Справа № 815/3106/17
07 липня 2017 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною відмову у направленні до МВС України матеріалів щодо виплати одноразової грошової допомоги та про зобов'язання прийняти документи про встановлення III групи інвалідності та разом з висновком про можливість надання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності направити їх до Міністерства внутрішніх справ України, суд -
ОСОБА_1, 08 червня 2017 року звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області про:
- визнання протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Одеській області у направленні до Міністерства внутрішніх справ України матеріалів щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги згідно з п.8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року;
- зобов'язання Головного управління Національної поліції у Одеській області прийняти документи про встановлення ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності, що передбачені Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, відповідно до загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року, та разом з висновком про можливість надання ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності направити їх до Міністерства внутрішніх справ України.
В обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові, з посиланням на: Закон України «Про міліцію», Закон України «Про Національну поліцію», Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року, Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707, рішення Конституційного Суду України, зазначено, що з 10.02.1997 року по 06.11.2015 року він проходив службу в органах внутрішніх справ України, з 07.11.2015 року проходив службу в Національній поліції України. Стаж служби в поліції на день звільнення зі служби 31.03.2016 року складає 20 років 07 місяців 02 днів. Відповідно до довідки Міністерства охорони здоров'я Україні про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 10 ААА №127077 від 08.04.2016 року, ступінь втрати професійної працездатності складає 60%. Причина втрати професійної працездатності пов'язана з проходженням служби в ОВС. 21.03 2017 року на адресу начальника ГУНП в Одеській області генерала поліції третього рангу ОСОБА_3 була надіслана заява про виплату грошової допомоги згідно з Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, з необхідними доданими документами. Листом ГУНП в Одеській області за вих. №14/1-С-459 від 28.03.2017 року була повернута заява з додатками з посиланням на те, що згідно ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» не передбачено виплату ОСОБА_1, одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності 3 групи внаслідок служби в органах внутрішніх справ. Відмова ГУНП в Одеській області, стверджує позивач у своєму адміністративному позові, не заснована на законі та є протиправною.
Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Одеській області у судове засідання 06 червня 2017 року не з'явився, належним чином та завчасно повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується підписом представника відповідача в розписці по справі (а.с.39).
Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин, з урахуванням вимог ст. 128 КАС України, суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши подані до суду документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1, з 10.02.1997 року по 26.08.1999 року, з 27.12.1999 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 року по 31.03.2016 року проходив службу в Національній поліції, що підтверджено записами в трудовій книжці (а.с. 13-17).
З дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про хворобу № 41/2 від 01.03.2016 року Військово-лікарської комісії ДУ ТМО МВС України по Одеській області, встановлено, що захворювання ОСОБА_1 пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. ОСОБА_1 не придатний до військової служби в мирний час, обмежено непридатний у воєнний час. Непридатний до служби в поліції (а.с.12).
На підставі рапорту ОСОБА_1 від 01.03.2016 року, подання начальника Комінтернівського відділу поліції ГУНП в Одеській області від 03.03.2016 року та свідоцтва про хворобу № 41/2 виданого ВЛК ДУ ТМО МВС України по Одеській області від 01.03.2016 року, ГУНП в Одеській області 01 березня 2016 року видано наказ № 89 о/с про звільнення зі служби в поліції за п. 2 ч.1 ст. 77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію» майора поліції ОСОБА_1, начальника сектору (у складі відділу) Комінтернівського відділу поліції ГУНП в Одеській області, з 31 березня 2016 року (а.с. 21).
Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 10 ААА №127077 від 13.04.2016 року, ОСОБА_1, визначено ступінь втрати професійної працездатності - 60% (а.с. 18).
З виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 18.04.2016 року встановлено, що ОСОБА_1, встановлено ІІІ групу інвалідності, причиною інвалідності вказано «хвороба пов'язана з проходженням служби в ОВС» (а.с.19).
Позивач звернувся до начальника ГУНП в Одеській області із заявою щодо вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги на підставі довідки 10ААА № 127077 від 01.03.2016 року у зв'язку із встановленням 3-ї групи інвалідності оскільки захворювання пов'язане з проходженні служби в органах внутрішніх справ (а.с. 22). Заява зареєстрована в ГУНП в Одеській області 20.03.2017 року за № С-4343 та в УФЗБО ГУНП в Одеській області 21.03.2017 року за № С-459.
