23 червня 2017 р.Р і в н еСправа №817/109/17
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1,
відповідача: представник ОСОБА_2,
третьої особи 1: представник ОСОБА_3,
третьої особи 2: представник ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_5 Еліаса Дарвіше
доРівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_7,
про визнання незаконними дії,
ОСОБА_5 Дарвіше звернувся до суду з позовом до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (далі - Рівненський МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області) про визнання незаконними дії щодо передачі нежитлової будівлі ОСОБА_1."А-1", загальною площею 58,5кв.м., розташованої по вул. Соборна, 16-Б у м.Рівному, для примусової реалізації шляхом проведення електронних торгів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державним виконавцем незаконно передано нерухоме майно для примусової реалізації шляхом проведення електронних торгів.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та пояснила суду, що на час прийняття державним виконавцем постанови від 07.04.2016 про арешт майна та заборону його відчуження таке майно перебувало в обтяженні згідно з рішенням Рівненського міського суду від 24.02.2016 у справі №569/4990/15-ц, а тому його передача для примусової реалізації шляхом проведення електронних торгів є незаконною. Разом з тим, всупереч вимогам законодавства, яке діяло на момент відкриття виконавчого провадження, відповідачем не призначено суб'єкта оціночної діяльності. Крім цього, відповідно до рішень Рівненської міської ради, розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул.Соборній, 16 у м.Рівному, у спільну часткову власність шляхом викупу громадянами ОСОБА_8 та ОСОБА_5, а тому передача такого нерухомого майно для примусової реалізації шляхом проведення електронних торгів порушує права та інтереси позивача. Просила позов задовольнити повністю.
У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти заявлених позовних вимог та суду пояснив, що державний виконавець, здійснивши передачу описаного та арештованого майна по вул. Соборна, 16-Б у м.Рівному, для примусової реалізації шляхом проведення електронних торгів, діяв відповідно до вимог законодавства. При цьому, помилково вказані дані у постанові від 03.10.2016 про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №50721312, не можуть слугувати підставою для визнання передачі вказаного майна для примусової реалізації шляхом проведення електронних торгів незаконним, адже не зважаючи на таку помилку висновок експерта складено вірно. Більше того, помилково вказані дані були виправлені постановою від 20.06.2017 про виправлення помилки у процесуальному документі. Зазначив, що позивач не є стороною виконавчого провадження, а тому порушення його прав та інтересів неможливе, відтак даний спір є безпідставним. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
В ході розгляду даної справи, судом залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
У судовому засіданні представник ОСОБА_6 суду пояснив, що позов є безпідставним. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначив, що позов не підлягає до задоволення, оскільки позовні вимоги сформовані не правильно. Об'єкт знятий з торгів, а тому відсутній сам предмет спору. Державний виконавець не порушив прав та інтересів позивача, а відтак не створив жодних наслідків для нього.
Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ухвалою Рівненського міського суду від 24.02.2016 у справі №569/4990/15-ц заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову задоволено частково: накладено арешт на об'єкт нерухомого майна літ «А-1», нежитлова будівля, не об'єкт житлової нерухомості, загальною площею 58,5кв.м., реєстраційний номер об'єкта 633904356101, за адресою м.Рівне, вул. Соборна, 16-б, що в минулому була спорудою площею 60,1кв.м. за адресою м.Рівне, вул. Соборна, 16; заборонено державним реєстраторам, нотаріусам проводити, здійснювати будь-які дії пов'язані з реєстрацією, перереєстрацією споруд, нежитлових будівель за адресою м. Рівне, вул. Соборна, 16-б (а.с.5).
На виконання вказаного рішення суду, 01.03.2016 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено інформацію про державну реєстрацію обтяжень за №13499803 (а.с.7).
Разом з тим, на виконанні Рівненського МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області перебуває виконавче провадження №50721312 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_9 від 30.03.2016 №199 про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 невиплачених, на підставі договору позики грошових коштів в сумі 15000,00грн., в строк до 26.02.2016 включно суми позики та 150,00грн. плати за вчинення виконавчого напису (а.а.с.54-93), яке відкрито постановою старшого державного виконавця Рівненського МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області ОСОБА_2 від 07.04.2016 (а.с.62).
21.09.2016 старшим державним виконавцем Рівненського МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області ОСОБА_2М, на підставі постанови від 07.04.2017 про арешт майна та заборону його відчуження, описано та накладено арешт на нежитлову будівлю ОСОБА_1.«А-1» (металева конструкція обшита металопрофілем зеленого кольору) по вул. Соборна, 16-Б у м.Рівному, загальною площею 58,5кв.м., що належить ОСОБА_7 (а.а.с.64-65, 69-70).
02.12.2016 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вчинено реєстраційний запис щодо арешту вищевказаного нерухомого майна за реєстраційним №17784262 (а.а.с.7-8).
У січні 2017 року позивач із електронного ресурсу, що є складовою частиною системи електронних торгів на порталі Державного підприємства «СЕТАМ», дізнався про примусову реалізацію вказаної споруди шляхом проведення електронних торгів (а.а.с.9-13). У зв'язку з чим звернувся до Рівненського МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області із заявою про надання матеріалів виконавчого провадження №50721312 для ознайомлення, однак листом від 20.01.2017 за №431 відповідачем відмовлено у задоволенні такої заяви, оскільки ОСОБА_5 не є стороною такого виконавчого провадження (а.с.14).
