрд. грн., які надійшли та зареєстровані раніше рішення про нарахування компенсації на користь ОСОБА_1 перерахування коштів відбувається із затримкою не через протиправні дії або бездіяльність Казначейства. Просить відмовити в задоволенні позову.
В судове засідання сторони не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Відповідач про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи положення ч. 4 ст. 128 КАС України суд вважає можливим вирішити справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Судом встановлено, що на виконанні у ДКСУ перебував виконавчий лист, виданий 02.10.2013 Конотопським міськрайонним судом Сумської області по справі № 577/4380/13-а про стягнення на користь ОСОБА_1 недоплаченої за 2009 рік щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій в сумі 2150 грн. Кошти, які підлягали стягненню на цим листом, перераховані ОСОБА_1 лише 30.03.2017 (а.с. 10-12,13,31).
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
За приписами пункту 50 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 №845 компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується: Казначейством, якщо боржником є державний орган; державним виконавцем, якщо боржником є підприємство, установа, організація або юридична особа, зазначені в пункті 48 цього Порядку.
Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.
Судом встановлено, що рішення у справі № 577/4380/13-а було виконано 30.03.2017, тобто з порушенням тримісячного строку, встановленого частиною 4 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". З пояснень відповідача вбачається, казначейством прийнято рішення про нарахування та виплату компенсації на користь ОСОБА_1, однак жодних доказів на підтвердження цього факту суду не надано. Доказів виплати такої компенсації також надано не було.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували нарахування та виплату позивачу компенсації за несвоєчасне виконання судового рішення у справі № 577/4380/13-а, хоча обов'язок нарахування і виплати такої компенсації прямо встановлений законом. Таким чином, вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити таку компенсацію підлягають задоволенню.
Що стосується вимог про зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити також інфляційні виплати за час прострочення виконання грошового зобов'язання у зв'язку з його несвоєчасним виконанням, суд зазначає наступне. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 11 цього Кодексу цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Враховуючи викладене, суд вважає, що підстави виникнення цивільних прав та обов'язків між позивачем та відповідачем відсутні, а тому приходить до висновку що між позивачем та відповідачем не існують цивільні відносини, зокрема зобов'язального характеру. За таких підстав норми Цивільного кодексу України, зокрема, ті, що регулюють наслідки порушення зобов'язань, до спірних правовідносин, що виникли у зв'язку з виконанням судового рішення, не застосовуються, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 20.01.2016 у справі № 6-2759цс15.
Відносно позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 86040 грн. суд зазначає наступне. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням, під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Позивачем не надано суду доказів спричинення йому моральної шкоди, не вказано, в чому вона полягає, а також не доведено причинних зв'язків між завданою шкодою та конкретними неправомірними діями відповідача. Тому в цій частині позову необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди -задовольнити частково.
Зобов'язати Державну казначейську службу України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 41600) компенсацію за несвоєчасне виконання рішення Конотопського міськрайонного суду від 02 жовтня 2013 року по справі № 577/4380/13-а
В іншій частині позовних вимог відмовити в зв'язку з необгрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя О.В. Соп'яненко
судді С.М. Гелета
ОСОБА_2