Листом за підписом начальника управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Одеській області Голубенко Д.І., № 14/1-С-459 від 28.03.2017 року позивачу повернуті документи без виконання з зазначенням, що призначення та виплата одноразової грошової допомоги поліцейським, втрата працездатності яких пов'язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, Законом України «Про Національну поліцію України» не передбачена (а.с. 25).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні обставини.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року № 565-XII встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Положеннями абзацу 3 п. 15 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» визначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначає Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року (далі - Порядок №850).
Приписами Порядку № 850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги є: у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (пп.2 п.2).
Підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 передбачено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Відповідно до Порядку № 850, працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акту розслідування нещасного випадку та акту, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України) (п. 7). Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги,…(п.8). МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (п.9).
Аналіз наведених норм законодавства, дає підстави для висновку, що за колишніми працівниками міліції, якому встановлено інвалідність внаслідок захворювання що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850.
Той факт, що позивач після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ був прийнятий на службу в органи поліції не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 20 березня 2017 року звернувся за останнім місцем служби поліцейського до начальника ГУНП в Одеській області з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому 3 групи інвалідності, яка йому була встановлена внаслідок проходження служби в органах внутрішніх справ та надав необхідні документи.
Наказом МВС України від 11.01.2016 року № 4 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 163/28293), затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок № 4).
Відповідно до п. 1 розділу 2 Порядку № 4, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Разом з тим, згідно п. 3 розділу 3 Порядку № 4 заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.
Відповідно до довідки до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААВ № 794699 позивачу на підставі акту огляду МСЕК № 273 встановлено третю групу інвалідності з 13 квітня 2016 року, по причинні: захворювання повязанного з проходженням служби в ОВС (а.с. 20).
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позивач відповідає визначеним у вказаному вище Порядку № 4 критеріям та є таким, що має право на отримання спірної одноразової грошової допомоги.
Судом під час розгляду справи встановлено, що на підставі свідоцтва про хворобу від 03 березня 2016 року № 41/2 позивача було звільнено з органів Головного управління Національної поліції в Одеській області. Тобто, останнім місцем служби позивача як поліцейського є Комінтернівське відділення поліції Головне управління Національної поліції в Одеській області.
З урахуванням зазначеного та положень п. 3 розділу 3 Порядку № 4, суд приходить до висновку, що позивач обґрунтовано звернувся з заявою (рапортом) про виплату спірної грошової допомоги до Головне управління Національної поліції в Одеській області.
З досліджених доказів судом встановлено, що позивач звертався 20.03.2016 року з заявою та подавав встановлені приписами чинного законодавства документи до начальника ГУНП в Одеській області (а.с. 22). Однак лист про повернення документів без виконання від 28.03.2017 року № 14/1-С-459 отримав за підписом начальника управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Одеській області. Належних доказів, що начальник управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Одеській області є уповноваженою особою розглядати та надавати відповідь за заявою ОСОБА_1, до суду відповідачем не надано.
Отже, оскільки наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги підтверджено наявними у нього та поданими відповідачу разом з відповідною заявою доказами, суд приходить до висновку про протиправність надання відповіді про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності та поверненні документів Головним управлінням Національної поліції в Одеській області.
У листі начальника управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Одеській області № 14/1-С-459 зазначено, що у позивача не виникло право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського затвердженого наказом МВС України № 4 від 11.01.2016 року.
Однак суд критично оцінює зазначене твердження щодо того, що на позивача не розповсюджуються правила Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку № 4, оскільки вказане твердження є необґрунтованим, що підтверджується п. 3 розділу 3 Порядку № 4, за змістом якої призначення вказаної допомоги повинно проводитися за останнім місцем служби поліцейського.
Також суд враховує, що відповідно до пп. 4 п. 5 розділу 1 Порядку № 4 визначено випадки, за яких призначається одноразова грошова допомога у разі, зокрема, втрати працездатності поліцейського, а саме: пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ - обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми чи каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.