ОСОБА_5, вважаючи дії виконавчого органу щодо примусової реалізацію вищевказаного майна шляхом проведення електронних торгів такими, що порушують його права та інтереси, звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 №1403-VIII (далі - Закон №1403-VIII) та Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), які набрали чинності 05.10.2016, визначено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом №1404-VIII випадках - на приватних виконавців.
Положення ч.2 ст.7 Закону №1403-VIII визначають, що державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.
Примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди (п.5 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII).
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Згідно з ч.5 ст. 26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова про відкриття виконавчого провадження №50721312 прийнята 07.04.2016 на підставі заяви стягувача ОСОБА_10 від 04.04.2016 про примусове виконання виконавчого документа - виконавчого напису приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_9 від 30.03.2016 №199 про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 невиплачених, на підставі договору позики грошових коштів в сумі 15000,00грн., в строк до 26.02.2016 включно суми позики та 150,00грн. плати за вчинення виконавчого напису (а.с.62).
Відтак, примусове виконання даного виконавчого документа здійснювалося державним виконавцем за нормами, які діяли до набрання чинності Законом №1404-VIII. Тобто за нормами Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV (далі - Закон №606-XIV), статтею 1 якого було передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону №606-XIV, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (ч.2 ст.11 Закону №606-XIV).
Пунктом 5 частини 3 статті 11 Закону N606-XIV передбачено право державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження накладати арешт на майно боржника.
Відповідно до ст.57 Закону N606-XIV, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, та може накладатися державним виконавцем зокрема шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах та/або постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.09.2016, в ході примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 30.03.2016 №199, державним виконавцем на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 07.04.2016 проведено опис нежитлової будівлі ОСОБА_1.«А-1» (металева конструкція обшита металопрофілем зеленого кольору), загальною площею 58,5кв.м., розташованої по вул. Соборна, 16-Б у м.Рівному, про що складено відповідний акт (а.а.с.69-70).
03.10.2016 постановою державного виконавця призначено суб'єкта господарювання ПП «Експерт-Рівне-Консалт» - суб'єктом оціночної діяльності, для участі у виконавчому провадженні №50721312 про стягнення з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_12 заборгованості за договором позики в сумі 20565,00грн., а також витрат, пов'язаних з вчиненням виконавчого напису у сумі 205,65грн. (а.с.71).
Вказаною постановою, зокрема постановлено: суб'єкту господарювання ПП «Експерт-Рівне-Консалт» надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань визначення вартості нерухомого майна, а саме: складські приміщення ОСОБА_1.«К-1» по вул.Соборна, 16 у м.Рівному, загальною площею 131,5кв.м., що належать ОСОБА_11; призначено ОСОБА_13, який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача №МФ 7493 від 17.04.2010, видане Фондом державного майна України, експертом у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого провадження №50721312 про стягнення з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_12 заборгованості за договором позики в сумі 20565,00грн., а також витрат, пов'язаних з вчиненням виконавчого напису у сумі 205,65грн.; надати ОСОБА_13, який знаходиться у трудових відносинах з ПП «Експерт-Рівне-Консалт», письмовий висновок, з питань вартості нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля ОСОБА_1.«А-1», загальною площею 58,5кв.м., за адресою Рівненська область м. Рівне, вул. Соборна, 16-Б, що належить ОСОБА_7
З матеріалів виконавчого провадження №50721312 вбачається, що воно стосується виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_9 від 30.03.2016 №199 про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 невиплачених, на підставі договору позики грошових коштів в сумі 15000,00грн., в строк до 26.02.2016 включно суми позики та 150,00грн. плати за вчинення виконавчого напису, та згідно з актом опису й арешту майна від 21.09.2016, державним виконавцем проведено опис нежитлової будівлі ОСОБА_1.«А-1» (металева конструкція обшита металопрофілем зеленого кольору), загальною площею 58,5кв.м., розташованої по вул. Соборна, 16-Б у м.Рівному, яка належить ОСОБА_7
Відтак, суду не зрозуміло на яких підставах в рамках виконавчого провадження №50721312 державний виконавець проводить виконавчі дії з виконання виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_12 заборгованості за договором позики в сумі 20565,00грн., а також витрат, пов'язаних з вчиненням виконавчого напису у сумі 205,65грн., та доручає суб'єкту господарювання ПП «Експерт-Рівне-Консалт» провести оцінку складських приміщень ОСОБА_1.«К-1» по вул. Соборна, 16 у м.Рівному, загальною площею 131,5кв.м., що належать ОСОБА_11
При цьому, суд не бере до уваги постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, прийнятої державним виконавцем у виконавчому провадженні №50721312 лише 20.06.2017 (а.с.150), оскільки такі зміни внесені до процесуального документа, який фактично вичерпав свою дію із прийняттям експертного висновку, що позбавляє дане рішення юридичної сили.
