ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без розгляду
06 липня 2017 року м. Київ № 826/8439/17
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Качур І.А., ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) до Київської міської ради у якому просить суд визнати протиправним та скасувати №п/п 56 таблиці №1 до додатка 5 до рішення КМР від 02 липня 2015 року №667/1531 «Про внесення змін до таблиці № 1 до додатка 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку», згідно з яким, земельну ділянку на АДРЕСА_1 було включено до переліку паркувальних майданчиків, які закріплені за комунальним підприємством «Київтранспарксервіс».
Статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами, суд звертає увагу на наступне.
Частиною 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини 2 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави, зокрема, для залишення її без розгляду.
Згідно з частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
15.05.2001 року між позивачем та Київською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки на АДРЕСА_1 у Дніпровському районі міста Києва, площею 0,54 га для будівництва, обслуговування та експлуатації тимчасової відкритої автомобільної стоянки строком до 16.07.2011 року. В подальшому, Київської міською радою було продовжено дію даного договору строком до 16.07.2021 року.
Київською міської ради 23.06.2011 прийнято рішення №241/5629 про затвердження "Положення про збір за місця для паркування транспортних засобів у м. Києві "
Рішенням Київської міської ради № 667/1531 від 02.07.2015 р. «Про внесення змін до таблиці № 1 до додатка 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку».
Позивач, не погоджуючись з винесеними Рішеннями № 667/1531 від 02.07.2015 р., а саме щодо включення земельної ділянки на АДРЕСА_1 було до переліку паркувальних майданчиків, які закріплені за комунальним підприємством «Київтранспарксервіс», звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно пояснень позивача ФОП ОСОБА_1 про наявність оскаржуваного рішення останній дізнався лише 27.06.2017 року.
Проте, позивачем не вказано належних обґрунтованих причин поважності пропуску строку звернення з даним позовом до суду та не надав відповідних доказів в їх підтвердження.
Суд не приймає вказані покликання, оскільки оскаржувані рішення в силу закону підлягають обов'язковому опублікуванню. Вказане в сукупності свідчить, що позивач про порушення своїх прав, свобод чи інтересів повинні були дізнатися з дня опублікування вказаних вище рішень.
Відповідно до статті 30 Регламенту Київської міської ради в редакції від 8 червня 2000 року, затвердженого рішенням VIII сесії XXIII скликання Київської міської ради N 148/869, рішення Київради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення в газеті "Хрещатик", якщо Київрадою не встановлений більш пізній строк введення в дію цих рішень. Рішення, що стосуються інтересів окремих фізичних чи юридичних осіб, вступають в силу з моменту їх прийняття. В окремих випадках рішення вступають в дію з моменту їх підписання міським головою, про що, із обґрунтуванням такої необхідності, повинно бути зазначено в рішенні окремо (30.2.).
Регламентом Київської міської ради в редакції від 14 липня 2011 року, затвердженим Рішенням Київської міської ради N 383/5770 із змінами і доповненнями, рішення Київради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо Київрадою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію. Рішення Київради не нормативно-правового характеру та рішення індивідуальної дії набирають чинності з моменту їх прийняття, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті. Рішення Київради нормативно-правового характеру оприлюднюються не пізніше тридцяти днів з моменту їх прийняття. Офіційне оприлюднення всіх рішень Київради нормативно-правового характеру здійснюється шляхом опублікування у газеті Київради "Хрещатик". Офіційне оприлюднення рішень Київради покладається на секретаріат Київради (ч.3 ст. 27).
Рішенням Конституційного суду України від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009, у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, зокрема, що в Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59). Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію».
Враховуючи те, що вказане рішення прийнято та опубліковано в газеті «Хрещатик» в 2015 році у той час коли, позивач звернувся до суду з позовною заявою 05.07.2017, суд констатує, що позивачами пропущено шестимісячний строк звернення до суду.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Відповідно до частини другої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
З урахуванням викладеного та враховуючи те, що будь-яких доказів, на підставі яких суд прийшов би до висновку про визнання поважними причини пропуску строку звернення з позовною заявою до суду позивачем не надано, оскільки у позивача було достатньо часу для реалізації права на судовий захист, з урахуванням наявних матеріалів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання причин пропуску строків звернення до суду поважними та наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 155 КАС України, особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу про його право на повторне звернення до суду з позовом, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду.
Копію ухвали та позовну заяву із додатними до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Качур