З урахуванням вище викладеного суд приходить до висновку, з урахуванням приписів ст. 11 КАС України, про задоволення адміністративного позову в частині вимог про визнання протиправною відмову Головного управління Національно поліції в Одеські області від 28.03.2017 року № 14/1-С-459 в призначені та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у зв'язку із встановленням ОСОБА_1 інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Та з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області прийняти документи про встановлення ОСОБА_1, 3-ї групи інвалідності та розглянути заяву ОСОБА_1, від 20 березня 2017 року про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності.
З метою вирішення вимоги позивача щодо зобов'язання ГУНП в Одеській області надати висновок про можливість надання ОСОБА_1, одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності та направити до Міністерства внутрішніх справ України, суд зазначає наступне.
Порядок виплати одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського, визначається Законом України «Про Національну поліцію» та наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі … втрати працездатності поліцейського.
Приписами п.5 розділу IIІ Порядку 4 визначено перелік документів які подаються для виплати одноразової грошової допомоги. На заяві (рапорті) графа «Відмітка кадрового підрозділу» заповнюється підрозділом кадрового забезпечення Національної поліції або відповідного міжрегіонального, територіального органу поліції, засвідчується підписом його керівника та скріплюється відповідною печаткою (п.6 р.ІІІ Порядку 4). При прийманні матеріалів фінансові підрозділи зобов'язані: перевірити правильність оформлення заяви та поданих до неї документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та іншим документам, що засвідчують особу; перевірити відповідність оригіналам копій документів, зафіксувати й засвідчити виявлені розбіжності. Фінансові підрозділи мають право витребувати від інших підрозділів поліції та у осіб, яким оформляється ОГД, до оформлені документи, а також вимагати подання інших документів, необхідних для прийняття рішення про призначення ОГД (п.7 р.ІІІ Порядку). Фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2. Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський. Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє: …. у головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві - начальник Головного управління Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій (п.1 р. IV Порядку 4). Керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати ОГД, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови (п.2 р. IV Порядку 4). ОГД виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання органів поліції (п.5 р. IV Порядку 4).
З вищезазначених приписів Порядку 4 вбачається, що для виплати одноразової грошової допомоги необхідно: висновок фінансового підрозділу про призначення одноразової грошової допомоги що складається та затверджується у відповідності до п.1 р. IV Порядку 4 та наказ про виплату такої допомоги керівника територіального органу поліції. Виплата ОГД здійснюється в порядку черговості відповідно до дати прийняття рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення.
Таким чином, діяльність органів державної влади регулюють закони та підзаконні акти, які дають суб'єктам владних повноважень можливість користування певною свободою розсуду при вирішенні питань і встановлюють лише межі такої свободи, тобто наділяють їх дискреційними повноваженнями.
Як вбачається зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо виконання дискреційних повноважень адміністративними органами від 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, без порушень принципу розподілу влади.
Таким чином, позовні вимоги позивача щодо зобов'язання ГУНП в Одеській області надати висновок про можливість надання ОСОБА_1, одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності та направити до Міністерства внутрішніх справ України, за відсутності висновку фінансового підрозділу та наказ про виплату такої допомоги передбачають втручання в діяльність суб'єкта владних повноважень, який уповноважений приймати відповідні рішення.
Отже, позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити певні дії не можуть бути задоволені з тих підстав, що суд не може підміняти собою суб'єкта владних повноважень щодо реалізації ним власних повноважень, наданих законодавством.
Враховуючи, що під час розгляду справи судом не встановлено наявність висновку фінансового підрозділу про призначення одноразової грошової допомоги та наказу про виплату такої допомоги позивачу, а позивачем не оскаржувалися дії ГУНП в Одеській області, щодо не вчинення дій відповідачем у відповідності до Порядку 4, суд вважає вимогу ОСОБА_1, про зобов'язання ГУНП в Одеській області надати висновок про можливість надання ОСОБА_1, одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності та направити до Міністерства внутрішніх справ України, такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст. 71 КАС України).
Згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкту владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 11, 69-71, 128, 160-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Національно поліції в Одеські області від 28.03.2017 року № 14/1-С-459 в призначені та виплаті ОСОБА_1, одноразової грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у зв'язку із встановленням інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області прийняти документи про встановлення ОСОБА_1, 3-ї групи інвалідності та розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1, від 20 березня 2017 року (вхідний № С-4343) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вовченко O.A.