Разом з тим, суд звертає увагу відповідача на те, що в силу вимог ст.83 Закону N606-XIV про виправлення помилки у процесуальному документі може бути спрямована лише на виправлення арифметичних чи граматичних помилок у процесуальному рішенні, а не докорінної його зміни.
Таким чином, залучення експерта ОСОБА_13, який перебуває у трудових відносинах з ПП «Експерт-Рівне-Консалт», до проведення оцінки майна, описаного в межах виконавчого провадження №50721312 є передчасним, оскільки фактично відповідачем не призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, для участі у такому виконавчому провадженні.
Крім того, у матеріалах виконавчого провадження відсутній договір №161003/3 від 03.10.2016 про виконання незалежної оцінки посилання на який міститься у висновку про вартість майна (а.с.74). Протокольною ухвалою, судом було зобов'язано Рівненський МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області надати такий договір, однак відповідачем проігноровано дане зобов'язання, що свідчить про зловживання ним своїм процесуальним обов'язком доказування правомірності своїх дій, визначеного ч.2 ст.71 КАС України.
З матеріалів виконавчого провадження №50721312 судом встановлено, що 02.12.2016 відповідачем отримано інформаційну довідку №74681692 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта права власності ОСОБА_7 (а.а.с.79-83). Відповідно до якої ОСОБА_7 належить на праві власності нежитлова будівля ОСОБА_1. «А-1», загальною площею 58,5кв.м., що розташована за адресою Рівненська область м. Рівне, вул. Соборна, 16-Б, та квартира, загальною площею 38,3 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_1.
У зв'язку з чим, 15.12.2016 відповідачем подана заявка на реалізацію арештованого майна - нежитлової будівлю ОСОБА_1.«А-1» по вул. Соборна, 16-Б у м.Рівному, загальною площею 58,5кв.м. (а.а.с.84-86).
Разом з тим, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна по вул.Соборна, 16Б в м.Рівному, від 22.01.2017 №78575388 вбачається, що заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Рівненського міського суду від 24.02.2016 у справі №569/4990/15-ц, не скасовані (а.а.с.6-8).
Частиною 2 статті 4 Закону N606-XIV передбачено, що під час виконання рішень державний виконавець має право на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти.
Таким чином, державний виконавець, в ході проведення виконавчих дій, в межах виконавчого провадження №50721312, не скористався своїм правом, передбаченим ч.2 ст.4 Закону N606-XIV, та не перевірив наявність обтяжень щодо нерухомого майна, що призвело до неправомірної передачі нежитлової будівлі для примусової реалізації шляхом проведення електронних торгів, оскільки на момент відкриття виконавчого провадження та прийняття постанови про арешт майна боржника існували обставини відображені у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, які унеможливлювали не лише його примусової реалізації, а і взагалі опису та арешту зі сторони державного виконавця.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо посилання відповідача на безпідставність спору, оскільки позивач не є стороною виконавчого провадження, а тому неможливе порушення його прав та інтереси, суд зазначає наступне.
Відповідно до рішень Рівненської міської ради № 1055 від 18.08.2011 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.Соборній, 16, у спільну часткову власність шляхом викупу», № 1406 від 22.11.2011 «Про внесення змін до Рішення Рівненської міської ради №1055 від 18.08.2011», а також №1746 від 23.02.2012 «Про внесення змін до п.3 Рішення Рівненської міської ради №1406 від 22.11.2011», розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Соборній, 16, у спільну часткову власність шляхом викупу громадянами ОСОБА_8 та ОСОБА_5 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для обслуговування головного виробничого корпусу) частково за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови Рівненської міської ради в м. Рівному по вул. Соборній, 16 (а.а.с.15-17).
Місце розташування споруди загальною площею 60,1 кв.м. по вул. Соборна, 16 в м.Рівне, знаходиться в межах земельної ділянки, що запланована для відведення у спільну часткову власність ОСОБА_8 та ОСОБА_5 шляхом викупу.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 25.11.2015 у провадженні № 6-29032св15 та ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 31.08.2015 у справі № 569/4990/15-ц підтверджено наявність інтересу позивача у разі вирішення питання стосовно нерухомого майна, яке знаходиться в межах земельної ділянки площею 1 397 кв.м., що знаходиться по вул. Соборна, 16, м. Рівне.
Таким чином, дії відповідача порушують права та інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно з ч.2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Відповідно до пп.1, 3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
В ході судового розгляду судом встановлено, що відповідач при передачі нерухомого майна для примусової реалізації шляхом проведення електронних торгів, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, визначений чинним законодавством, а відтак, такі дії є незаконними.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч.3 ст.181 КАС України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, суд присуджує на користь позивача понесені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області щодо передачі нежитлової будівлі ОСОБА_1. "А-1", загальною площею 58,5кв.м, розташованої по вул. Соборна, 16-Б у м.Рівному, для примусової реалізації шляхом проведення електронних торгів.
Присудити на користь позивача ОСОБА_5 Еліаса Дарвіше за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області судовий збір в сумі 640,00грн. (шістсот сорок гривень).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Щербаков В.В.